Постанова № 33988680, 07.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 року Справа № 904/4777/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

від позивача: В.В., Куць В.В., довіреність №3/2013 від 03.01.2013 року, представник

від відповідача: представник не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро",

м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.13р.

у справі № 904/4777/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт",

м. Рубіжне Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 196 214,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" боргу за поставлений товар у розмірі 162 708,29 грн., неустойки у розмірі 14 218,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 330,71 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 18 957,54 грн., а також судового збору.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором № 273 від 27.07.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.13р. у справі № 904/4777/13 (суддя Крижний О.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" основний борг у розмірі 162708,29 грн., неустойку у розмірі 14175,13 грн., індекс інфляції у розмірі 330,71 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18857,93 грн. та судовий збір у розмірі 3921,44 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення митивовано тим, що відповідачем належним чином не виконано умови укладеного договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ПАТ "Свемон-Дніпро", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення та зменшення розміру штрафних санкцій та прийняти нове рішення яким задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення та зменшення розміру штрафних санкцій.

Так скаржник зазначає, що: - при задоволенні позовних вимог судом було необґрунтовано відхилено клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення;

- відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення розміру штрафних санкцій судом не було надано належну оцінку доказам наданим у справу, що призвело до відмови у задоволенні даного клопотання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.13р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судовому засіданні 07.10.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Свемон-Дніпро", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Свемон-Дніпро", що підтверджується статутом (покупець), було укладено договір №273 (а.с.10-19).

Так, сторонами погоджено, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

У відповідності з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 634296,58 грн., що підтверджується видатковими накладними. (а.с. 20-27)

Даний товар отриманий представником відповідача за довіреностями №537 від 06.08.2012 року, №555 від 20.08.2012 року, № 581 від 13.09.2012 року, № 591 від 03.10.2012 року, №599 від 15.10.2012 року. ( а.с. 28-32)

Проте, Відповідач частково оплатив поставлену продукцію у розмірі 471588,29 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.33-37).

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами спрви, відповідачем належним чином не виконано майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати отриманого товару за договором №273.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції було необґрунтовано відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Пунктом 8.3. договору поставки, сторони передбачили відповідальність покупця (відповідача) за невиконання (прострочення) виконання зобов'язання за договором: в разі невиконання (прострочення) термінів оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.

При цьому п. 8.4. договору сторони визначили, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Покупець згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити проценти за використання чужих коштів в розмірі 20 % річних за весь період прострочення оплати.

П. 1 ст. 233 ГК України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Однак, відповідач, звернувшись до суду із клопотанням зменшити розмір стягуваної з нього штрафних санкцій, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Проте, суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку, що розмір штрафних санкцій є адекватним та співрозмірним з розміром основного боргу (162 708,29 грн. - основний борг + 14 175,13 грн. - пеня + 330,71 грн. - інфляційні втрати + 18 857,93 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами).

Отже, підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Згідно положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, даний спір виник з вини відповідача, спірна заборгованість не сплачувалась, ПАТ «Свемон-Дніпро» належним чином не доведено свого скрутного матеріального становища, а складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення у відповідності до ч.1 ст 121 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9. Отже, господарським судом правомірно відмовлено у відстрочення виконання рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013. у справі № 904/4777/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро", м. Дніпропетровськ - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов