Рішення № 33987489, 27.09.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 вересня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів -Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором солідарно з боржника та поручителів, тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України та накладення арешту на майно відповідачів за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

15 травня 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором солідарно з боржників та поручителів, тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України та накладення арешту на майно відповідачів.

Позивач зазначав, що між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року, у відповідності до якого останнім було отримано кредит в сумі 16800 доларів США на строк до 11 вересня 2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором були укладені договори поруки: № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 та № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, які виступили фінансовими поручителями ОСОБА_1.

ЗАТ «ОТП Банк» змінило свою назву на ПАТ «ОТП Банк» без створення нової організаційно-правової форми. В свою чергу ПАТ «ОТП Банк» 26 листопада 2010 року уклало із ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н та договір відступлення права вимоги, у відповідності до яких ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло права за вищевказаними договорами кредиту та поруки.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконував, не забезпечував повернення одержаного кредиту та не сплачував відсотки, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2012 року виникла заборгованість у сумі 707943,75 гривень, яка складається із боргу за кредитом в сумі 18193,66 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 861,62 дол. США, пені нарахованої за прострочення зобов'язань в сумі 555697,78 грн., позивач просив задовольнити позовні вимоги, тобто стягнути достроково суму заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року солідарно із відповідачів - боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Крім того позивач просив обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України, накласти арешт на їх майно та стягнути з відповідачів на його користь судові витрати в сумі 3219,00 грн. судового збору.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року в розмірі 228368,96 грн., в т.ч. 152245,97 грн. - сума основної заборгованості та пеня - 76122,99 грн.. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі 2283,69 грн..

У решті вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови в стягненні заборгованості за кредитним договором із поручителя ОСОБА_3 солідарно із боржником та поручителем ОСОБА_2, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення в зазначеній частині із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просило частково скасувати оскаржуване рішення та ухвалити в цій частині нове рішення, який стягнути з ОСОБА_3 солідарно з іншими відповідача суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 228368,96 грн..

Межі доводів апеляційної скарги - суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що Банком було пропущено шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до фінансового поручителя ОСОБА_3 після настання строку виконання основного зобов'язання. Досудові вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року були направлені боржнику та фінансовим поручителям 10 січня 2012 року, а позов у зв'язку з їх невиконанням подано до суду 15 травня 2012 року, отже процедура пред'явлення поручителям вимоги Банком дотримано, а тому стягнення необхідно проводити солідарно із боржника та обох поручителів.

Представник апелянта ОСОБА_4 скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - ОСОБА_5 не визнав апеляційну і просив таку відхилити як необгрунтовану.

Відповідачів судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справу розглянуто у відсутності відповідачів.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Встановлено, що ПАТ «ОТП Банк» за договором купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 26 листопада 2010 року, продав права на вимогу до боржника та поручителів про дострокову сплату загальної суми заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року та договорами поруки № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року.

Кредитний договір № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року було укладено між ЗАТ «ОТП Банк» (в подальшому ПАТ «ОТП Банк»), який відступив свої права ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 про надання кредиту в сумі 16800 дол. США.

Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором були укладені договори поруки: № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 та № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, які виступили фінансовими поручителями ОСОБА_1.

Умовами договорів поруки, а саме статтею 1 договорів (а.с. 12-13) передбачено, що поручителі приймають на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Поручителі та боржник відповідають як солідарні боржники і Банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до кожного із поручителів, так і до обох одночасно.

Відповідно до статті 3 Договорів поруки у випадку невиконання божником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручителі зобов'язані здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Банком протягом трьох банківських днів з дати надіслання позивачем відповідної письмової вимоги за адресою, вказаною в договорі поруки.

Оскільки боржником ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконувалися належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 707943,75 грн., позивач звернувся до нього та його фінпоручителів 10 січня 2012 року з вимогою про погашення суми боргу. Оскільки відповідачі ніяк на вимогу не зреагували, позивач 15 травня 2012 року звернувся в суд із позовом про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача на день звернення з позовом до відповідача ОСОБА_3, як поручителя за договором кредиту про стягнення із нього заборгованості, право на таке звернення вже не існувало, а тому не підлягає захисту судом.

Із даним висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Вірно встановлено, що обставини, за яких припиняється порука чітко визначені у ст. 559 ЦК України. Із договорів поруки № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 та № SR-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання ст. 4 «Термін дії договору», не може розглядатися як установлення строку дії поруки, а тому підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п. 1.9.1. кредитного договору - зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати направлення Банком на адресу Позичальника відповідної вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судових засіданнях досудова вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року була направлена Банком на адреси боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 10 січня 2012 року та отримана відповідно боржником та першим поручителем 12 січня 2012 року, а поручителем ОСОБА_3 - 16 січня 2012 року (а.с. 14-16), про що свідчать їх власноручні підписи на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Позовну заяву про стягнення дострокової заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 31 січня 2012 року, подано до суду 15 травня 2012 року із дотриманням піврічного терміну пред'явлення вимоги до боржника та поручителів, отже висновок суду про те, що на день звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 право на таке звернення вже не існувало, є хибним.

Пред'явлення 25 червня 2011 року вимоги про дострокове погашення кредиту на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 115) та виконавчий напис нотаріуса від 05 серпня 2009 року про звернення стягнення на нерухоме майно передане в іпотеку Банку ОСОБА_1 для забезпечення зобов'язань за кредитним договором (а.с. 117), не можуть слугувати належними доказами того, що терміном пред'явлення поручителю ОСОБА_6 вимоги про дострокове стягнення заборгованості за договором кредиту слід вважати 25 червня 2011 року, а відтак підстави для висновку про те, що Банком пропущено шестимісячний строк на звернення до суду із позовом до ОСОБА_3 відсутні. Вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, та направлення одному із поручителів (ОСОБА_2, а не ОСОБА_3.) вимоги, яка також не виконана, не припиняє зобов'язальних правовідносин між сторонами договорів.

Оскільки Банком повністю дотримано механізм пред'явлення досудової вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором боржнику

ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 і ОСОБА_3 й своєчасно подано позов до суду, суму заборгованості слід стягнути солідарно із боржника та обох поручителів.

На підставі викладеного та ст. 309 ЦПК України в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні, так як відсутні підстави для відмови в задоволенні позову про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_3.

Абзац 2 резолютивної частини рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року слід змінити та викласти в такій редакції:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, фактично проживаючої АДРЕСА_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_3, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», 04210, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код 36789421, суму заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року в розмірі 228368,96 гривень, в т.ч. 152245,97 гривень - сума основної заборгованості та пеня - 76122,99 гривень.»

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнення судових витрат (судовий збір) в загальній сумі 2283,69 грн. слід розподілити між відповідачами в рівних долях, тобто стягнути із кожного по 761,23 грн..

Отже абзац 3 резолютивної частини рішення слід змінити та викласти в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, судові витрати в сумі 761,23 грн., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, фактично проживаючої АДРЕСА_2, судові витрати в сумі 761,23 грн. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_3, судові витрати в сумі 761,23 грн. в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», 04210, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код 36789421.»

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 липня 2013 року змінити, абзац 2 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, фактично проживаючої АДРЕСА_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_3, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», 04210, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код 36789421, суму заборгованості за кредитним договором № ML-801/096/2008 від 11 вересня 2008 року в розмірі 228368,96 гривень, в т.ч. 152245,97 гривень - сума основної заборгованості та пеня - 76122,99 гривень.»

Абзац 3 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, судові витрати в сумі 761,23 грн., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, фактично проживаючої АДРЕСА_2, судові витрати в сумі 761,23 грн. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_3, судові витрати в сумі 761,23 грн. в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», 04210, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код 36789421.»

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: