Ухвала суду № 33973287, 25.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3359/13 25.09.2013 25.09.2013 25.09.2013

Провадження №22-ц/784/2732/13

Справа №22 Ц- 784/2732/ 2013 р. Головуючий першої інстанції:Патрик Ю.Ю.

Категорія - 46 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

2013 р., вересня місяця, 25 дня, м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Галущенка О.І.

суддів: Коломієць В.В.

Царюк Л.М.

із секретарем: Дубовою К.В..

з участю:

відповідача - ОСОБА_3

представника- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 03.07.2013 р. у справі за

позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця постійного проживання дитини та за

зустрічним позовом,

ОСОБА_3 до ОСОБА_4. про визначення місця постійного проживання дитини, встановила:

17.06.2010 р. ОСОБА_4. звернулася з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця постійного проживання дитини.

Позивачка зазначала, що від шлюбу з відповідачем має сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1., який після розпаду сім'ї з 2009 року залишився проживати разом з нею.

Посилаючись на наявність переваг щодо залишення дитини разом з нею просила про визначення місця проживання дитини у судовому порядку.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом до позивачки про визначення місяця проживання дитини разом з ним за його місцем проживання у с. Крутоярка Єланецького району Миколаївської області.

Він вважав, що за наявності належних матеріальних та житлових умов він здатний забезпечити на належному рівні матеріальні та духовні потреби дитини.

Посилаючись на ці обставини, відповідач просив визначити місце проживання сина разом з ним.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 03.07.2013 р. постановлено про визначення місцем проживання сина ОСОБА_6 разом з позивачкою.

В задоволенні зустрічного позову відповідачу відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що суд не врахував всіх обставин, які свідчать про обгрунтованність його вимог та необхідність передачі дитини йому.

Перевіряючи законність рішення в межах оскарження, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких установлених обставин та вимог закону.

Відповідно до правил ст. ст. 160-161 СК України, в разі відсутності згоди батьків, які проживають окремо, щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір вирішується виходячи з ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, віку дитини, стану здоров'я, особистої прихильності дитини до батьків та інших істотних обставин.

При цьому, перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Відповідно до принципів 4, 6, 7 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. дитина для повного та гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння.

Вона повинна, якщо можливо, зростати під опікою та відповідальністю батьків…в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. перебували в шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу син залишився проживати з відповідачкою, а з 2010 р. його після відвідин залишив проживати у себе відповідач, який належним чином займається вихованням та утриманням дитини.

В той же час, за місцем проживання кожного з батьків створені належні умови проживання.

Обидва з колишнього подружжя мають самостійний дохід позитивно характеризуються, обмежень за станом здоров'я для проживання разом з дитиною не мають, з дитиною підтримують добрі стосунки

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін, третіх осіб, характеристиками відповідних компетентних органів, актами обстеження матеріально-побутових умов, в яких фактично утримується та має утримуватися дитина, іншими матеріалами справи.

На підставі цього судом обґрунтовано встановлено, що сторонами доведена можливість утримання та виховання дитини в належних умовах та здатність забезпечити її права та інтереси.

При цьому не виявлено виключних обставин, які були б підставою для розлучення малолітнього сина з матір'ю

Відповідно до висновку органу опіки та піклування дитину слід залишити для проживання з матір'ю.

Повно та всебічно дослідивши матеріали спору і встановивши зазначені обставини, суд прийшов обґрунтованого доказами висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.

З врахуванням такого висновку, що відповідає обставинам справи та вимогам сімейного законодавства, судом постановлене правильне і законне рішення про задоволення позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічного позову відповідача.

Доводи апелянта про неналежне відношення матері до своїх материнських обов'язків та кращі умови створені ним за місцем проживання для виховання та утримання сина і необхідність передачі дитини йому, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються достовірними доказами які свідчать про те, що передача дитини на утриманні матері на даний час відповідає її інтересам та відсутні виключні обставини, які могли би бути підставою для розлучення сина з матір'ю.

Враховуючи встановлене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 03.07.2013 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: Галущенко О.І.

Судді: В.В. Коломієць

Л.М. Царюк