Постанова № 33946522, 01.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р.

справа № 2а-0470/2934/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А. /FONT>

T >за участю секретаря судового засідання: Царьовій Н.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеслав" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі №2а-0470/2934/11 за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеслав" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, стягнення суми боргу -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеслав" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, та стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг у розмірі 1392254,38 грн., проте оскільки заборгованість не сплачується у добровільному порядку звернулись до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг у розмірі 50915,09грн., проте оскільки заборгованість не сплачується у добровільному порядку звернулись до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.

Постановою Кіровоградського постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011р. позов задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що податковий борг є узгоджений, податкові вимоги направлені, а також позивачем було складено акт опису активів та внесено до ЄДР обтяження майна відповідача.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення, у задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв’язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Відповідач направляв суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, проте дане клопотання не може бути задоволено судом, оскільки ст. 157 КАС України містить виключний перелік підстав для закриття провадження у справі та у якому відсутня підстава – відсутність предмету спору.

Також відповідач не відмовився від апеляційної скарга.

Позивач листом підтвердив сплату відповідачем заборгованості проте не надав заяви про відмову від позову або відкликання позову.

Таким чином колегія суду розглядала апеляційну скаргу відповідно та надання оцінки рішенню суду на час прийняття з урахуванням наданих доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт наявності узгодженої податкової заборгованості на час звернення податковим органом до суду сторонами не спростовувався.

На час звернення до суду за відповідачем рахувався податковий борг перед бюджетом на загальну суму 50915 грн. 09 коп., в т.ч. податок на додану вартість - 24237,99 грн., податок на прибуток 26677,10 грн..

Податковий борг виник внаслідок несплати самостійно задекларованих платником податків сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій, пені, визначених податковим органом.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було прийнято першу податкову вимогу № 1/387 від 28.02.2005р. на суму 31667,41 вручено через дошку оголошення згідно акту від 14.03.05р.; другу податкову вимогу № 2/563 від 13.04.2005р. вручено поштою 12.04.2005 р.(поштове повідомлення № 27190).

15.03.2005р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого внесено реєстраційний запис про публічне обтяження - податкову заставу на усі активи платника податків ТОВ «Січеслав». Термін дії продовжено до 12.03.2015 року

01.01.2011р., на час звернення податкового органу до суду, набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України обумовлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь Держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

При цьому, відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Між тим, згідно норм Податкового кодексу України вбачається, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано відомостей щодо відсутності у відповідача коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника податків, а також готівки, що належить платнику податків, суд першої інстанцій помилково задовольнив позов у повному обсязі.

Крім того, про наявність коштів у відповідача свідчать платіжні доручення про сплату податків та долучених до заперечень на позовну заяву.

Також позивач у позові просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 50915,09грн. за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі та другою позовною вимогою просив суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача суму податкового боргу – 50915,09грн., та на думку колегії суддів, суд першої інстанції повністю задовольняючи позовні вимоги по суті суд двічі стягнув суму боргу.

За таких обставин, судом першої не дотримано вимоги процесуального законодавства - всебічно не перевірено обставини справи, та вирішено справу у порушення норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову в частині надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.

Щодо погашення суми податкового боргу до вирішення справи в суді апеляційної інстанції, то це повинно бути враховану у разі примусового виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеслав" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року у справі №2а-0470/2934/11 за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеслав" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, стягнення суми боргу в частині задоволення позовних вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі – скасувати та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак