Ухвала суду № 33950026, 03.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/25/12-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія 42 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Коломієць О.С., Матюшенка І.В.

з участю секретаря

судового засідання Кузьмінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, КВЖРЕП №3 про визнання права на житло та за зустрічним позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року, -

встановила:

У липні 2008 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася з позовом про визнання права на житло.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на те, що в судові засідання вона з'являлася, але вони не відбувалися у зв'язку з відсутністю сторін. А тому така ухвала є незаконною та необґрунтованою, що порушує принцип законності, а також ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд виходив з того, що позивачка будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи 18.01.2013 року в судове засідання не з'явилися, а 19.02.2013 року не з'явилася в судове засідання повторно, заяви про можливість розгляду справи у її відсутність не подала. А тому вважав, що слід залишити позов без розгляду.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Із роз'яснень, що містяться в п.33 постанови №2 Пленуму ВС України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" слідує, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2008 року за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 було відкрито провадження по справі (а.с.1 том 1). Розгляд справи по суті неодноразово відкладався із різних причин.

18.01.2013 року позивачка в судове засідання не з'явилася, але подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що в порядку окремого провадження слухається інша справа про визнання ОСОБА_3 обмежено дієздатною.

У зв'язку з цим в судовому засідання було продовжено перерву до 19.02.2013 року.

У зазначений день позивачка повторно не з'явилася в судове засідання. У той же час, в матеріалах справи відсутні відомості про її належне повідомлення про слухання справи вказаного дня. та позивачка повторно не з'явилася в судове засідання.

Отже, висновок суду першої інстанції про повторність неявки у судове засідання позивачки не ґрунтується на положеннях п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, оскільки посилання на те, що позивачка була належним чином повідомлена про слухання справи 19.02.2013 року є безпідставними.

Таким чином, залишаючи позов без розгляду, судом фактично не встановлено причини неявки позивачки в судові засідання та не перевірено чи наявні у вказаної особи поважні причини нез'явлення до суду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що справа знаходиться на розгляді суду з вересня 2008 року, на час вирішення питання про залишення позову без розгляду вже були порушені визначені ЦПК України строки розгляду справи; у порушення вимог ч.2 ст.157 ЦПК України обов'язкова у такому разі ухвала про продовження розгляду справи судом не постановлялася.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За наведених обставин залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України не можливо визнати правильним. А тому відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 311, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді