Ухвала суду № 33995804, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10600/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АТП-1» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000161750 від 04.04.2012, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року ПАТ «АТП-1» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161750 від 04.04.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 0000161750 від 04.04.2012.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 26.01.2012 № 287 співробітниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено перевірку ПАТ «АТП-1».

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: не оподаткований дохід отриманий працівниками підприємства, як додаткове благо, яке утворилося внаслідок отримання працівниками підприємства грошових коштів під звіт та не підтвердивши їх використання первинними документами (відсутність перекладу підтвердних документів, виданих іноземною мовою).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 18/1-22-20-03746384 від 20.03.2012 про результати документальної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «АТП-1» (код за ЄДРПОУ 03746384 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000161750 від 04.04.2012, яким за порушення вимог ст.ст. 139, 140 Податкового кодексу України позивачу визначено податкове зобов'язання на суму 145 428,01 грн., з яких 121 676,79 грн. основного платежу та 23 751,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів(мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Таким чином, для включення до складу витрат сум витрачених коштів підприємства на відрядження працівників необхідною умовою є наявність документів зазначених в пп.14.1.7 п.14.1 ст.140 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «АТП-1» відповідно до статутної діяльності займається міжнародними перевезеннями вантажів, а тому оригінали відповідних документів викладені не українською мовою.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ст.140 Податкового кодексу України визначено лише прямий обов'язок платника податку мати на момент перевірки оригінали підтвердних документів щодо витрат зроблених під час закордонного відрядження, а оригінали таких підтвердних документів виданих в іншій країні унеможливлюють викладення їх українською мовою.

Разом з цим, згідно абз.12 п.п.140.1.7 п. 140.7 ст. 140 Податкового кодексу України, за запитом представника органу державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою. Тобто, зазначена правова норма передбачає прямий обов'язок платника податку забезпечити переклад таких документів.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «АТП-1» отримало в ході планової перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби запит від 05.03.2012 про необхідність надання перекладених на українську мову документів, отриманих підприємством у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень вантажів.

Проте, відсутність в нормах чинного законодавства визначень того, яким чином даний переклад має бути здійснений, застосування приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, на думку колегії суддів унеможливлює висунення вимог про обов'язковість якоїсь конкретної форми перекладу, тобто визначення матеріального вигляду певного документа: нотаріально засвідчений переклад, письмовий переклад співробітником платника податку, усний переклад, узагальнений перелік витрат в інших документах з посиланням на оригінали тощо.

Крім того, відповідачем не було надано жодних доказів висунення вимог про надання певної форми перекладу щодо конкретних документів. Матеріали справи містять підтвердні документи на підставі яких позивачем було виплачено кошти працівникам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000161750 від 04.04.2012, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 30.09.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.