Рішення № 33991287, 08.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7140/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Черних Оксана МиколаївнаНомер провадження 22-ц/788/2079/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Таран С. А.,

суддів - Собини О. І., Криворотенка В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» до ОСОБА_4, ОСОБА_3

про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2013 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення у розмірі 19032 грн. 88 коп.

Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. Фрунзе» судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. зазначає, що рішення суду першої інстанції від 07 серпня 2013 року ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення.

Апелянт вважає, що кожен зі співвласників повинен оплачувати послуги центрального опалення відповідно до своєї частки, тобто в розмірі 1/2 від загальної суми послуг центрального опалення.

Враховуючи, що позовні вимоги ПАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» стосується стягнення боргу в солідарному порядку, вважає, що в задоволенні таких вимог повинно бути відмовлено.

Також зазначено, що судом першої інстанції задоволено вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 3760 грн. 95 коп. (0,5 відсотка простроченої суми за кожен день прострочення), що, на його думку не відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Зазначено, що п. 14 Типового договору визначає, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі встановленому законом. Ні позивачем, ні судом першої інстанції при обґрунтуванні рішення не наведено Закон, його конкретну норму, яка б встановлювала розмір пені 0,5 відсотка.

Наданий позивачем договір не відповідає за змістом та умовами Типовому договору, містить умови які погіршують права споживача, встановлюють відповідальність не передбачену законодавством.

Вважає, що умова договору викладена у п.15, щодо сплати пені у розмірі 0,5 відсотка не відповідає вимогам закону, а отже є нікчемною, тому вимоги позивача про стягнення пені є безпідставними та задоволенню не підлягають. Вказує, що Закон України « Про житлово-комунальні послуги « не містять норм , які б встановлювали обов'язок споживача виплатити суму боргу, а також три проценти річних з простроченої суми.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 07 серпня 2013 року у даній справі, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді, представника апелянта, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по ? частині нежилого приміщення по АДРЕСА_1 ( а.с. 15, 57).

Відповідно до умов договору №ПР 196-6/310 Про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2006 року, укладеного між ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» та ОСОБА_4, ОСОБА_3, позивач у період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року та з 01.12.2012 р. по 30.04.2013року надавав відповідачам послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7-12)

Відповідачі свою частину зобов'язань за договором не виконують, внаслідок чого за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року, 01.12.2012 року по 30.04.2013 року, станом на 01.07.2013 року виникла заборгованість у сумі 19 032 грн. 88 коп., що складається з 14763 грн. - основний борг, 3% річних - 508 грн. 93 коп., 3760 грн. 95 коп. - пеня (а.с.3-5,14-32)

Правильно встановивши дані обставини, суд першої інстанції при стягненні суми заборгованості допустився помилки, стягнувши вказану заборгованість , пеню та 3% річних з відповідачів в солідарному порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник спір стосовно виконання укладеного між ними договору № ПР196-6/310 від 01.10. 2006 року про надання послуг з центрального опалення.

Відповідно до умов даного договору ВАТ « Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» зобов'язалося надавати вчасно та відповідної якості послуги з центрального опалення, а відповідачі зобов'язалися своєчасно оплачувати надані послуги.

Згідно з п. 10 укладеного договору споживач до 10 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість послуг, визначену відповідно до Додатку № 1 до Договору за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми.

Оскільки відповідачами не виконувалися умови даного договору, не проводилася оплата за надані послуги, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення суми заборгованості за надані позивачем послуги.

Згідно статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання , збереження спільного майна , у сплаті податків , зборів( обов'язкових платежів) , а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Стягуючи заборгованість з відповідачів в солідарному порядку , суд першої інстанції не врахував вимоги законодавства, рішення в цій частині не можливо вважати законним, тому в цій частині рішення підлягає зміні.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат та стягуючи судовий збір на користь позивача, суд послався на стягнення збору в дольовому порядку, не визначивши конкретно в якій сумі підлягає стягнення з кожного з відповідачів.

В іншій частині рішення , на думку колегії суддів є обґрунтованим та законним.

Пунктом 15 укладеного між сторонами договору встановлена відповідальність відповідачів за несвоєчасне здіснення платежів за надані послуги, а саме виплата споживачем послуг виконавцю пені в розмірі 0,5 відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки виконання.

Законом України « Про житлово - комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги( п.10 ч. 3 ст. 20) у вигляді пені. Така є відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена у п. 23 Правил про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором . Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку , що встановлені договором.

Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити дану послугу в грошах , а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Оскільки, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України , як спеціальний вид цивільно - правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язань.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України « Про житлово - комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здіснення оплати за комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм , встановленому в ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково .

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 серпня 2013 року в даній справі змінити в частині солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення по 7381,50 коп. , пеню по 1880грн.48 коп. , 3% річних по 254 грн.47 коп. , а всього по 9516грн.45 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства « Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе « судовий збір по 114грн. 70 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -