Постанова № 33988792, 03.10.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 915/862/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

Від позивача - Гордієнко М.В., довіреність № 14 від 02.01.13;

Від відповідача - Шевцова Т.М., довіреність № 01-02/233 від 17.02.12;

Від третьої особи - Слободяник О.П., довіреність № 365 від 28.12.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року

у справі № 915/862/13

за позовом Державного підприємства „Одеська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" в особі філії Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" „Миколаївський річковий порт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон"

про стягнення 60 855,60 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" в особі філії Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" „Миколаївський річковий порт" 60 855,60 грн. плати за зберігання вантажу у вагонах у затриманому поїзді по станції Горохівка у грудні 2012 року та січні 2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в грудні 2012 року на адресу ДП „Миколаївський річковий порт" надійшли вагони з вантажем кукурудза, які були затримані по станції Горохівка Херсонської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, згідно наказу №117 від 31.12.12р. старшого диспетчера служби перевезень Одеської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вантажу відповідачем; відповідно до довідки про переробну спроможність Ольшанської філії ПрАТ „КДМППЗТ" переробна спроможність не виконувалась, у зв'язку з чим за затримку вагонів відповідачу нараховано 60 855,60 грн. за зберігання вантажу у вагонах.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09 липня 2013 року залучено до справи Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що при видачі наказу № 117 від 31.12.2012 Одеська залізниця вказала в якості причини затримки вагонів - неприйняття вагонів вантажовласником - Філія Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт", однак при цьому позивач не надав господарському суду належних доказів того, що відповідач не приймав або відмовлявся від прийому вагонів; з довідки про переробну спроможність Ольшанської філії ПрАТ "КДМППЗТ" не вбачається, що відповідач не приймав або відмовлявся від прийому вагонів.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи не встановлено, та позивачем не доведено наявність вини відповідача в простої вагонів з 31.12.2012 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати за зберігання вантажу в сумі 60855 грн. 60 коп. (у т.ч. ПДВ).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Одеська залізниця звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Одеської залізниці в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що Акт затримки вагонів підтверджується актом №16 від 31.12.2012 року, про затримку вагонів на станції Горохівка Одеської залізниці, вантажоодержувача повідомлено про затримку поїзда №1605 12 грудня 2012 року о 18:20 на підставі повідомлення про затримку вагонів. Крім цього, на станції Горохівка було складено акт загальної форми №1 від 03.01.2013 року про відношення відповідальності за зберігання вантажу у вагонах на відповідача.

Також апелянт зауважував, що на час підписання наказу про затримку вагонів на підходах до станції призначення по станції Горохівка на станції призначення Миколаїв-Вантажний вже знаходилось 54 вагона з вантажем зерно на адресу відповідача, та було складено акт загальної форми №370 від 31.12.2012 року про затримку вагонів у кількості п'яти з вини відповідача з 31.12.2012р. до 01.01.2013 року.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.08.2012 між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське МППЗТ" укладено Договір ДН-4/100 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" дільниця № 3 Миколаївського виробничого району Ольшанської філії, відповідно до умов якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", та примикає стрілкою № 60 до колії № 32 станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці і яка обслуговується локомотивом ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Відповідно до пунктів 5, 6 Договору ДН-4/100 від 24.08.2012 повідомлення про подачу вагонів передаються: по телефону за 2 години до подачі вагонів на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний, згідно вказівки маневрового диспетчера станції.

Здавання вагонів провадиться: на коліях сортувального парку, колії 11 або 15, 16 відправного парку станції Миколаїв-Вантажний.

Подальший рух вагонів виконується локомотивом ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Згідно з п. 7 Договору ДН-4/100 від 24.08.2012 максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", становить 20 вагонів, 80 осей, вагою 1700 тн.

Відповідно до п. 11 Договору ДН-4/100 від 24.08.2012 максимальна переробна спроможність вантажних пунктів з урахуванням часу на технологічні операції по вивантаженню: на колії 8 - зерно 32 ваг/добу (одночасна подача 8 ваг., одночасне вивантаження 1 ваг. за 0,7 год.); колія 3а, 4а - зернові 20 ваг/добу (одночасна подача 8 ваг, одночасне вивантаження 2 ваг. за 0,7 год.).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів позивачем ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" до моменту закінчення цих операцій при поверненні, позивачу. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" або його контрагентів складається акт загальної форми. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься плата за користування вагонами, включає час затримки з вини ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" або його контрагентів та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні.

За умовами Договору ДН-4/100 від 24.08.2012 (п. 14) вагони подаються Філія ПАТ Судноплавна компанія "Укррічфлот "Миколаївський річковий порт" та іншим організаціям і підприємствам, які виконують операції на під'їзній колії відповідно до договорів, письмових прохань з дозволу керівництва ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" та начальника станції Миколаїв-Вантажний.

Згідно з п. 16 підприємство сплачує позивачу плату: за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; за маневрову роботу з вагонами, які надійшли на адресу ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом; інші збори і плати згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та вільних тарифів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом № 117 від 31.12.2012 року 31.12.2012 о 15 год. 59 хв. на станції Горохівка Одеської залізниці були затримані вагони з вантажем зерна кукурудзи у складі потягу № 1605 індекс 3232-21-4153, що прямували на станцію Миколаїв-Вантажний, про що станцією Горохівка Одеської залізниці складено акт про затримку вагонів № 16 від 31.12.2012 (а.с. 23).

Відповідно до наказу №117 та актів, підставою для затримання стало неприйняття вантажу вантажовласником - Філією Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт", з причини зайнятості фронтів вивантаження та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції Миколаїв-Вантажний (перевалка) - (експорт) (річковий).

Вантажоодержувача (одержувача) було повідомлено про затримку потягу № 1605 31.12.2012 о 18 год. 20 хв., про що свідчать повідомлення про затримку вагонів № 10 від 31.12.2012 та відмітка про повідомлення відповідача на його копії (а.с. 25, 26).

Позивачем було нараховано відповідачу плату за зберігання вантажу з урахуванням часу затримки потягів на станції Горохівка Одеської залізниці на підставі відомостей плати за користування вагонами накопичувальної картки № 14020268 від 14.02.2013 у сумі 60855 грн. 60 коп. (у т.ч. ПДВ), яку відповідач підписав із запереченнями та не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Стаття 3 Закону України „Про залізничний транспорт" встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 ГК України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначає, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів.

Стаття 93 Статуту залізниць України встановила, що порти зобов'язані приймати усі вагони, що надходять для перевалки. При цьому плата за користування нараховується також за вагони, які надійшли понад узгоджені обсяги розвантаження, а також за вагони, затримані на станції і на підходах до неї в очікуванні подачі через неприйняття їх портом.

Апеляційний суд зазначає, що спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах, та регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами і контейнерами, умовами Договору №УП-647/1 від 01.09.2006р.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, відсутність доказів того, що відповідач не приймав або відмовлявся від прийому вагонів, та як наслідок відсутність підстав для стягнення з відповідача плати за зберігання вантажу в сумі 60 855,60 грн.

Суд зауважує, що акт загальної форми №1 від 03.01.2013 року не містить належного обґрунтування покладення відповідальності за зберігання вантажу на відповідача, а містить лише посилання на ст.46 Статуту залізниць, однак положеннями ст.46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу.

Разом з тим, в даному випадку вантаж надійшов на адресу станції Горохівка Одеської залізниці, хоча станція призначення вантажу - Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, при цьому, позивачем не доведено взаємозв'язку між затриманням вагонів на станції Горохівка та невиконання переробної спроможності Ольшанською філією ПрАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ".

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно приписів п.8 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника, разом з тим, акт загальної форми №1 від 03.01.2013 року не містить підпису уповноваженого представниками Філії „Миколаївський річковий порт" АСК „Укррічфлот", тобто вказаний акт складено з порушенням вимог щодо оформлення актів загальної форми, а тому суд не приймає вказаний акт в якості належного доказу по справі.

Згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що матеріалами справи не встановлено, та позивачем не доведено, що наявна вина відповідача в простої вагонів з 31.12.2012 року, у зв'язку з чим судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати за зберігання вантажу в сумі 60855 грн. 60 коп. (у т.ч. ПДВ).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року у справі № 915/862/13 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16 липня 2013 року у справі № 915/862/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 07.10.2013 року

Головуючий суддя Судді А.І. Ярош В.А.Лисенко О.О. Журавльов