| Справа № 22-а-13840 Рядок статзвіту № 2.11.1 справу за апеляційними скаргами
Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та
Прокуратури Закарпатської області на постанову Закарпатського
окружного адміністративного суду від 20.08.2008 року у справі № 2-а-402/08 за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю «Аттіс» до Державної податкової інспекції у
м. Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинними та
скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И Л А : Оскаржуваною постановою задоволено позовні вимоги, визнано
нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від
26.03.2008 року № 1141/23-1/31682702/8085 щодо визначення податкового
зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1536167,50 грн. та №
1141/23-1/31682702/8086 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на
додану вартість на суму 921700,50 грн. Постанову оскаржили ДПІ у м. Ужгороді та Прокуратура Закарпатської області з підстав порушення норм матеріального
та процесуального права, просять її скасувати, відмовивши у задоволенні позову. В
поданих запереченнях на скарги позивач просить залишити їх без задоволення, а
постанову суду - без змін. Судом
встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки
позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по
взаємовідносинах з ПП «ТехноПромКТ» за період з 01.10.2005 року по 31.03.2006
року відповідачем складений акт №
565/23-1/10/31682702 від 18.03.2008 року, на підставі якого прийняті
вищезазначені спірні податкові повідомлення-рішення. Задовольняючи
позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як
суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень. Проте
з такими висновками суду погодитися неможна з наступних підстав. Матеріалами
перевірки, проведеної податковим органом, встановлено, що ТОВ" Аттіс" протягом 2006 року отримало від
ПП" ТехноПромКт" металобрухт"
чорних металів на загальну суму 3 686 802 грн. Придбання металобрухту
здійснювалось на підставі договору на купівлю металобрухту від 26.06.2005 року
№ 26/06, укладеного між ТОВ" Аттіс" в особі директора Павлюк В.О. та
ПП ТехноПром Кт" в особі директора Ткаченка В.В. Вироком апеляційного суду
Хмельницької області від 31.10.2007 року по справі №11-656/2007 61 встановлено, що ПП „ТехноПром КТ" є
„фіктивним" підприємством, оскільки воно було зареєстровано в м. Києві на „підставну" особу
ОСОБА_1, так як він надав за винагороду
свій паспорт для реєстрації підприємства. „Фіктивне" підприємство ПП
„ТехноПром КТ" у період з 01.01.2006 року по 30.04.2006 року
використовувалося для незаконного формування податкового кредиту з податку на
додану вартість та переведення грошових коштів, отриманих від реалізації металобрухту в готівку. Крім того, вироком встановлено, що
після того, як грошові кошти надходили на розрахунковий рахунок ПП „ТехноПром КТ", невстановлені слідством особи переводили кошти
транзитом в декілька етапів на розрахункові рахунки інших „фіктивних" підприємств, де в кінцевому результаті знімали їх готівкою. Про фіктивність операцій з
металобрухтом свідчить також те, що згідно банківських виписок на розрахунковому рахунку ПП
„ТехноПром КТ" дане підприємство кошти
за придбання металобрухту нікому не перераховувало. Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України вирок суду в
кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для
адміністративного суду, що розглядає справу
про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений
вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Проте судом першої інстанції не взято до уваги обставини, встановлені вироком апеляційного
суду Хмельницької області від
31.10.2007 року по справі № 11-656/2007. Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України
встановлено, що правочин спрямований на
незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує
публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 зазначеної
статті, є нікчемним. Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України
визнання судами
нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216
Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Враховуючи вищенаведене, в силу вимог статей 203, 228
Цивільного кодексу України, угоди укладені
між ТОВ „Аттіс" та П.П „ТехноПром КТ" є нікчемними. Відповідно до вимог пп. 5.3.1 п.5.3
ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств",
із змінами та доповненнями,
не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням
господарської діяльності. Згідно пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону
України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" не
належать до складу валових
витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або
зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому
органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова
заява має бути надіслана до/або разом з
поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник
податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених
документів до закінчення податкового періоду,
що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами . Відповідно до пояснень головного
бухгалтера ПП „Аттіс" та акту від 23.04.2007 року первинні документи для
проведення позапланової перевірки представлені
бути не можуть в зв'язку із знищенням. Нікчемність угоди, укладеної між ТОВ „Аттіс " та ПП „ТехноПром КТ" за № 26-06 від
26.06.2005 року, вказує на те, що витрати ТОВ „Аттіс", пов'язані із придбанням металобрухту
від ПП „ТехноПром КТ" в розмірі 3072335 грн., є такими, що не пов'язані із веденням
господарської діяльності ТОВ „Аттіс". ТОВ „Аттіс" не дотримано вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.
5 Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств", а саме, підприємство не звернулося до податкового
органу та не здійснило заходи, необхідні для поновлення
таких документів, тоді як акт про знищення документів 2005-2006 років складено 23.04.2007 року. ДПІ у м.
Ужгороді листом № 4820/10/23-1 від
21.02.2008 року зобов'язувала директора ТОВ „Аттіс" відновити первинні бухгалтерські документи в термін
до 03.03.2008 року, проте вказану
вимогу виконано не було. Таким чином, враховуючи вищенаведене
та у відповідності до п.1 ст. 203, 228 ЦК України, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України
„Про оподаткування прибутку
підприємств", перевіркою зменшено валові витрати ТОВ „Аттіс" за
період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року на загальну суму 3072335,0 грн., в
т.ч. по періодах: II кв. 2006 року - 835665,0 грн.; II кв. 2006 року - 2236670 грн. Згідно пп. 7.4.1.п. 7.4 ст. 7 Закону України від
03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду
визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у
разі якщо договірна
ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на
такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)
платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону,
протягом такого звітного періоду
у зв'язку з: придбанням або виготовленням
товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого
використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності
платника податку; придбанням (будівництвом,
спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних
активів та незавершених
капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою
подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних
операцій у межах господарської діяльності
платника податку, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у
звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до пп. 7.4.5.п. 7.4. ст.
7 Закону України "Про податок на додану
вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями або іншими розрахунковими
документами. Обсяг
отриманого металобрухту від ПП „ТехноПром КТ" та відповідно віднесена до податкового кредиту по податку на додану
вартість сума ПДВ в розмірі 614 467 грн. була
зафіксована в акті планової документальної перевірки (№1565/23-1/10 /31682702 від 31.05.2007 року) із додатками. Беручи до уваги, що угода, укладена
між ТОВ „Аттіс" та ПП „ТехноПром КТ" за №26-06 від 26.06.2005 року є нікчемною
(недійсною) згідно п. 1 ст. 203, 228 Цивільного кодексу України та в порушення пп. 7.4.5. п. 7.4.
ст. 7 Закону України „Про
податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, ТОВ"Аттіс"
безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму 6.14 467 грн. з
вартості отриманих ТМЦ (металобрухт) від ПП „ТехноПром КТ", а саме по
періодах : червень 2006 року -167133 грн.; липень 2006 року -142274 грн.;
серпень 2006 року - 140986 грн.; вересень 2006 року- 164074 грн. Враховуючи наведене, податковим
органом правомірно визначено податкове зобов'язання позивача та застосовані штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.3 та п.п. 17.1.6. п.
17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 „Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Таким чином, правомірність
віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту по ПДВ підприємства
може бути підтверджена тільки первинними документами. Під час проведення перевірки позивач не
надав вказані первинні документи,
посилаючись на їх відсутність. Не надано ним вказаних документів і під час
судового розгляду зазначеної справи. Суд першої інстанції прийшов до
необґрунтованого висновку про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту
позивача без аналізу первинних документів, порушив вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств" та пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану
вартість". Також, судом першої інстанції не
враховано, що постановами Ужгородського міськрайонного суду від 13.05.2008р. №3-9056/08 та № 3-9055/08 за результатом розгляду протоколів, складених
працівниками ДПІ у м. Ужгороді встановлено
наявність вини у вчиненні порушення ведення податкового обліку: заниження податку на додану вартість та податку на прибуток директором позивача Семенюк-Іванюк С.В.
та головним бухгалтером позивача
Дубровською О.Б. та притягнуто їх до адміністративної
відповідальності. В даному випадку є обов'язковим врахування вищенаведених
положень ч. 4 ст. 72 КАС України, чого не було зроблено судом. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки
суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до
неправильного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення
справи. Таким чином, постанова підлягає скасуванню з прийняттям
нової постанови про відмову в позові. Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202 пп. 3, 4 207 КАС України, колегія
суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
Закарпатської області та Прокуратури Закарпатської області задовольнити,
постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.08.2008 року -
скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні позову відмовити. Постанова
набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом
місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду
касаційної інстанції. Головуючий О.М. Довгополов Судді С.І. Богаченко В.П. Любашевський
Часті запитання
Який тип судового документу № 3397815 ?
Документ № 3397815 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3397815 ?
Дата ухвалення - 03.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3397815 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3397815 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 3397815, Львівський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 3397815, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.02.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Судове рішення № 3397815 відноситься до справи № 22-а-13840/08
Це рішення відноситься до справи № 22-а-13840/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| 
