Ухвала суду № 33981240, 07.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 р.Справа № 500/626/13-а

Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Заверюха В.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Мінкова Івана Петровича, громадського інспектора з охорони довкілля Інтюк Ігоря Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

01.02.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду з позовом до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Мінкова Івана Петровича, громадського інспектора з охорони довкілля Інтюк Ігоря Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №001550 від 25.10.2012 р. у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Позивач просив поновити йому строк звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що 27.12.2012 р. ним було оскаржено зазначену постанову до вищестоящого органу - Державної екологічної інспекції України, відповідь на скаргу були ним отримано 25.01.2013 р.

Відповідачі заперечували проти задоволення вищевказаного клопотання позивача.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.03.2013 р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Адміністративний позов залишено без розгляду.

На вказану ухвалу ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою поновити строк для звернення до суду із зазначеним позовом. Апелянт вважає, що заявлений ним адміністративний позов стосується не оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а стосується захисту його прав, свобод та інтересів, як полягають у тому, що на підставі оскаржуваної постанови №001550 з нього підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 153 463,52 грн. Тобто, апелянт вказує на те, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення перешкоджає йому захистити свої права в адміністративній справі та довести правомірність його дій, а також відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У процесі перевірки, проведеної відповідачами, було виявлено порушення вимог законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища. Так, 12.10.2012 р. в районі Каменської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за межами населеного пункту на території полезахисної смуги позивачем без відповідного дозволу здійснювалось знищення полезахисної смуги, що є порушенням ст.ст. 10, 40 Закону України «Про рослинний світ». У позивача був відсутній лісорубний квіток, який відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України є підставою для вирубки дерев та видається безоплатно.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 12.10.2012 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області Мінковим Іваном Петровичем відносно ОСОБА_2 було складено протокол №000004 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65-1 КпАП України.

Постановою Державної екологічної інспекції в Одеської області від 25.10.2012 р. №001550 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Копія постанови була отримана позивачем 25.10.2012 р., про що свідчить його особистий підпис на постанові. Цього ж дня, 25.10.2012 р., ОСОБА_2 було сплачено штраф у розмірі 170 грн., про що свідчить копія квитанції №48 від 25.10.2012 р. наявна в матеріалах справи.

Таким чином, позивач погодився зі змістом протоколу та постанови №001550, підписав їх без зауважень, а також добровільно сплатив накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

01.02.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №001550 від 25.10.2012 р. та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд не приймає доводи апелянта стосовно того, адміністративний позов був поданий не з приводу оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а з метою захисту особистих прав, свобод та інтересів, оскільки вимоги про скасування постанови є одним із способів захисту прав, свобод та інтересів позивача, а заявлені ним вимоги свідчать саме про намір оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ст. 289 КпАП України скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З оскаржуваною постановою №001550 позивач був ознайомлений 25.10.2012 р., цього ж дня ним було сплачено визначений штраф. Із заявою про скарження цієї постанови позивач звернувся до Державної екологічної інспекції 27.12.2012 р., тобто вже з пропуском строку на її оскарження майже на два місяці, а з адміністративним позовом до суду - 01.02.2013 р.

Жодних причин пропуску встановленого строку для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачем не було наведено ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду судового рішення. Той факт, що позивач вважав сплату ним штрафу у розмірі 170 грн. вичерпним наслідком вчиненого адміністративного правопорушення не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження постанови, оскільки навіть після отримання 23.11.2012 р. позивачем Претензії №81 від 13.11.2012 р., із заявою про оскарження постанови він звернувся до Державної екологічної інспекції тільки 27.12.2012 р., а з позовом до суду - 01.02.2013 р.

Згідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуск строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Позивач не був позбавлений права та у нього були відсутні перешкоди для звернення до суду зі скаргою на постанову у справі про адміністративне правопорушення у строки, передбачені діючим законодавством. Поважних причин пропуску такого строку судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд апеляційної інстанції також не приймає доводи апелянта стосовно того, що витребування судом першої інстанції доказів по даній справі могло б підтвердити обґрунтованість пропуску строку, оскільки серед доказів, які просив витребувати позивач, відсутні документи, які б могли підтвердити поважність пропуску ним цього строку.

Згідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність поважності причин пропуску строку на звернення до суду та необхідності відмови у задоволенні клопотання про його поновлення.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2013 року без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький