Ухвала суду № 33974466, 02.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р.Справа № 2а-5203/12/2170

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

Звернувшись до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області просила стягнути податковий борг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач займається підприємницькою діяльністю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 24.03.1997 р. № НОМЕР_1, зареєстрований на обліку в ДПІ у м. Херсоні 24.03.1997 р. №5229. Згідно даних особових рахунків по ФОП ОСОБА_2 станом на 12.11.2012 р. обліковується податковий борг.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з тих підстав, що сума боргу у нього відсутня, а вказаний позивачем податковий борг є неузгодженим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 р. позов задоволено. Стягнуто податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 31 619,50 грн., код платежу 21080900 до державного бюджету; податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям на суму 10 598,75 грн., код платежу 21081100 до державного бюджету; з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 925,35 грн., код платежу 11010500 до державного бюджету. Отримувач: УДКСУ у м. Херсоні, Херсонської області, код 37959779, ГУДКСУ, МФО 852010.

На вказану постанову відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДПІ.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідач має статус фізичної особи-підприємця, зареєстрований як платник податків Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та, перебуваючи на обліку у ДПІ у м. Херсоні, є платником податків з 24.03.1997 року.

Провівши ряд перевірок ФОП ОСОБА_2 у періоди 2007 - 2010 років позивачем були виявлені порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За результатами проведених перевірок ДПІ у м. Херсоні було складено акти на підставі яких прийняті рішення про застосування штрафних санкцій, а саме: №0004232305 від 25.06.2007 року, №0001262305 від 28.01.2008 року, №0002832307 від 12.03.2009 року, №0003812307 від 22.02.2010 року, №0014412307 від 20.09.2010 року.

Відповідачем були оскаржені рішення ДПІ у м. Херсоні про застосування штрафних санкцій у судовому порядку. Проте, рішеннями Херсонського окружного адміністративного суду та Господарського суду Херсонської області у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Відповідач звернувшись з апеляційними скаргами до Одеського апеляційного адміністративного суду на рішення судів першої інстанції, яким апеляційні скарги відповідача залишено без задоволення, а постанови суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, враховуючи несплачений відповідачем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 925, 35 грн.., який виник 15.08.2012 року згідно розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності від 08.02.2012 року №277816, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 31619, 50 грн. та адміністративні штрафи та інші санкції - 10598, 75 грн., у сукупності податковий борг ФОП ОСОБА_2 складає 43143, 60 грн..

На момент розгляду справи вказаний податковий борг є самостійно не сплаченим.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно до вимог п.57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, з означену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до вимог п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ДПІ у м. Херсоні були застосовані відповідні заходи щодо стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, шляхом виставлення податкової вимоги № 1037 від 19.03.2012 року, однак на момент розгляду справи дана заборгованість відповідачем не погашена.

Дані зворотнього боку облікової картки платника податків вказують на наявність непогашеного облікового боргу за ФОП ОСОБА_2 у розмірі 43143, 60 грн., який підлягає стягненню.

Підпунктом 175 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог пп.41.1.1. п.41.1 ст.41 Податкового Кодексу України контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби .

Згідно до вимог п. 41.5. ст. 41 ПК органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування судом першої інстанції норм Податкового кодексу України, оскільки вони є необґрунтованими та такими що засновані на помилковому розумінні та застосуванні апелянтом норм податкового права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем в установлені законодавством строки самостійно не була погашена заборгованість по податковому боргу у розмірі 43143, 60 грн. вона підлягає стягненню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький