Рішення № 33965836, 01.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2013 Справа № 901/2493/13за позовом Сакського міжрайонного прокурора АР Крим

(вул. Леніна, б. 34, м. Саки, 96500)

в інтересах держави в особі

Фонду державного майна України

(вул. Кутузова, 18/9 м. Київ - 133, 01601)

до Виконавчого комітету Сакської міської ради

(вул. Леніна, 15, м. Саки, АР Крим, 96500)

товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Саки»

(вул. Курортна, 4Е, м. Саки, АР Крим, 96500)

товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - готель спа - ресорт «Саки»

(вул. Курортна, 4К, м. Саки, АР Крим, 96500)

товариства з обмеженою відповідальністю «Лінар'я - Саки»

(вул. Курортна, 4П, м. Саки, АР Крим, 96500)

товариства з обмеженою відповідальністю «Івелія»

(вул. Курортна, 4Р, м. Саки, АР Крим, 96500)

товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо - курортний центр «Саки»

(вул. Курортна, 83, корп. 1, кв. 14, м. Саки, АР Крим, 96500)

товариства з обмеженою відповідальністю «Порт трейд лтд»

(вул. Трудова, б. 41, м. Саки, АР Крим, 96500)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця»

(вул. Шота Руставелі, 39-41, м. Київ, Україна, 01023)

Федерації професійних спілок України

(Майдан Незалежності, 2, м. Київ, 01012)

про визнання недійсними рішень та визнання права власності

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від прокуратури: Обер Ганна Олександрівна, посвідчення № 017228, Прокуратура м. Сімферополя;

Від позивача: Федоровський Владислав Георгійович, довіреність № 245 від 10.06.2013, Фонд державного майна України;

Від відповідача: не з'явився, ВК Сакської міської ради;

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Оздоровчо - курортний центр «Саки»;

Від відповідача: Павловський Євген Вікторович, довіреність № б/н від 16.02.2012, представник, ТОВ "Санаторний комплекс "Саки";

Від відповідача: Павловський Євген Вікторович, довіреність № б/н від 05.10.2012, представник, ТОВ "Парк - готель спа - ресорт "Саки";

Від відповідача: Павловський Євген Вікторович, довіреність № б/н від 25.10.2012, представник, ТОВ "Лінар'я - Саки";

Від відповідача: Павловський Євген Вікторович, довіреність № б/н від 05.10.2012, представник, ТОВ "Івелія";

Від відповідача: Шейкін Олег Миколайович, довіреність № б/н від 12.08.2013, представник, ТОВ "Порт трейд лтд";

Від третьої особи: не з'явився, ПАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця";

Від третьої особи: не з'явився, Федерація професійних спілок України;

Суть спору: Сакська міжрайонна прокуратура АР Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до виконавчого комітету Сакської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - готель спа - ресорт «Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Лінар'я - Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Івелія», товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо - курортний центр «Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Порт трейд лтд» про визнання недійсними рішень та визнання права власності.

10 вересня 2013 року від Сакської міжрайонної прокуратури надійшла заява про відмову від позову (т. 2, а.с. 184-185).

У судовому засіданні прокурор підтримав надану заяву та просив суд прийняти її до розгляду.

Суд запитав думку представника позивача щодо можливості задоволення заяви прокурора.

Представник позивача пояснив, що заяву прокурора він не підтримує, а отже підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, пунктом 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене та пояснення сторін, суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, ТОВ «Порт трейд лтд», проти задоволення позову заперечував, просив застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності, також звернув увагу суду, що позивачем не надано доказів, що він є власником спірних об'єктів, про що зазначив у відзиві на позов.

Представник відповідача, ТОВ "Санаторний комплекс "Саки", ТОВ "Парк - готель спа - ресорт "Саки", ТОВ "Лінар'я - Саки", ТОВ "Івелія", проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Відповідачі, товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо - курортний центр «Саки», Виконавчого комітету Сакської міської ради та треті особи, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, витребуваних судом документів не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, ТОВ «Оздоровчо - курортний центр «Саки», Виконавчого комітету Сакської міської ради, та третіх осіб, за наявними у ній матеріалами.

За клопотанням представника відповідача, ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», ТОВ «Парк - готель спа - ресорт «Саки», ТОВ «Лінар'я - Саки», ТОВ «Івелія» (т. 2, а.с. 188) строк розгляду даної справи ухвалою господарського суду АР Крим від 17 вересня 2013 року був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України на п'ятнадцять днів (т. 2, а.с. 193-195).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні прокурору та представникам позивача та відповідачів роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням прокурора та представників позивача та відповідачів, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідачів та прокурора, суд -

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 19 травня 1999 року № П 1-8 затверджено перелік об'єктів нерухомого майна комплексу санаторію «Саки» (53 об'єкти), які передано у відання дочірнього підприємства «Сакикурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (т. 1, а.с. 35-38).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради від 22 лютого 2002 року № 85 за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» оформлено право власності на будівлі та споруди санаторію «Саки», що розташовані в м. Саки по вул. Курортна, 4, у такому складі: корпус №1, загальною площею 3078.8 кв. м., площею забудови 1894.0 кв. м.; спальний корпус, загальною площею 3867.7 кв. м.; корпус №3, загальною площею 972 кв. м., площею забудови 1238 кв. м.; корпус № 4, загальною площею 406.9 кв. м., площею забудови 540 кв. м.; корпус № 5, загальною площею 1998.9 кв. м., площею забудови 2123.0 кв. м. з прибудовою: сарай літ. «Б», площею 11.3 кв. м.; корпус № 6, загальною площею 318 кв. м., площею забудови 436.8 кв. м.; спальний корпус № 7, загальною площею 245.5 кв. м., площею забудови 310,6 кв. м.; корпус № 8, загальною площею 684,7 кв. м., площею будови 777.3 кв. м.; корпус № 9, загальною площею 568.2 кв. м., площею забудови 479,9 кв. м.; корпус № 13, загальною площею 11865 кв. м., площею забудови 152,2 кв. м., корпус № 14, загальною площею 247.5 кв. м., площею забудови 357.1 кв. м.; столова «Ювілейна», загальною площею 4601 кв. м.; прибудова до БГЛ, загальною площею 125.2 кв. м., площею забудови 135.7 кв. м.; водолікарня, загальною площею 1045.4 кв. м., площею забудови 1427 кв. м.; грязелікарня, загальною площею 2574.2 кв. м., площею забудови 2696.4 кв. м.; поліклініка, загальною площею 1562.2 кв. м., площею забудови 1150.7 кв. м.; бювет мінеральної води, загальною площею 470.5 кв. м., площею забудови 608.1 кв. м.; спортмістечко; танцмайданчик, площею забудови 1268 кв. м., будівля, площею забудови 54.5 кв. м.; теплопункт, загальною площею 182.7 кв. м., площею забудови 221.8 кв. м.; техмайстерня, загальною площею 166.9 кв. м., площею забудови 167.2 кв. м.; оранжерея; грязеві басейни; вбиральня, площею забудови 62.8 кв. м.(т. 1, а.с. 40-42).

На підставі цього рішення виконкому у КРП «БРТІ м. Євпаторія» 18 травня 2002 року було зареєстровано право власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на вищевказане майно санаторію «Саки» та видано свідоцтво про право власності від 18 травня 2002 року.

В подальшому, 19 грудня 2002 року створено ЗАТ «Санаторій «Саки» шляхом виділення структурного підрозділу дочірнього підприємства «Сакикурорт» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця». Засновниками ЗАТ «Санаторій «Саки» були ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Київська інвестиційно-промислова компанія «КиївІнвестпром».

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради від 28 лютого 2003 року № 68 оформлено право власності за ЗАТ «Санаторій «Саки» на об'єкти нерухомого майна санаторію, розташовані по вул. Курортна, 4, в м. Саки, а також які розташовані по вул. Морська, 4 (сектор № 3, д.4, 5), в м. Саки (п.п. 1.2.)(т.1, а.с. 43-44). Вказане майно було передано до статутного фонду ЗАТ «Санаторій «Саки» його засновником - ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

На підставі рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 28 лютого 2003 року № 68 ЗАТ «Санаторій «Саки» 06 серпня 2003 року видано свідоцтво серії САА № 059715 про право власності на нерухоме майно санаторію «Саки», загальною площею 25424.8 кв. м..

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради від 27 серпня 2004 року № 388 внесено зміни до рішення виконкому Сакської міської ради від 28 лютого 2003 року № 68, після чого ЗАТ «Санаторій «Саки» 03 вересня 2004 року видано нове свідоцтво серії САА № 074221 про право власності на нерухоме майно санаторію «Саки», загальною площею 25424.8 кв. м. (т. 1, а.с. 45-46).

10 листопада 2005 року свідоцтво серії про право власності САА № 074221 від 03 вересня 2004 року було замінено свідоцтвом серії САА № 819092, у зв'язку із неправильним зазначенням назви ЗАТ «Санаторій «Саки».

На об'єкти нерухомості санаторію «Саки», які розташовані по вул. Морська, 4, секція 3, 6.4, 5, на підставі рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 28 лютого 2003 року № 68 ЗАТ «Санаторій «Саки» видані окремі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: серії САА № 574925 від 08 квітня 2004 року, серії САА № 574924 від 08 квітня 2004 року.

В подальшому право власності на вищевказане майно санаторію «Саки» набуло ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» наступним шляхом.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2007 року у справі № 13/122/07 визнано дійсним укладений між ЗАТ «Санаторій «Саки» та ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» договір купівлі-продажу від 01 березня 2007 року нерухомого майна, а саме: комплекс будівель та споруд, загальною площею 25424.8 кв. м. за адресою м. Саки вул. Курортна, 4, будиночки (2), площею 60.8 кв. м. та 60.7 кв. м., розташовані в м. Саки по вул. Морська, 4, сектор 3, № 4, 5.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 615 від 22 серпня 2007 року на підставі зазначеного рішення господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2007 року оформлено право власності ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на комплекс об'єктів нерухомості санаторію «Саки» (т. 1, а.с. 47-48).

11 вересня 2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Сакської міської ради № 615 від 22 серпня 2007 року ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видане свідоцтво серії ЯЯЯ № 341866 про право власності на комплекс санаторію, розташованого по вул. Курортна. 4, в м. Саки, загальною площею 25424.8 кв. м..

Далі, рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 717 від 27 вересня 2007 року на підставі звернення директора ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» юридична адреса вказаного нерухомого майна змінюється на адресу: м. Саки, вул. Курортна, 4 Е, та видається нове свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ № 362982 від 23 листопада 2007 року.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 101 від 28 лютого 2008 року корпуси санаторію № 6, 7, 8 виділяються зі складу майнового комплексу, розташованого по вул. Курортна, 4 Е, та їм присвоюється окремі адреси: вул. Курортна, 4 Р, вул. Курортна, 4 П, та вул. Курортна, 4 О, відповідно. ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано 4 окремі свідоцтва про право власності від 16 березня 2008 року: серії ЯЯЯ № 341589 на нежитлову будівлю корпус № 6, площею 318 кв. м. (вул. Курортна, 4 Р); серії ЯЯЯ № 341588 на нежитлову будівлю корпус № 7, площею 245.5 кв. м. (вул. Курортна, 4 П); серії ЯЯЯ № 341590 на нежитлову будівлю корпус № 8, площею 684.7 кв. м. (вул. Курортна, 4 О); а також на решту комплексу вул. Курортна, 4 Е - серії ЯЯЯ № 341591 (т. 1, а.с. 52-54).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 199 від 27 березня 2008 року з майнового комплексу по вул. Курортна. 4 Е, виділяється житловий будинок і йому присвоюється нова адреса: м. Саки, вул. Курортна, 4 Г. ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ № 341532 від 04 квітня 2008 року на житловий будинок, площею 584.8 кв. м., по вул. Курортна, 4 г (т. 1, а.с. 55-56).

25 квітня 2008 року після виділу з майнового комплексу вказаного житлового будинку ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано свідоцтво про право власності на решту об'єктів комплексу санаторію по вул. Курортна, 4Е вм. Саки, серії ЯЯЯ № 351692.

31 липня 2008 року укладено договір купівлі-продажу між ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» та ТОВ «Оздоровчо-курортний центр «Саки», за яким на користь останнього відчужено корпус № 8 санаторію, розташований по вул. Курортна, 4 О, в м. Саки. Вартість майна визначена у договорі купівлі-продажу в сумі 306301.21 грн. (т. 1, а.с. 101-102).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 616 від 22 серпня 2007 року оформлено право власності ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на літній будиночок № 5 в секторі № 3 по вул. Морська, 4, в м. Саки, загальною площею 60.7 кв. м.. На підставі цього рішення виконкому ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 341941 від 03 вересня 2007 року (т. 1, а.с. 49).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 617 від 22 серпня 2007 року оформлено право власності ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на літній будиночок № 4 в секторі № 3 по вул. Морська, 4, в м. Саки, загальною площею 60.8 кв. м.. На підставі цього рішення виконкому ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 341940 від 03 вересня 2007 року (т. 1, а.с. 50).

25 грудня 2009 року між ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» та ТОВ «Порт Трейд ЛТД» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «Порт Трейд ЛТД» придбало у власність літній будиночок № 4 в секторі № 3 по вул. Морська, 4, в м. Саки. Вартість майна визначена у договорі купівлі-продажу в сумі 103135.00 грн..

Також, 25 грудня 2009 року між ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» та ТОВ «Порт Трейд ЛТД» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «Порт Трейд ЛТД» придбало у власність літній будиночок № 5 в секторі № 3 по вул. Морська, 4, в м. Саки. Вартість майна визначена у договорі купівлі-продажу в сумі 100765.00 грн. (т. 1, а.с. 103-106).

Крім того, решта майна санаторію «Саки» була оформлена у власність іншими особами за таких обставин.

Так, рішенням господарського суду Миколаївської області від 26 листопада 2009 року у справі № 9/221/09 визнано дійсним договір купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року між ЗАТ «Санаторій «Саки» та ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», за яким ЗАТ «Санаторій «Саки» передав, а ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» прийняв у власність нерухоме майно: 1) розташоване у с. Оріхове Сакського району (дім-сторожка, свинарники, стайня, сарай, огорожа, ворота); 2) комплекс будівель, розташованих в м. Саки по вул. Курортна, 4-е, - спальний корпус, склади, декоративні озера, бесідка, пташник, плотницька, станція промстоків, навіс, огорожа, водолікарня),

На підставі вказаного рішення суду 24 грудня 2009 року ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» зареєструвало у КРП «БРТІ м. Євпаторія» право власності на комплекс споруд, розташованих за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 4е.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 967 від 24 грудня 2009 року за ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на підставі вказаного рішення господарського суду Миколаївської області від 26 листопада 2009 року у справі № 9/221/09 оформлено право власності на комплекс споруд, розташованих в м. Саки, по вул. Курортна, 4ю (змінено адресу). На підставі цього рішення виконкому ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» 14 січня 2010 року видано свідоцтво про право власності серії САС 258998 (т.1 , а.с. 57-58).

В подальшому, рішенням виконкому Сакської міської ради № 436 від 24 червня 2010 року певні об'єкти нерухомості зі складу комплексу санаторію по вул. Курортна, 4ю, в м. Саки виділені в окремі адреси: вул. Курортна, 4ж, вул. Курортна, 4г, вул. Курортна, 4з, вул. Курортна, 4б, вул. Курортна, 4я, вул. Курортна, 4д, вул. Курортна, 4ю. На вказані об'єкти ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видані окремі свідоцтва про право власності: серії САС № 250245 від 29 червня 2010 року (спальний корпус, вул. Курортна, 4ж), серії САС № 551351 від 19 липня 2010 року (водолікувальна, вул. Курортна, 4б), серії САС 551354 від 20 липня 2010 року (декоративні озера «Бронтозавр», «Лебедине», «Чорне море», вул. Курортна, 4ю), серії САС № 551450 від 19 липня 2010 року (альтанка «Червона гірка», вул. Курортна, 4я), серії САС 551353 від 20 липня 2010 року (склади, вул. Курортна, 4д), серії САС № 551448 від 19 липня 2010 року (плотницька, вул. Курортна, 4з), серії САС № 551449 від 19 липня 2010 року (станція промстоків, вул. Курортна, 4г) (т. 1, а.с. 60-62).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 215 від 24 березня 2011 року зі складу комплексу санаторію, розташованого по вул. Курортна, 4Е, в м. Саки, окремі об'єкти нерухомості виділено в окремі адреси, а саме: вул. Курортна, 4К, та вул. Курортна, 4Е, та оформлено право власності ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на ці об'єкти (т. 1, а.с. 63-66).

ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на підставі вказаного рішення виконкому № 215 від 24 березня 2011 року видано свідоцтва про право власності серії САС № 287078 від 11 листопада 2011 року на комплекс об'єктів санаторію, розташованих по вул. Курортна, 4е в м. Саки, та серії 287077 від 08 листопада 2011 року на комплекс об'єктів санаторію, розташованих по вул. Курортна, 4к в м. Саки.

22 жовтня 2012 року учасниками ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» прийнято рішення про реорганізацію товариства шляхом виділу нових товариств: ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки», ТОВ «Лінар'я-Саки», ТОВ «Івелія», ТОВ «Арасєна», та затверджено розподільчий баланс. Так, згідно розподільчого балансу до ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» передано спірні об'єкти нерухомого майна, зокрема, прибудова до БГЛ, водолікарня, грязелікарня, поліклініка, бібліотека, декоративні озера, корпуси № № 3, 4, 5, 13, 14, склади, тощо, які знаходяться на балансі ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», загальною залишковою вартістю 6511584.92 грн.. ТОВ «Лінар'я-Саки» від ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» передано спальний корпус № 7, залишковою вартістю 8028.18 грн.. ТОВ «Івелія» від ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» передано корпус № 6 залишковою вартістю 459444.34 грн.. Після виділу вказаних товариств у ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» залишено таке спірне нерухоме майно - корпуси № 1, 9, 10, спальний корпус, столова Ювілейна, оранжерея та інше, загальною залишковою вартістю 48499980.12 грн. Вказане підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» від 22 жовтня 2012 року (т.1, а.с. 93-100).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 848 від 22 листопада 2012 року за ТОВ «Лінар'я-Саки» оформлено право власності на корпус № 7 санаторію «Саки», розташований по вул. Курортна, 4П, в м. Саки. 25 грудня 2012 року виконавчим комітетом Сакської міської ради товариству «Лінар'я-Саки» видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 840800 (т.1 , а.с. 67).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 849 від 22 листопада 2012 року за ТОВ «Івелія» оформлено право власності на корпус № 6 санаторію «Саки», розташований по вул. Курортна, 4Р в м. Саки. 28 грудня 2012 року виконавчим комітетом Сакської міської ради товариству «Івелія» видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 909824 (т. 1, а.с. 68).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 1063 від 26 грудня 2012 року зі складу комплексу санаторію, розташованого по вул. Курортна, 4к, в м. Саки, виділено окремі об'єкти нерухомості, що передані до статутного фонду ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» та присвоєно їм адресу: вул. Курортна, 4к, а решті об'єктів, що залишились в статутному фонді ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», присвоєно адресу: вул. Курортна, 4є. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Курортна, 4к, в м. Саки, серії САЕ № 909815 від 28 грудня 2012 року, а ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» - свідоцтво про право власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Курортна, 4є, в м. Саки, серії САЕ № 909821 від 28 грудня 2012 року (т. 1, а.с. 69-70).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 1064 від 26 грудня 2012 року зі складу комплексу санаторію, розташованого по вул. Курортна, 4е, в м. Саки, виділено окремі об'єкти нерухомості та присвоєно їм адреси: вул. Курортна, 4 н, вул. Курортна, 4 м, решті об'єктів, що залишились в статутному фонді ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», - адресу вул. Курортна, 4 е. Право власності на об'єкти, розташовані по вул. Курортна, 4 н, в м. Саки, оформлено за ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки», якому виконавчим комітетом Сакської міської ради 28 грудня 2012 року видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 909820. Право власності на об'єкти, розташовані по вул. Курортна, 4 м, вул. Курортна, 4 е, в м. Саки, оформлено за ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», якому виконавчим комітетом Сакської міської ради 28 грудня 2012 року видано свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 909822 та серії САЕ № 909823 відповідно (т.1, а.с. 71-73).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 1065 від 26 грудня 2012 року оформлено право власності ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» на нежитлову будівлю - станцію промстоків, розташовану по вул. Курортна, 4л, в м. Саки. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету 28 грудня 2012 року товариству видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САН № 909819 (т.1, а.с. 74).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 1066 від 26 грудня 2012 року оформлено право власності ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» на нежитлову будівлю - плотницьку, розташовану по вул. Курортна, 4з, в м. Саки. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету 28 грудня 2012 року товариству видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 909818 (т.1, а.с. 75).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 1067 від 26 грудня 2012 року оформлено право власності ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» на нежитлову будівлю - водолікарню, розташовану по вул. Курортна, 4б, в м. Саки. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету 28 грудня 2012 року товариству видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 909817 (т.1, а.с. 76).

Рішенням виконкому Сакської міської ради № 1068 від 26 грудня 2012 року оформлено право власності ТОВ «Парк-готель спа-ресорт «Саки» на нежитлову будівлю - бесідку «Червона гірка», розташовану по вул. Курортна, 4я, в м. Саки. На підставі вказаного рішення виконавчого комітету 28 грудня 2012 року товариству видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно серії САЕ № 909816 (т.1, а.с. 77).

Так, під час перевірки прокурором було встановлено порушення Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»; Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР»; Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України»; Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХП «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»; Постанови Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990 № 506.

Як зазначає позивач, під час прийняття зазначених рішень виконкому Сакської міської ради щодо первинного оформлення права власності за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Санаторій «Саки», ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на усі об'єкти майнового комплексу санаторію «Саки» не було враховано, що все це спірне майно санаторію є державним, а тому такі рішення виконавчого комітету суперечать вимогам законодавства та підлягають визнанню судом недійсними.

Викладене з'явилося підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до господарського суду з даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Предметом доказування по вказаній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішень виконавчого комітету Сакської міської ради № 85 від 22 лютого 2002 року, № 68 від 28 лютого 2003 року, № 615 від 22 серпня 2007 року, № 616 від 22 серпня 2007 року, № 617 від 22 серпня 2007 року, № 967 від 24 грудня 2009 року.

Відповідно до статті 393 Цивільного Кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Отже, умовою для подання такого позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності.

Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акту.

Виходячи з правового аналізу наведеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням перелічених органами актів, і таке право має вже існувати, тобто безперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.

Згідно з роз'ясненнями Президії Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» №2-5/35 від 26 січня 2000 року підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень) облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності відноситься до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 144 Конституції України, части 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у містах (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 1997 року Вищим Арбітражним Судом України було прийняте рішення по справі № 137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху України та AT «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсним установчих документів AT «Укрпрофоздоровниця», яким в позові було відмовлено.

Так, Вищим арбітражним судом України рішенням від 20 січня 1997 року та постановою від 17 червня 1997 року встановлено, що Федерація незалежних профспілок правомірно володіла, користувалась та розпоряджалась майном шляхом його передачі до статутного фонду (у власність) закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Отже, вказаними судовими рішеннями було підтверджено правомірність установчих документів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та порядку формування статутного фонду шляхом внесення Радою Федерації незалежних профспілок України майна до статутного фонду АТ «Укрпрофоздоровиця», у тому числі санаторію «Саки», а також відсутність у держави частки у статутному фонді АТ «Укрпрофоздоровиця».

У зв'язку з внесенням нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради від 22 лютого 2002 року № 85 за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» оформлено право власності на будівлі та споруди санаторію «Саки», що розташовані в м. Саки по вул. Курортна, 4.

Судом також з матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2007 року у справі № 13/122/07 визнано дійсним укладений між ЗАТ «Санаторій «Саки» та ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» договір купівлі-продажу від 01 березня 2007 року нерухомого майна, а саме: комплекс будівель та споруд, загальною площею 25424.8 кв. м., за адресою м. Саки, вул. Курортна, 4, будиночки (2), площею 60.8 кв. м. та 60.7 кв. м., розташовані в м. Саки по вул. Морська, 4, сектор 3, № 4, 5.

На підставі цього рішення господарського суду Миколаївської області рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 615 від 22 серпня 2007 року за ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» оформлено право власності на комплекс споруд, розташований в м. Саки, по вул. Курортна, 4 (змінено адресу). На підставі цього рішенням виконкомом Сакської міської ради ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» 11 вересня 2007 року видано свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №341866 про право власності на комплекс санаторію, розташованого по вул. Курортна, 4 в м.Саки, загальною площею 25424.8 кв.м..

Також, рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 616 від 22 серпня 2007 року на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2007 року по справі № 13/122/07 оформлено право власності ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на літній будиночок № 5 в секторі № 3 по вул. Морська, 4 в м. Саки, загальною площею 60.7 кв. м.. На підставі цього рішення виконкомом Сакської міської ради ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 341941 від 03 вересня 2007 року.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 617 від 22 серпня 2007 року на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2007 року по справі № 13/122/07 оформлено право власності ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на літній будиночок № 4 в секторі № 3 по вул. Морська, 4, в м. Саки, загальною площею 60.8 кв. м.. На підставі цього рішення виконкомом Сакської міської ради ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 341940 від 03 вересня 2007 року.

В подальшому, рішенням господарського суду Миколаївської області від 26 листопада 2009 року по справі № 9/221/09 визнано дійсним договір купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року, укладений між ЗАТ «Санаторій «Саки» та ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», за яким ЗАТ «Санаторій «Саки» передав, а ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» прийняв у власність нерухоме майно: розташоване у с. Оріхове Сакського району (дім-сторожка, свинарники, конюшня, сарай, огорожа, ворота); комплекс будівель, розташованих в м. Саки по вул. Курортна, 4-е, - спальний корпус, склади, декоративні озера, бесідка, пташник, плотницька, станція гіромстоків, навіс, огорожа, водолікарня).

На підставі вказаного рішення суду 24 грудня 2009 року ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» зареєструвало у КРП «БРТІ м. Євпаторія» право власності на комплекс споруд, розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 4е.

На підставі цього рішення господарського суду Миколаївської області рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 967 від 24 грудня 2009 року за ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» оформлено право власності на комплекс споруд, розташованих в м. Саки, по вул. Курортна, 4ю (змінено адресу). На підставі цього рішення виконкому ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» 14 січня 2010 року видано свідоцтво про право власності серії САС 258998.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені рішення виконавчого комітету Сакської міської ради приймались з урахуванням висновків, яких дійшов Вищий арбітражний суд України, викладених в рішенні від 20 січня 1997 року у справі №137/7, з урахуванням рішень господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2007 року по справі № 13/122/07 та від 26 листопада 2009 року у справі № 9/221 /09, які вступили в закону силу, та діяли, як у період винесення виконавчим комітетом Сакської міської ради рішень, так і діють на сьогоднішній день, тобто ніким не оскаржені, та не скасовані.

Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обоов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна у період винесення оспорюваних рішень проводилась у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за N 157/6445 (Надалі - положення)(в редакції, яка діяла на час винесення рішень).

Відповідно до пункту 1.2. Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями залежно від форм власності.

Згідно з пунктом 1.5. Положення обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно з підпунктом а) пункту 6.1. Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель), юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Відповідно до додатку 1 до пункту 2.1 Положення правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно: а також фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.

Отже, нежитлові будинки підлягають обов'язковій державній реєстрації з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснення певних дій з оформлення права власності органом місцевого самоврядування - виконавчим комітетом Сакської міської ради - є правомірним та відповідає визначеній законом компетенції цього органу, оскільки вказані рішення постановлені на виконання функції з реєстрації об'єкту нерухомого майна, яке належить на праві власності юридичної особі, та видачі свідоцтва про право власності, яке здійснюється органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачено, зокрема, принцип законності. Цей принцип відповідає статтям 1, 8 Конституції України від 28 червня 1996 року за №254к/96-ВР, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. При прийнятті даного рішення виконавчим комітетом Сакської міської ради даний принцип не був порушений.

Отже, враховуючи викладене, вимоги прокурора про визнання недійсними вищезазначених рішень є такими, що задоволенню не підлягають, оскільки рішення виконкому Сакської міської ради винесені у відповідності з діючим на той момент законодавством, тобто на підставі дійсних правовстановлюючих документів юридичних осіб, які підтверджували право власності на спірне майно, та у рамках повноважень, наданих законодавством виконавчому комітету Сакської міської ради.

Разом з тим, в позовній заяві по даній справі прокурор, посилаючись на Закон України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», постанову Верховної Ради УРСР від 29 листопада 1990 року № 506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР», постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року №2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР» і від 04 лютого 1994 року №3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», фактично знову оспорює правомірність передачі у статутний фонд ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» спірного майна, зокрема, санаторію «Саки», вважаючи його державною власністю.

Проте, вказані посилання прокурора, суд визнає хибними з огляду на наступне.

Так, введений постановою Верховної Ради УРСР від 29 листопада 1990 року №506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР» мораторій на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону УРСР про роздержавлення майна не розповсюджується на майно профспілок.

Так, у Цивільному кодексі УРСР 1963 року містилася окрема Глава 9 «Власність профспілкових та інших громадських організацій», де останні розглядалися як самостійні суб'єкти права власності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 10 Конституції УРСР 1978 року, основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Отже, державна та соціалістична власність не є тотожними формами власності, мають розцінюватися як видове та родове поняття, а до складу соціалістичної власності було віднесено і майно профспілкових та інших громадських організацій.

Статтею 11 Конституції УРСР визначено, що державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

У виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Згідно зі статтею 87 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

За статтею 97 Цивільного кодексу УРСР 1963 року профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

Статтею 98 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Отже, віднесення майна профспілкових організацій до соціалістичної власності не означало, що це майно ставало державною власністю, оскільки соціалістична власність є поняттям збірковим, та відповідно до статті 87 Цивільного кодексу УРСР мало свої різновиди, серед якого також була і власність колгоспно-кооперативна, власність профспілкових та інших громадських організацій.

З огляду на викладене, майно профспілок не відносилось до державної власності і доводи прокурора та позивача щодо належності спірного майна до державної власності є хибними та спростовуються вищезазначеним.

Крім того, даний нормативний акт (постанова Верховної Ради УРСР від 29.11.1990 р. №506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР») не має жодного відношення до спору у даній справі, оскільки містить застереження про те, що мораторій поширюється на випадки, коли ініціаторами і учасниками зміни форми власності є органи державної влади і управління. Федерація професійних спілок, яка передала майно санаторно-курортних закладів у власність акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», не є органом державної влади, а тому дія зазначеної постанови на неї не розповсюджується.

Статтею 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статтею 49 Закону України «Про власність», чинного на той час, було встановлено, що «володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом».

А судовими рішеннями Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року у справі №137/7 встановлено, що спірне майно ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у віданні Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок чи будь-якої іншої загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР ніколи не перебувало та з моменту його передачі профспілкам України у встановленому порядку державою не вилучалося.

Таким чином, дія Закону України «Про підприємства, установи, та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» та мораторію, встановленого Постановою № 506, не відноситься до профспілок України, які не є органами союзного підпорядкування, органами державної влади та управління.

Також не можна погодитися з прокурором щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10 вересня 1991 року №1540-ХІІ, виходячи ще з того, що даний закон регулює майнові відносини, що виникли у зв'язку з припиненням існування однієї держави (Союзу РСР) та виникненням на частині її території нової держави (України), яка є правонаступницею прав та майна свого правопопередника.

Отже, Федерація незалежних профспілок України, як профспілкова організація, ніколи не була організацією союзного підпорядкування та її майно ніколи не було державною власністю.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону СРСР «Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності» від 10 грудня 1990 року, профспілки та їхні органи відповідно до законодавства є юридичними особами.

Стаття 3 зазначеного закону встановлює, що профспілки є незалежними у своїй діяльності від органів державного управління, господарських органів, політичних та інших громадських організацій, вони їм не підзвітні і не підконтрольні. Забороняється будь-яке втручання, спроможне обмежити права профспілок або перешкодити їх здійсненню, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, дія Закону України «Про підприємства, установи, та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» не відноситься до профспілок України, які не є органами союзного підпорядкування, органами державної влади та управління.

Окрім того, прокурор стверджує, що оскільки відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 N 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», якою у відання Української республіканської ради профспілок безоплатно передані від Міністерства охорони здоров'я УРСР санаторії, будинки відпочинку і пансіонати за переліком, переданий санаторій ім. Леніна на 750 ліжок, розташований у м. Саки, АР Крим (на бази майна якого в подальшому був утворений санаторій «Саки»), визнанню недійними підлягають зазначені у позові рішення, на підставі яких оформлено право власності на існуючи на сьогоднішній день нерухомі об'єкти.

Проте, прокурор не надав жодного доказу на підтвердження того, які саме нерухомі об'єкти були передані у 1960 році Українській республіканській раді профспілок.

Окрім того, судом з матеріалів справи встановлено, що ряд об'єктів нерухомості, які вказані у позовній заяві прокурора, та які належать на сьогодні ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на праві власності , побудовані та введені в експлуатацію вже після 1960 року, так, спальний корпус літ. « 10», загальною площею 1809.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 4ж, введений в експлуатацію у 1972 році; будинок управління літ. «П», загальною площею 904.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 4е, введений в експлуатацію у 1980 році; грязеві басейни літ. «ПІ», «Щ», що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 4є; введені в експлуатацію у 1980 році; склад-контора літ. « 2», загальною площею 115.7 кв. м., що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Саки, вул, Курортна, 4д; введений в експлуатацію у 1996 році.

Таким чином, посилання прокурора на Постанову Ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1960 року № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв та будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» не можуть застосовуватись до нерухомих об'єктів, зазначених вище, що належить ТОВ «Санаторний комплекс «Саки», оскільки на момент прийняття Постанови № 606 вказаних спірних нерухомих об'єктів ще не існувало.

Також не можуть застосовуватись посилання прокурора на вказану Постанову Ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1960 року № 606 в частині фінансування з бюджету державного соціального страхування необхідних капітальних вкладень будівництва, розширення санаторно - курортних установ, так як фінансування будівництва зазначених вище спірних об'єктів нерухомості проводилось за рахунок профспілок.

За таких обставин, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, твердження прокурора та Фонду державного майна України про те, що майно, яке було передано до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», є державною власністю, як і посилання на те, що в статутному фонді ПАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» наявна частка державної власності.

Аналогічну позицію викладено в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013 року по справі № 5002-24/3327-2011.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень. Тобто на позивачів покладається обов'язок довести їх право власності на об'єкт.

Проте в матеріалах справи відсутні належні докази (як то свідоцтво про право власності, правовстановлюючі документи тощо) того, що держава в особі позивача є власником спірного майна.

Доказів того, що спірне майно передавалось Фонду державного майна України як державне майно, що Фонд державного майна України здійснював управління цим майном, та вносив його до списку об'єктів, які підлягають приватизації або до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, суду не надано.

Щодо пропуску строку позовної давності суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги (позиція Верховного Суду України викладена у постанові №П-9/161-16/165 від 12 червня 2007 року).

Враховуючи відсутність порушеного суб'єктивного права Фонду державного майна України, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Сакської міської ради № 85 від 22 лютого 2002 року, № 68 від 28 лютого 2003 року, № 615 від 22 серпня 2007 року, № 616 від 22 серпня 2007 року, № 617 від 22 серпня 2007 року, № 967 від 24 грудня 2009 року прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, в межах його повноважень та не порушують прав позивача.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, суд покладає на позивача.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 07 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти відмову прокурора від позовних вимог до виконавчого комітету Сакської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - готель спа - ресорт «Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Лінар'я - Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Івелія», товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо - курортний центр «Саки», товариства з обмеженою відповідальністю «Порт трейд лтд», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», Федерації професійних спілок України, про визнання недійсними рішень та визнання права власності

2. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

3. Стягнути з Фонду Державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ-133, 01601, код ЄДРПОУ 00032945) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 9 176.00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська