Постанова № 33953566, 01.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 5023/225/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходівна ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 рокуу справі № 5023/225/12 господарського суду Харківської областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпос" Товариства з обмеженою відповідальністю"Пранк" про визнання банкрутомза участю представників: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2013 року у справі № 5023/225/12 (суддя - Міньковський С.В.) відмовлено в задоволені скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України (далі - СДПІ) на дії ліквідатора про включення вимог кредитора у сумі 1020,00 грн. до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року у справі № 5023/225/12 (головуючий суддя - Пуль О.А., суддя - Лакіза В.В., суддя - Хачатрян В.С.) повернуто апеляційну скаргу та додані до неї документи СДПІ.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, СДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року у справі № 5023/225/12. Визнати апеляційну скаргу СДПІ від 21.06.2013 року такою, що подана у встановлений строк. Зобов'язати суд апеляційної інстанції прийняти до провадження та розглянути апеляційну скаргу по суті.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, ст.ст. 84, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повертаючи без розгляду подану СДПІ апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2013 року у справі № 5023/225/12, суд апеляційної інстанції послався на те, що вона подана до господарського суду 21.06.2013 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ст. 93 ГПК України, без клопотання про його відновлення.

Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з протоколу засідання господарського суду Харківської області від 12.06.2013 року та з тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, представник СДПІ був присутній у судовому засіданні 12.06.2013 року. Отже, скаржник був обізнаний про винесення оскаржуваної ухвали та не був позбавлений права вчасно звернутися з апеляційною скаргою у строки передбачені ст. 93 ГПК України.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що з апеляційною скаргою, згідно поштового штемпелю на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до місцевого господарського суду, СДПІ звернулася 21.06.2013 року, тобто із пропуском встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на оскарження судового акту.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з апеляційної скарги, СДПІ, звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, ні в скарзі, ні окремо від неї не заявляла клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

П. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України. У зв'язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року у справі № 5023/225/12 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Погребняк В.Я. Хандурін М.І.