Постанова № 33954379, 01.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 876/7471/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Оланд-ІФ" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Оланд-ІФ" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2012 року №0000542204, №0000532204.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за результатами проведеної податковим органом перевірки ТзОВ "МК Оланд-ІФ" було складено акт №10480/22-4/36322459 від 08.11.2012 року, на підставі якого ДПІ у м. Івано-Франківську 22.11.2012 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000542204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 144365,00 грн. і 36092,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000532204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 180455,00 грн. і 45114,00грн. штрафних (фінансових) санкцій. Не погодившись із отриманими податковими повідомленнями-рішеннями позивач 27.11.2012 року оскаржив їх до ДПІ у м. Івано-Франківську, однак рішенням про результати розгляду скарги №33/10/10-319/10/17 від 16.01.2013 року вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Оланд-ІФ". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м. Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "МК Оланд-ІФ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки №10480/22-4/36322459 від 08.11.2012 року.

На підставі наведеного акту відповідачем 22.11.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542204 про збільшення ТзОВ "МК Оланд-ІФ" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 180457,00 грн., в тому числі за основним платежем 144365,00 грн. і 36092,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення №0000532204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 225569 грн., в тому числі за основним платежем 180455,00 грн. і 45114,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з даними висновками позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яким останнім було залишена скаргу товариства без задоволення, а висновки без змін.

В основу обґрунтування для винесення податкових повідомлень-рішень в Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про визнання нікчемними ряду договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Оланд- ІФ» і ПП «А-Прайм», ПП «Протор», ПП «Білдпрофкомпані» та ФОП ОСОБА_1 з підстав реального не настання правових наслідків. І як наслідок цього, відповідачем встановлено порушення позивачем: п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження у четвертому кварталі 2010р. податку на прибуток в сумі 180455,00 грн.; пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження у четвертому кварталі 2010р. податку на додану вартість на суму 144365,00 грн.

Дані висновки відповідача про порушення Позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обґрунтовується тим, що перевіркою встановлено, що позивач укладав договори з фірмами з ознаками фіктивності, а саме: з ПП «Білдпрофкомпані», укладено договір №20-09-2010 МК від 20.09.2010р. (т. 1 а.с. 95-97) про виконання робіт з виготовлення мінераловатної трубної ізоляції з оцинкованим покриттям з матеріалу замовника на об'єкті ТОВ «Арт- Прогрес» ( м. Коростень) на суму 196254,26 грн ., яке відсутнє за місцезнаходженням згідно акта ДНІ в Приморському районі м. Одеси від 30.03.2011р. №18080/7/23-512/11 про неможливість проведення перевірки.

Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що 30.03.2011р. такого суб'єкта господарювання, як ПП «Білдпрофкомпані» не існувало. Адже ПП «Білдпрофкомпані» ще 29.03.2011р. припинила своє існування. Відповідно до ст. 91 ЦК України, ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , юридична особа є такою , що припинилася з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Виконання робіт ПП «Білдпрофкомпані» підтверджується актом виконаних робіт та податковою накладною від 04.10.2010р., оплата здійснена через банківську установу двома платежами. На момент укладення та виконання договору №20-09-2010 МК від 20.09.2010р. ПП «Білдпрофкомпані» мало ліцензії на здійснення діяльності у будівництві, було зареєстрованим платником ПДВ. В базі даних ДПС «Бізнес-партнер» ПП «Білдпрофкомпані» значилось, як підприємство , яке немає заборгованості по сплаті податків.

06.11.2010р. з ПП «А-Прайм», укладено договір №06-11-2010 про виконання робіт, а саме: улаштування трубопроводів дефібратора, монтаж технологічних трубопроводів, обв'язка контурів циркуляційної води і продуктопроводів, обв'язка преса лінії ламінування, монтаж трубопроводу повітропостачання на об'єкті ТОВ «Арт-Прогрес» ( м. Коростень) на суму 254538 грн ., яке відсутнє за місцезнаходженням згідно акта Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська № 2628/23-3/37212675 від 24.06.2011 року про неможливість проведення перевірки.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відсутнє по місцезнаходження ПП «А-Прайм» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який Постановою від 31.10.2011р. у справі №2а/0470/8409/11 визнав протиправними рішення, які прийняла Лівобережна МДПІ м . Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 2628/23-3/37212675 від 24.06.2011 року.

Таким чином, зазначені Лівобережною МДПІ в акті від 24.06.2011р. є недостовірними, тому що ПП «А-Прайм», знаходиться по місцю реєстрацію і факт звернення до суду є підтвердженням цього . Виконання робіт ПП «А-Прайм» підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та податковими накладними від 27.12.2010р.. На момент укладення та виконання договору №06-11-2010 від 06.11.2010р. ПП «А-Прайм» мало ліцензії на здійснення діяльності у будівництві, було зареєстрованим платником ПДВ. В базі даних ДПС «Бізнес-партнер» ПП «А-Прайм» значилось, як підприємство , яке немає заборгованості по сплаті податків.

29.11.2010р. ПП «Протор», укладено договір №16-11-2010р. про придбання матеріалів згідно специфікації з доставкою в м. Коростень,вул. Жовтнева, 11 «б» на суму 422737.97 грн., яке відсутнє за місцезнаходженням згідно акта Лівобережної МДШ м. Дніпропетровська № 2630/23-3/37211425 від 24.06.2011 року про неможливість проведення перевірки.

Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відсутнє по місцезнаходження ПП «Протор» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який Постановою від 14.09.2011р. у справі №2а/0470/8410/11 визнав протиправними рішення, які прийняла Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 2630/23-3/37211425 від 24.06.2011 року. Таким чином ползивач просив звернути увагу на той факт, що відомості, зазначені Лівобережною МДПІ в акті від 24.06.2011р. є недостовірними, тому що ПП «Протор», знаходиться по місцю реєстрацію і факт звернення до суду є підтвердженням цього. Придбання матеріалів у ПП «Протор» підтверджується видатковими накладними, довіреністю, товарно-транспортною накладною АЯ №5 та податковими накладними від 02-06.12.2010р. На момент укладення та виконання договору №16- 11 -2010 від 29.11.2010р. ПП «Протор» було зареєстрованим платником ПДВ. В базі даних ДПС «Бізнес-партнер» ПП «Протор» значилось, як підприємство, яке немає заборгованості по сплаті податків.

Згідно витягів з облікових реєстрів контрагенти ТОВ « МК Оланд-ІФ» ПП «А-Прайм», ПП «Білдпрофкомпані», ПП «Протор» та ФОП ОСОБА_1 обліковуються на рахунку 631 розрахунки з постачальниками.

На підтвердження відображення вказаних операцій в податковому обліку, позивачем подано копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за вересень - грудень 2010 року. Як вказано в акті перевірки та не заперечується відповідачем, операції з контрагентами ПП «А-Прайм», ПП «Білдпрофкомпані», ПП «Протор» та ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Арт-Прогрес» були відображені позивачем у бухгалтерському обліку. Відображення операцій, які досліджуються, у податковому обліку та бухгалтерському обліку позивача свідчить про те, що він прийняв участь у господарській діяльності у розумінні приписів статті 3 ГК України, оскільки проведені операції направлені на розширення діяльності товариства, мають вплив на стан його активів і, відповідно, зростання власного капіталу, що підпадає під визначення господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу.

Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів, укладених між позивачем та ПП «А-Прайм», ПП «Білдпрофкомпані», ПП «Протор» ,ФОП ОСОБА_1», не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків. Таким чином відсутні підстави вважати, що за договорами між позивачем та ПП «А-Прайм», ПП «Білдпрофкомпані», ПП «Протор» та ФОП ОСОБА_1 фактично не здійснювались господарські операції, а єдиною їх метою як зазначає суд першої інстанції було надання податкової вигоди третім особам.

Разом з тим, судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки ДПІ викладені в актах перевірки. Однак, ст. 20 ПК України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними.

Згідно ч. 1,5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним. ЦК України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦК України), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУкраїни) та оспорюванні (ч.3 ст. 215 ЦК України), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу Закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, а тим більше для надання податкової вигоди третім особам, про що йдеться в акті перевірки , визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» податкова накладна має містити реквізити рядків відповідно до підпунктів « а» - «и». Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Верховний Суд України у постанові від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 прийшов до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підсумовуючи наведене судова колегія апеляційного суду прийшла до переконання, що під час перевірки податковий орган повинен був встановити обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення спірних договорів з контрагентами без наміру створити наслідки, які були передбачені цими договорами. Якщо протиправність умислу сторін на укладення фіктивного правочину не встановлено, відповідно відсутні підстави для його кваліфікації як недійсного.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність, рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів законність своїх дій належними доказами.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються підставними і обґрунтованими .

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, ч.3 ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Оланд-ІФ" задоволити. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі №809/442/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.11.2012р. №0000542204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 180457 грн., в т.ч. основний платіж - 144365,00 грн. і 36092,00 грн. штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.11.2012р. №0000532204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 225569 грн., в т.ч. основний платіж -180455,00 грн. і 45114,00 грн. штрафні санкції .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Оланд-ІФ" сплачений ним судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: Р.Гулид

В.Каралюс

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.10.2013 року