Рішення № 33953585, 03.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2013 Справа № 905/6066/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Максецько О.С. за довіреністю

від відповідача: Чернишенко Н.В. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка Донецької області

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька", м.Донецьк

про стягнення заборгованості за договором оренди №415/А від 31.03.2005 року в розмірі 1 113 325,28 грн., з яких 1 094 259,95 грн. - сума основного боргу, 5 598,05грн.- пеня, 1 094,38 грн. - сума інфляції, 12 372,90грн.- 3% річних, -

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька", м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди №415/А від 31.03.2005 року в розмірі 1 113 325,28 грн., з яких 1094259,95 грн. - сума основного боргу, 5598,05грн.- пеня, 1094,38 грн. - сума інфляції, 12372,90грн.- 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №415/А від 31.03.2005р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляції.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 1, 2,12 ГПК України, ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 ГК України та ст.ст. 1, 3, 11, 526, 625 ЦК України.

Ухвалою судді від 28.08.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/6066/13.

10 вересня 2013р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав суму основного боргу в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення 3% річних та пені визнав частково, проти решти позовних вимог заперечив.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі несплаченої суми основного боргу - 1 094 259,95грн., 3% річних в розмірі 12 284,87грн., пені в сумі - 4920,47грн., проти решти позовних вимог заперечив, посилаючись на допущення Позивачем помилки при розрахунку 3% річних та пені.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

Визнання Відповідачем частково позовних вимог повністю відповідає встановленим судом обставинам справи і здійснено уповноваженої на вчинення такої дії особою, тому воно приймається судом, оскільки не вбачається порушення внаслідок такого визнання законодавства або прав чи охоронюваних інтересів іншої сторони.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2005р. між ВАТ "Донецькобленерго" (попереднє найменування Позивача - Орендодавець) та Орендним підприємством "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (правопопередник Відповідача - Орендар) укладений договір №415/А, згідно п.п. 1.1, 4.2. якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання, визначене п.2.1. договору та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату та технічне обслуговування на умовах договору, строком дії з дати прийняття обладнання за актом приймання-передачі до 01.04.2006р.

Згідно умов розділу 5 зазначеного договору орендна плата у розмірі 8540,35 грн. з ПДВ сплачується щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця в строк до 28 числа місяця наступного за звітним та на кожний наступний місяць визначається шляхом коригування за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.п.5.2, 5.3).

За умовами п.п.7.3 та 7.4.Орендар окрім орендної плати сплачує технічне обслуговування об'єкту оренди, яке складає 88 899,99 грн. з ПДВ на місяць та сплачується (разом із сумою орендної плати) не пізніше 28 числа місяця наступного за звітним, але не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця.

До зобов'язань Орендаря серед іншого покладено у п.8.5 своєчасно та в повному обсязі сплата орендної та плати за поточне та профілактичне обслуговування орендованого обладнання.

У разі порушення строків сплати орендної плати п. 9.5 на Орендаря покладена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми сплати за кожний день прострочення.

Додатковими угодами строк дії договору неодноразово продовжувався, востаннє - до 31.12.2013р. додатковою угодою №8 від 17.12.2012р.

Також сторонами змінювався місячний розмір орендної плати та робіт по технічному обслуговуванню у додаткових угодах №2 від 30.03.2007р. та №3 від 30.09.2007р., востаннє (і впродовж розглядуваного періоду) - до 11 300 грн. за орендну плату та 114 700 грн. за технічне обслуговування.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №415/А від 31.03.2005р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляції, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором оренди №415/А від 31.03.2005 року в розмірі 1 113 325,28 грн., з яких 1094259,95 грн. - сума основного боргу, 5598,05грн.- пеня, 1094,38 грн. - сума інфляції, 12372,90грн.- 3% річних.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами Договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір невиділеної частини нежитлового приміщення № 415/А від 31.03.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендної плати щомісячно у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця в строк до 28 числа місяця наступного за звітним з урахуванням її індексації відповідно до умов п.п.3.1, 3.2 Договору.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Факт надання Відповідачеві послуг з оренди та технічного обслуговування за листопад-липнь 2013р. підтверджується підписаними без зауважень актами виконаних робіт (а.с.а.с.27, 28, 33, 37, 38, 42, 43, 50, 51, 55, 56, 60, 61, 65, 66, 70, 71) на загальну суму 1 134 259,93грн., з яких:

- 63000,00грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 1-15 листопада 2012р.;

- 63000,00грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-30 листопада 2012р.;

- 63000,00грн - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 1-15 грудня 2012р.;

- 63000,00грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-31 грудня 2012р.;

- 63011,30грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання з1-15 січня 2013р.;

- 63011,30грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання з16-31 січня 2013р.;

- 63022,62грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 1-15 лютого 2013р.;

- 63022,62грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-28 лютого 2013р.;

- 63016,94грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання 1-15 березня 2013р.;

- 63016,94грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-31 березня 2013р.;

- 63016,94грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 1-15 квітня 2013р.;

- 63016,94грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-30 квітня 2013р.;

- 63016,94грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 01-15 травня 2013р.;

- 63016,95грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 15-31 травня 2013р.;

- 63022,61грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 1-15 червня 2013р.;

- 63022,61грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-30 червня 2013р.;

- 63022,61грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 1-15 липня 2013р.;

- 63022,61грн. - за технічне обслуговування та оренду обладнання за 16-31 липня 2013р.;

Для оплати вказаних сум Позивачем виставлялись відповідні рахунки-фактури, отримання яких Відповідачем не заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання згідно умов договору Відповідач своєчасно не виконав, орендну плату та плату за оперативно-технічне обслуговування за листопад 2012р. - липень 2013р. у повному обсязі Позивачу не перерахував, доказів протилежного до справи не надав.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором оренди підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1 094 259,95грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційну індексацію, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи висновок суду про повне задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та з плати за оперативно-технічне обслуговування за період з листопада 2012р. по липень 2013р. в розмірі 1 094 259,95грн., суд перевіривши розрахунок 3% річних за визначений Позивачем період у відповідності до встановлених обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 12 284,87грн., оскільки їх розрахунок є арифметично невірним.

Що стосується стягнення інфляційного збільшення заборгованості, суд зазначає, що за зазначений Позивачем період прострочення платежів не відбулось інфляційне збільшення суми боргу, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

До того ж, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені за період з листопада 2012р. по серпень 2013р. за порушення виконання ним грошового зобов'язання щодо оплати оренди.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати лізингових платежів сформульована безпосередньо у п. 9.5 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи висновок суду щодо наявності заборгованості Відповідача в сумі 1094259,95 грн., суд, із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснивши перерахунок, дійшов висновку що розрахунок пені є арифметично не вірним, з огляду на що стягненню підлягає пеня в розмірі 4989,93 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка Донецької області до відповідача Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька", м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором оренди №415/А від 31.03.2005 року в розмірі 1 113 325,28 грн., з яких 1 094 259,95 грн. - сума основного боргу, 5 598,05грн.- пеня, 1 094,38 грн. - сума інфляції, 12 372,90грн.- 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька", м.Донецьк (83054, м. Донецьк, пр. ім. Засядька, ЄДРПОУ 00174846) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка Донецької області (84601, м. Горлівка, Донецької області, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) заборгованість в розмірі 1 111 534,75 грн., з яких 1 094 259,95 грн. - сума основного боргу, 3% річних - 12 284,87грн., пеня - 4 989,93 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька", м.Донецьк (83054, м. Донецьк, пр. ім. Засядька, ЄДРПОУ 00174846) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка Донецької області (84601, м. Горлівка, Донецької області, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 230,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2013р.