Постанова № 33958544, 24.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4421/13-a

категорія 8.2.1

24 вересня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Корольовій О.С.,

Халімончук С.С., Шевчук Т.А.,

за участю представників позивача Таргонського М.М., Корзун Т.В.,

представників відповідача Гарькава Г.І., Ковальчук Л.О., Шиманської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000161504 від 06.06.2013 року,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000161504 від 06.06.2013 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 480881,00 грн., за березень 2013 року в сумі 96138,00 грн. (разом 577019,00 грн.) та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 288510,00 грн.

Вимоги мотивує тим, що підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є акт від 21.05.2013 року № 2550/15-4/04763746, яким при проведенні перевірки було встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4а, ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями). Зокрема, в акті вказано на не врахування, як складової від'ємного значення, що заявлялось до бюджетного відшкодування, сум ПДВ, яке виникло до 01.01.2013 року, але фактично сплачене в перевіряємий період та передплат, які фактично сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "Бучанський завод склотари"; застосування частки використання товарів, що використовуються в оподатковуваних операціях до ПДВ, яке було сплачено митним органам у січні, лютому, березні 2013 року. Також було зазначено, що підприємство мало всі первинні документи, необхідні для підтвердження права на бюджетне відшкодування, а також фактичної сплати сум податку отримувачем товарів, робіт, послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, послуг, як того вимагає податкове законодавство.

З даними порушеннями позивач не погоджується, оскільки, підприємство підтвердило в повному обсязі фактичну сплату за товари (послуги) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) сум податку, які сформували суму від"ємного значення за лютий, березень 2013 року, яке підлягає бюджетному відшкодуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з вищенаведених підстав, просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши на те, що при перевірці податкового кредиту за період з січня по березень 2013 року встановлено, що в формуванні податкового кредиту приймали участь передоплати. Пояснили, що ПАТ "Біо мед скло" в порушення п.200.1 та п.200.4а статті 200 Податкового кодексу України віднесено до бюджетного відшкодування здійснені у лютому, березні 2013 року передоплати на користь ТОВ "Бучанський завод склотари", по яким на момент віднесення сум до податкового кредиту товари не поставлені, у зв'язку з чим завищено заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок суму ПДВ за лютий, березень 2013 року у розмірі 577 019,00 грн. Просили в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2013 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством "Біо мед скло" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту за січень, лютий, березень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за лютий, березень 2013 року, про що складено акт № 2550/15-4/04763746 від 21.05.2013 року.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що на порушення п. 200.1. та п. 200.4а ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) ПАТ "Біо мед скло" завищено заявлену до відшкодування ПДВ за лютий 2013 року на 480881,00 грн., за березень 2013 року на 96138,00 грн., а саме:

ПАТ "Біо мед скло" в розрахунок бюджетного відшкодування за лютий 2013 року включено суми ПДВ по передплатам, та сплату митним органам за січень 2013 року без врахування розрахованого коефіцієнту згідно (Д 7) Декларації з ПДВ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2013 року на 480881,00 грн. та в розрахунок бюджетного відшкодування за березень 2013 року включено без врахування розрахункового коефіцієнту згідно (Д 7) Декларації з ПДВ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2013 року на 96138,00 грн.

Так, в ході перевірки встановлено, що в лютому та березні 2013 року ПАТ "Біо мед скло" до бюджетного відшкодування віднесено здійснені в січні-березні 2013 року передоплати на користь ТОВ "Бучанський завод склотари", поставки по яким на момент проведення перевірки не відбулися. Також, податковим органом враховано при формуванні від'ємного значення, яке утворилося за результатами діяльності підприємства за перевіряємий період, лише податкові накладні, які виписані в січні-березні 2013 року та здійснення проплат тільки по таким накладним. При цьому податкові накладні, які виписані в попередніх місяцях до початку перевіряємого періоду, але проплати по яким були здійснені саме у січні-березні 2013 року, до уваги Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області не приймалися та не перевірялися. Крім того встановлено не застосування частки використання товарів, що використовуються в оподатковуваних операціях до ПДВ, яке було сплачено митним органам у січні, лютому, березні 2013 року.

На підставі акту перевірки Житомирською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000161504 від 06.06.2013 року про зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 480881,00 грн., за березень 2013 року в сумі 96138,00 грн. (разом 577019,00 грн.) та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 288510,00 грн.

Однак, суд вважає, що вказане рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування з бюджету на користь позивача податку на додану вартість, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.7. ст. 201 ПК податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що при здійсненні розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, враховується як сплачений, так і нарахований податок на додану вартість.

Згідно з підпунктом "а" пункту 200.4 статті 200 ПК якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, відповідно до зазначених норм законодавства від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Відповідно до підпунктів 200.6 - 200.11 статті 200 ПК платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При перевірці ПАТ "Біо мед скло" надало докази фактичної оплати ПДВ постачальникам товарів/послуг у січні-березні 2013 року, що підтверджується виписками по рахунку №26002060520924 за січень, лютий, березень 2013 року та право на віднесення сум до складу податкового кредиту підтверджено наданими податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 102-118, 123-125, 131-185).

Крім того, факт поставки товарів по проведеним передплатам підтверджується актом звіряння рахунків між ТОВ "Бучанський завод склотари" та ПАТ "Біо мед скло" (а.с.186-191).

Використовуючи право надане п.200.6 ст.200 ПК України та керуючись п. 200.4 ст 200, ПАТ "Біо мед скло" правомірно заявило до бюджетного відшкодування згідно декларації з ПДВ за лютий 2013 року суму у розмірі 1 056 054 грн. та згідно декларації з ПДВ за березень 2013 року суму у розмірі 282 609 грн.

Доводи податкового органу, щодо застосування частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях до рядка 12.1 декларації з ПДВ, а саме ПДВ сплачене митним органам судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Згідно п. 199.1 ст. 199 ПК у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 199.2. ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Як видно з додатку 7 до Декларації з ПДВ за грудень 2012 року ПАТ "Біо мед скло" було визначено частку використання товарів, які підлягають оподаткуванню в розмірі 55,32 % (а.с.27) .

Відповідно до абз. 5 п. 4.4. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 визначено що частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.

Крім того, сама форма Декларації з ПДВ, яка визначена Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 не передбачає можливості застосування коефіцієнта частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях до рядка 12.1 Декларації з ПДВ.

Таким чином, враховуючи зазначені положення, ПАТ "Біо мед скло" правомірно заявило до бюджетного відшкодування згідно декларації з ПДВ за лютий 2013 року суму у розмірі 1 056 054 грн. та згідно декларації з ПДВ за березень 2013 року суму у розмірі 282 609 грн., а також у відповідності до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 застосовувало частку використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Отже, з огляду на вищевикладене посилання відповідача на те, що:

- при розрахунку суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий, березень 2013 року має братися до уваги лише сума ПДВ яка сплачена в січні-березні 2013 року по податковим накладним виписаним у січні-березні 2013 року;

- сума ПДВ, яка сплачена в якості передплати на ТОВ "Бучанський завод склотари", не може брати участі при бюджетному відшкодуванні;

- частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях має застосовуватись до рядка 12.1 (ПДВ сплачене митним органам) Декларації з ПДВ., є безпідставним.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач - Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, не надав суду обґрунтованих доказів того, що, залишаючи не підтвердженими та не відшкодовуючи суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень 2013 року, він діяв у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.

На підставі викладено суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161504 від 06.06.2013 року Житомирської об"єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 30 вересня 2013 р.