Ухвала суду № 33965305, 08.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/3010/13р. Головуючий у 1 інстанції: Кучеренко В.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2 жовтня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало що 11.04.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/02-2/197, згідно якої позичальнику надані кредитні кошти у сумі 313 000 доларів США на будівництво нежилого приміщення зі сплатою 12 відсотків річних терміном до 10.04.2017 року. 24.03.2010 року Додатковою угодою № 3 до кредитного договору № 014/02-2/197 від 11.04.2007 року внесено зміни умов погашення кредиту - проведено реструктуризацію з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України. Зокрема, тимчасово на період з 27.03.2010 року по 27.05.2010 року включно позичальнику надано кредитні канікули шляхом зменшення розміру щомісячного платежу з 3 438,64 доларів США до 577,73 доларів США та перенесенням з 28.05.2010 року строку сплати решти щомісячного платежу у сумі 2 860,91 доларів США у майбутньому, відповідно до зміненого графіку погашення кредиту та сплати відсотків. Крім того, тимчасово, на період з 28.05.2010 року по 27.08.2010 року розмір щомісячного платежу зменшується з 3 438,64 доларів США до 498,91 доларів США та перенесенням з 28.08.2012 року строку сплати решти щомісячного платежу у сумі 2 939,73 доларів США у майбутньому, відповідно до зміненого графіку погашення кредиту та сплати відсотків.

Протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору.

Додатковою угодою № 4 від 30.08.2010 року, до кредитного договору № 014/02-2/197 від 11.04.2007 року визначено, що станом на 30.08.2010 року фактична заборгованість по сплаті суми кредиту за кредитним договором складає 293 962,55 доларів США. Станом на дату укладання зазначеної додаткової угоди заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав, складає 4 503,21 доларів США, у тому числі: 609,67 доларів США - заборгованість з погашення суми кредиту, 3 893,54 доларів США - заборгованість з погашення прострочених процентів. На підставі зазначеної додаткової угоди з 31.08.2010 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, при цьому за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

31.08.2010 року додатковою угодою № 5 до кредитного договору № 014/02-2/197 від 11.04.2007 року внесено зміни з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України і проведення змін умов погашення кредиту (реструктуризацію), а саме - тимчасово на період з 27.08.2010 року по 26.02.2011 року включно позичальнику надано кредитні канікули шляхом зменшення розміру щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та зміни строку його сплати.

Крім того, з метою забезпечення виконання кредитного договору між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_6 і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № 3032 від 12.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, предметом якого є нежиле приміщення загальною площею 242,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; заставною вартістю 2 444 599, 00 грн.

Згодом уточнивши позовні вимоги та посилаючись на зазначені обставини, просило суд, стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 202 392,46 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1700 грн. та судового збору у сумі 2 502,58 грн., а також витрати по сплаті інформаційно0технічного стану у сумі 120 грн. та судовий збір 2502,58 грн.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запо різької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (п/р 290941364 в Запорізькій обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) заборгованість в сумі 2 202 392 (два мільйони двісті дві тисячі триста дев'яносто дві) гривень 46 копійок та суму судових витрат на п/р 290941364 в Запорізькій обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014 в сумі 4 322 (чотири тисячі триста двадцять дві) гривні 58 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_6 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (п/р 290941364 в Запорізькій обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) заборгованість в сумі 2 202 392 (два мільйони двісті дві тисячі триста дев'яносто дві) гривень 46 копійок та суму судових витрат на п/р 290941364 в Запорізькій обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014 в сумі 4 322 (чотири тисячі триста двадцять дві) гривні 58 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_4 (ІНН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (п/р 290941364 в Запорізькій обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) заборгованість в сумі 2 202 392 (два мільйони двісті дві тисячі триста дев'яносто дві) гривень 46 копійок та суму судових витрат на п/р 290941364 в Запорізькій обласній філії «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014 в сумі 4 322 (чотири тисячі триста двадцять дві) гривні 58 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що існує заборгованість за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, що зумовлює необхідність стягнення визначених грошових сум.

Вирішуючи питання про розмір грошового стягнення, суд першої інстанції врахував право банку на дострокове стягнення всієї суми кредиту у разі порушення позичальником строків внесення чергових платежів.

Разом з тим, стягуючи у солідарному порядку грошові суми, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з поручителями ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_6 укладалися самостійні договори поруки, що зумовлює відсутність у них солідарного обов'язку між собою щодо сплати заборгованих грошових коштів відповідно до змісту ст. 553, 554 ЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Також рішення суду є безпідставним у частині стягнення грошових сум з ОСОБА_11 з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При цьому слід зазначити, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що поручитель ОСОБА_4 листом банку від 16 листопада 2010 року був повідомлений про наявність боргу та дострокове повернення кредитних коштів. Зазначений лист було отримано ОСОБА_4 28.12.2010 року

Цим самим банк змінив строк погашення кредиту та визнав строк виконання зобов'язання таким, що настав ще в 2010 році. Отже с цього часу у банку виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

Натомість банк звернувся до суду зі спливом передбаченого ст. 559 ЦК строку на звернення до суду з позовом до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Позивач звернувся до суду з позовом 9 серпня 2011 року, що відбулося після спливу шестимісячного строку для направлення вимоги до поручителя. Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що до звернення з позовом позивач звертався належним чином до поручителя ОСОБА_4 з вимогою про виконання зобов'язання за кредитним договором.

Посилання банку на те, що у договорі поруки зазначений трирічний строк звернення з позовом до поручителя є безпідставними, оскільки в цих умовах договору не йдеться про випадок дострокового стягнення грошових сум. Трирічний строк звернення до суду обумовлений лише на випадок настання строку виконання основного зобов'язання передбаченого договором.

Решта доводів апеляційних скарг не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не базуються на законі та матеріалах справи. Так, позивачем наданий розрахунок суми заборгованості, а обов'язок надавати акт звірки розрахунків ані договором ані законом не передбачений.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення грошових сум з ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2013 року в цій справі скасувати в частині стягнення заборгованості за договором кредиту з ОСОБА_4, та в цій частині позовних вимог ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у сумі 2 202 392 гр. 46 коп. та судових витрат - відмовити.

Решту судового рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: