ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.10.2013 Справа № 905/5646/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Євсєєва В.В. за довіреністю
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень КП "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк
про стягнення заборгованості за договором №2 від 14.01.2013р. в розмірі 9753,90грн., з яких основна сума боргу - 9342,84 грн., 334,52грн. - пеня, 68,20грн. - 3% річних, 8,34грн. - інфляція, -
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди №2 від 14.01.2013р. в розмірі 9753,90грн., з яких основна сума боргу - 9342,84 грн., 334,52грн. - пеня, 68,20грн. - 3% річних, 8,34грн. - інфляція.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором № 2 щодо сплати експлуатаційних та комунальних витрат, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 549, 550, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
На адресу суду надійшло поштове повернення, надіслане на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2013р. між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень КП "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк (Орендар) укладено договір №3 нежитлового приміщення власності, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 68,29кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 що знаходиться на балансі ЦРММ КП «Компанія «Вода Донбасу», ринкова вартість якого становить 140094,00грн. станом на 31.10.2012р., залишкова вартість якого становить 60431,06грн. станом на 01.06.2012р. для ведення господарської діяльності, харчування прицвітків ЦРММ (п.п.1.1.-1.2).
Відповідно до п.2.1. Договору оренди його укладено на строк з 14.01.2013р. до 12.12.2013р.
Пунктом 6.1.7 Договору на Орендаря покладено обов'язок у триденний термін укласти з баласоутримувачем Об'єкта оренди договір про відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди й надання комунальних послуг.
14.01.2013р. за актом приймання -передачі, підписаного сторонами, об'єкт оренди переданий Орендарю.
14.01.2013р. між Орендодавцем та Орендарем укладений договір № 2 про нарахування експлуатаційних витрат та комунальних послуг.
Так, відповідно до п.2.1-2.3 Договору №2 амортизаційні відрахування на об'єкт оренди нараховуються Орендодавцем та використовуються на відновлення орендованих фондів. Вартість експлуатаційних витрат складає 189,16грн. Витрати сплачуються Орендарем не пізніше 15-го числа поточного місяця за повний попередній місяць оренди.
Згідно п.3.1-3.3 Договору №2 комунальні витрати складаються з плати за електропостачання, опалення та водопостачанню. Вартість комунальних витрат визначається згідно рахунків, які надходять від Орендодавця. Витати сплачуються Орендарем не пізніше 15-го числа поточного місяця за повний попередній місяць оренди.
Згідно п.5.1 договору умови Договору є дійсним протягом всього терміну дії Договору оренди.
Угодою від 30.04.12р. до договору №2 від 14.01.2013р. сторони дійшли згоди достроково припинити (розірвати) дію договору оренди нерухомого майна №3 від 14.01.2013р.
Угодою від 30.04.12р. до договору №2 від 14.01.2013р. сторони достроково припинили дію договору №2 від 14.01.2013р.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2013р. об'єкт оренди за актом приймання передачі повернуто орендодавцю.
Претензією №461 від 29.04.2013р Позивач просив Відповідача в строк до 01.06.2013р. погасити заборгованість в сумі 14 612,95грн., а також пеню в розмірі 193,17грн. Вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором № 2 щодо сплати експлуатаційних та комунальних витрат за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 9342,84 грн., на яку нарахована пеня в сумі 334,52грн., 3% річних - 68,20грн., інфляція - 8,34грн., на примусовому стягненні яких наполягає Позивач.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором зі сплати експлуатаційних та комунальних витрат та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені, 3% річних та інфляції.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору №2 від 14.01.2013р. щодо сплати експлуатаційних та комунальних витрат.
Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 2 ст. 14 закону України „Про житлово-комунальні послуги", ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №2 від 14.01.2013р. на відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати експлуатаційних витрат в сумі 189,16грн. та комунальних витрат згідно рахунків не пізніше 15-го числа поточного місяця за повний попередній місяць оренди до умов п.п. 2.3., 3.3 Договору.
Виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договорами підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт від 31.01.2013р, №2 від 28.02.2013р., №3 від 29.03.2013р., №4 від 30.04.2013р., які підтверджують надання Позивачем послуг з оренди та комунальних платежів та відповідними рахунками на оплату платежів №59 від 31.01.2013р.,№101 від 28.02.2013р., №169 від 29.03.2013р., № 219 від 30.04.2013р.
Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів сплати заборгованості в повному обсязі в сумі 9 342,84грн. за договором №2 від 14.01.2013р. не надано.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, а також 3% річних і інфляційну індексацію за весь час прострочення.
Перевіривши складені Позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про їх відповідність встановленим в межах цієї справи обставинам і арифметичну вірність та правомірність задоволення позовних у повному обсягу: заборгованість - 9 342,84грн., інфляційна індексація - 8,34грн.та 3% річних - 68,20грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).
Крім того, згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як встановлено судом, угода щодо встановлення розміру неустойки у письмовій формі, відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України сторонами не укладалась, адже договором № 2 від 14.01.2013р., який визначений Позивачем в якості правової підстави для стягнення заборгованості з експлуатаційних та комунальних послуг, не визначено такий вид забезпечення зобов'язання як неустойка. Натомість п.4.1 цього договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть встановлену чинним законодавством України відповідальність.
Таким чином, нарахування позивачем пені за невиконання грошового зобов'язання зі сплати експлуатаційних та комунальних послуг є безпідставним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд не приймає до уваги п. 9.2 Договору оренди № 3 від 14.01.2013р., яким визначено розмір пені за несвоєчасну сплату платежів за цим договором, оскільки, даний договір не визначає ані конкретних видів комунальних платежів, ані розміру експлуатаційних послуг, як це зазначено в договорі № 2 від 14.01.2013р., який в є підставою для сплати даного виду платежів.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень КП "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором № 2 від 14.01.2013р. в розмірі 9753,90грн., з яких основна сума боргу - 9342,84 грн., 334,52грн. - пеня, 68,20грн. - 3% річних, 8,34грн. - інфляція задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 80, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень КП "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул. Гутченко, 24, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 35397895) заборгованість в сумі 9419,38грн., з яких основна сума боргу - 9342,84 грн., 68,20грн. - 3% річних, 8,34грн. - інфляція.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 80, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень КП "Компанія "Вода Донбасу", м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул. Гутченко, 24, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 35397895) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 661,48грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.В. Чернова
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2012р.
Судове рішення № 33953685, Господарський суд Донецької області було прийнято 07.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/5646/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: