Рішення № 33991303, 11.07.2013, Підволочиський районний суд Тернопільської області

2/604/288/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого - судді Сидорак Г.Б.

за участю секретаря судового засідання - Теренди А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №R53100260998В від 22 травня 2012 року в сумі 58050,58 грн. та понесених по справі судових витрат у розмірі 580,51 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 50 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит у строк до 22 травня 2015 року або достроково у випадках, передбачених цим договором, сплачуючи позивачу кредит та проценти за користування ним в порядку, предбаченому Графіком, що є невід'ємною частиною договору (п.3.4 договору). Згідно п.3.3 Кредитного договору за користування кредитом відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати позивачу 32 відсотки річних. Однак, відповідач отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, а саме: прострочив сплату відсотків за користування кредитом в період з 29 липня 2012 р. по 28 травня 2013 р. в сумі 6258,83 грн. При цьому покликається на ст.ст. 1050, 625 ЦК України та п.п, 5.2.1, 5.3.6, 7.1 кредитного договору. Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем умов кредитного договору, у нього утворилася заборгованість, що станом на теперішній час відповідно до Розрахунку заборгованості становить 58050,58 грн., з них: заборгованість за кредитом - 46615,57 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 6258,83 грн.; пеня за прострочені платежі - 5126,18 грн. З огляду на вказане, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №R53100260998В від 22 травня 2012 року в сумі 58050,58 грн. та понесені по справі судові витрати.

Представник позивача Грицик А.П. в судовому засіданні позов підтримав з мотивів висловлених у ньому, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав повністю та суду пояснив, що борг не в змозі погашати, так як перебуває у складному матеріальному становищі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад.» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

22 травня 2012 року ОСОБА_1 згідно договору №R53100260998В від 22 травня 2012 року (надалі - Кредитний договір) отримав строковий кредит для споживчих потреб в інтересах сім'ї в ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 50 000 грн., який зобов'язався повернути в строк до 22 травня 2015 року або достроково у випадках передбачених договором.

Згідно п.3.3.1 Кредитного договору за користування кредитом відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати позивачу 32 % річних. Згідно умов вказаного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно, відповідно до графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг 28 числа кожного місяця на транзитний рахунок №29096010223726 у відділенні «Кредитний центр «Західний» ПАТ «ВТБ Банк» у валюті кредиту ().

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщи інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 5.2.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих Процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках передбачених цим договором або чинним законодавством України, зокрема: при порушенні Позичальником зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені у майбутньому між Позичальником та ПАТ «ВТБ Банк»; невиконанні (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати Платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору; затриманні Позичальником повернення частини кредиту та/або сплати Процентів по Кредиту щонайменше на один календарний місяць. З огляду на вказане, Позивач набув право вимоги до Відповідача, а у Відповідача згідно п.5.3.6 Кредитного договору виникло зобов'язання достроково повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі.

Згідно п. 5.3.6 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове повернення Кредиту у випадках, передбачених п. 5.2.1. цього Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення Банком відповідної вимоги.

Як вбачається із листа-вимоги №261/1401-2 від 28 серпня 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» повідомляло відповідача про наявність у нього заборгованості за кредитним договором №R53100260998В від 22 травня 2012 року, вимагало негайного виконання порушеного зобов'язання та сплати заборгованості протягом 30 календарних днів з дати отримання вказаного листа та повідомляло, що термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатися таким, що настав, а кредитна заборгованість - обов'язковою до повернення в повному обсязі, якщо порушене зобов'язання на той момент буде виконане.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.7.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №R53100260998В від 22 травня 2012 року, станом на 28 травня 2013 року ОСОБА_1 має перед Банком заборгованість в сумі 58050,58 грн., яка складається з наступного: 46615,57 грн. - заборгованість за кредитом; 6258,83 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 5126,18 грн.- пеня за прострочені платежі.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору №R53100260998В від 22 травня 2012 року, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог, стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 58050,58 грн., яка складається з наступного: 46615,57 грн. - заборгованість за кредитом; 6258,83 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 5126,18 грн.- пеня за прострочені платежі.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід також стягнути понесені судові витрати по справі в сумі 580,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 551, 612, 627, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 88, 130, 169, 209, 213-215, 217, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (ідентифікаційний код 14359319, МФО 321767, п/р 351979000900 в ПАТ «ВТБ Банк») заборгованості за кредитним договором в сумі 58050,58 грн. (п'ятдесят вісім тисяч п'ятдесят гривень п'ятдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (ідентифікаційний код 14359319, МФО 321767, п/р 351979000900 в ПАТ «ВТБ Банк») 580,51 грн. (п'ятсот вісімдесят гривень п'ятдесят одну копійку) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя