Рішення № 33957754, 03.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/757/13-ц Провадження № 22-ц/795/1965/2013 Головуючий у I інстанції - Коваленко А. В. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:пр-ка апелянта ОСОБА_5 - ОСОБА_6, пр-ка позивача Рожка С.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

13 лютого 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на квартиру загальною площею 52 м2, яка розташована в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №CNR0GA00000012 від 07.06.2007р.) ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з встановленням початкової ціни продажу нарівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна на час укладення договору купівлі-продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CNR0GA00000012 від 07.06.2007 року в розмірі 21106,94 доларів США. Також позивач просив виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у даній квартирі та стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2013 року позов задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 12.10.2012 року на загальну суму 21106,94 доларів США, що в перерахунку на гривневий еквівалент по курсу НБУ становить 168644 грн. 46 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно - квартиру з усіма вигодами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Прилуцьким м'ясокомбінатом 17 жовтня 1994 року. Право власності іпотекодавців на квартиру, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації «Чернігівської обласної ради за реєстраційним номером 19076991та застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки, шляхом надання іпотекодержателю - ПАТ КБ «ПриватБанк» права продажу вказаного предмета іпотеки, з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час укладення договору купівлі-продажу. Також суд вирішив виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 просять заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме в наданому до суду розрахунку суми заборгованості позивач проводив нарахування пені за період з 2008 року по 2012 рік, проте судом не було застосовано ч.2 ст.258 ЦК України щодо позовної давності в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Також апелянти наполягають на тому, що при винесенні рішення судом не було враховано дію норми матеріального права в часі, зокрема не застосовано Закон України «Про іпотеку», який діяв на час підписання договору, та вказував на проведення продажу іпотечного майна на прилюдних торгах за заявкою державного виконавця спеціалізованою організацією, що заставодавець вправі до реалізації майна на торгах виконати вимоги за основним зобов'язанням, яке тягне за собою припинення реалізації предмета іпотеки та скасування рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, апелянти зазначають, що судом не надано належної оцінки співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, не взяв до уваги ту обставину, що дійсна ринкова вартість квартири на час реалізації значно перевищує розмір заборгованості позичальника за кредитом і при зверненні стягнення на квартиру без житла залишаються не лише позичальник і майновий поручитель, а і їх неповнолітні члени сім'ї.

На думку апелянтів, суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 25 жовтня 2011 року вже було винесено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №CNR0GA00000012 від 07 червня 2007 року в сумі 12000 доларів США з кінцевим строком повернення 07.06.2012 року. Відповідно до п.45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку ст. 373 ЦПК України суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна боржника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 отримала від позивача кредит в сумі 12000 доларів США, однак не виконала умови договору кредиту, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 21106,94 долари США і в рахунок погашення цього боргу у відповідності до положень ст.ст.12, 33 Закону України «Про іпотку» та ст.ст.526, 1054 ЦК України є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 52 м2, яка розташована в АДРЕСА_1 яка належать відповідачам та передана банку в іпотеку на забезпечення виконання основного кредитного договору.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №CNR0GA00000012 від 07 червня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 12000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.06.2012 року (а.с.15-20).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, 07 червня 2007 року між банком та ОСОБА_8 укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 52,0 кв.м., житлова площа 30, 5 кв.м. (а.с.22-28).

На час укладення договору іпотеки у квартирі, яка стала предметом іпотеки проживали та були зареєстровані лише ОСОБА_5 та ОСОБА_8

Відповідно до довідки КП «Прилукижитлобуд» від 21.02.2013 року № 71 (а.с.50) в квартирі на даний час зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також ОСОБА_9, 2010 року народження.

Відповідно до п. 18.7 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язується не передавати предмет іпотеки в оренду, у лізинг, наступну іпотеку, у спільну діяльність або у позичку, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя, а також забороняється до закінчення строку погашення кредиту реєструвати членів своєї сім'ї та інших близьких родичів в квартиру, яка є предметом іпотеки.

Пунктом 22 договору іпотеки передбачено, що у випадку порушення Кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем, іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що в порушення умов кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 12.10.2012 року виникла заборгованість за основним кредитом в сумі 8200,17 долари США

Позивач 31.08.2011 року надіслав на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вимогу про погашення кредитної заборгованості протягом 30 днів, в разі незадоволення якої повідомив про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 12.10.2012 року нарахований розмір заборгованості за кредитним договором становив 21106,94 доларів США, з яких: 8200,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 6214,38 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 720,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 4937,50 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 1003,60 доларів США - штраф (процентна складова).

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Обґрунтовуючи позов у частині нарахування пені, позивач вказував на визначений сторонами розмір пені, посилаючись на умови Кредитного договору, при цьому нарахування проводилося більше, ніж за один рік - з вересня 2008 року (а.с. 8-11).

Зважаючи, що з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки Банк звернувся до суду 13 лютого 2013 року, розмір пені за порушення виконання боргового зобов'язання у відповідності з вимогами ст.258 ЦК України і ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів" має бути обмежений одним роком, а тому стягненню підлягає пеня, нарахована з 28 лютого 2012 по 12 жовтня 2012 року , а саме: 4959,37 (нарахована пеня станом на 12.10.2012 року) - 2851,119 (пеня станом на 20.02.2012 року) = 2108,26 доларів США.

За таких обставин, рішення суду слід змінити в частині стягнення пені.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договором іпотеки передбачено право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог, що забезпечені майном, зверненням стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення боржником умов кредитного договору.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_5 не виконала вимог позивача та не сплатила заборгованість за кредитним договором, наявні правові підстави звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеки» та умов укладених договорів між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5, ОСОБА_8 у порядку, передбаченому ст.ст. 38, 39 ЗУ«Про іпотеку», редакція якого і на час укладення договору і на час вирішення спору судом передбачала право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Реєстрація членів сім'ї у квартирі, яка є предметом іпотеки, не є підставою для відмови у позові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки, згідно умов договору такі не мали права користування квартирою на момент укладення договору іпотеки і згоди на їх вселення та реєстрацію відповідачі у заставодержателя не отримували.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доводи апелянтів, що якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку ст. 373 ЦПК України суд не може змінити спосіб виконання такого рішення не можуть прийматись до уваги, оскільки такий порядок не застосовувався.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 березня 2013 року змінити в частині визначення розміру заборгованості, виклавши абзац 2 резолютивної частини у наступній редакції:

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» станом на 12.10.2012 року по кредитному договору №CNR0GA00000012 від 07 червня 2007 року, що складається: заборгованість по тілу кредиту становить 8200,17 доларів США, відсотки - 6214,38 доларів США, комісія - 720,00 доларів США, пеня - 2108,26 доларів США, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штраф (відсотку від суми заборгованості ) - 1003,60 доларів США, всього на загальну суму 18277,70 доларів США, що в перерахунку на гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на березень 2013 р. становить 146038,82 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки в межах його вартості.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: