Ухвала суду № 33945566, 07.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"07" жовтня 2013 р. Справа № 806/3986/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників:

позивача - Андреєвої В.В. ;

відповідача - Савицької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2013 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Трубний завод "Трубосталь" звернулося до Житомирського окружного суду з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №0000892301/0 від 17.07.2007 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області податкове повідомлення - рішення від 17.07.2007 р. №0000892301/0.

В апеляційній скарзі Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Коростенською ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт від 04.07.2007 року № 48/23-01/13548581 (т.І а.с.6-30).

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) не вірно визначено долю матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, зокрема, не враховано в матеріальній складовій вартість електроенергії, в результаті завищено валовий дохід за 2006 р. на суму 7508 грн.; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємством до складу валових витрат без підтвердження первинними документами за 2006 р. віднесені витрати в сумі 734487 грн.; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону та п.11.2 ст. 11 Закону підприємство до валових витрат за 2006 р. двічі включена вартість товарно-матеріальних цінностей (далі по тексту - ТМЦ) в сумі 3711,00 грн., отриманих від СВТП "Технопром" (в 1 кварталі 2006 р. по оплаті, в 2 кварталі 2006 р. по отриманню товарів); на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємством за 2006 р. занижено валові витрати на придбання товарів на суму 6771,00 грн. та за 1 квартал 2007 р. на суму 55359 грн.; на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону підприємством завищено валові витрати за 1 квартал 2007 р. на суму 10204,00 грн.; на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону підприємством не вірно проведено розрахунок амортизаційних відрахувань, зокрема за 2006 р. занижено на суму 9611 грн. та за 1 квартал 2007 р. завищено податку на прибуток на суму 5588,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято оскаржуване повідомлення-рішення №0000892301/0 від 17.07.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 306390 грн., у тому числі 198962 грн. основний платіж та 107428,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (т.І а.с.77).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, суд першої інстанції вважав, що вказане рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

В акті перевірки відповідачем вказано на допущені помилки при визначені валового доходу та валових витрат підприємства і, відповідно, зроблені висновки щодо заниження податку на прибуток.

Зокрема, відповідачем не прийнято до уваги самостійне виявлення помилок при визначені валових доходів, валових витрат та амортизації за 1-й квартал 2006 року та проведене у 2006 році коригування валових доходів, валових витрат і амортизаційних відрахувань 1 кварталу 2006 року.

Щодо складу валових витрат за 1-й квартал 2006 р. по самостійно виявленим помилкам, що були допущені ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" на 855590,00 грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" було віднесено до складу валових витрат в 1 півріччі 2006 р. витрати за 1 квартал 2006 р. в загальній сумі 855590,00 грн., які позивачем були виявлені як помилки та самостійно відкориговані в декларації з податку на прибуток за 2006 р., а саме:

- витрати на страхування фінансових ризиків за 1 квартал 2006 р. на суму 286574,00 грн.;

- витрати на сплату відсотків за користування позиками та кредитами за 1-й квартал 2006 року у розмірі 376768,00 грн.;

- витрати на поліпшення основних фондів за 1 квартал 2006 р. на суму 132317,00 грн.;

- не враховані у декларації за 1 квартал 2006 року витрати на придбання товарів, робіт та послуг на суму 71145,00 грн.;

- завищено витрати на оплату праці на суму 5649,00 грн.;

- завищено витрати на сплату страхових внесків по загальнодержавному обов'язковому соціальному страхуванню на суму 5564,00 грн.,

- завищена амортизація за 1 квартал 2006 р. на суму 9691 грн.

Зазначені уточнення показників декларації акті перевірки кваліфіковані як порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР підприємством до складу валових витрат без підтвердження первинними документами за 2006 р. віднесені витрати в сумі 734487 грн., з яких завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 71145 грн., витрати, пов"язані зі страхуванням фінансових ризиків на суму 286574 грн, витрати на сплату відсотків за користування позиками та кредитами на суму 376768 грн.

Однак, суд першої інстанції вважав такі висновки податкового органу безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Вказані висновки податкового органу спростовуються даними декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2006 р..

Так, доказом того, що витрати на страхування фінансових ризиків за 1-й квартал 2006 р. на суму 286574 грн. не були включені до валових витрат 1-го кварталу 2006 року є декларація з податку на прибуток за 1-й квартал 2006 р., у якій не заповнений рядок 04.12 К1/1 "сума витрат зі страхування" і, відповідно, у додатку К1/1 не заповнена таблиця 5. Витрати зі страхування. (ІІІ том а.с. 49-52).

Не були включені витрати на страхування і до інших рядків декларації, зокрема, до рядку 4.1. витрати на придбання товарів (робіт, послуг), що наочно видно із детальної розшифровки цього рядку та первинних документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Витрати на сплату відсотків за користування позиками та кредитами за 1-й квартал 2006 р. розмірі 376768 грн. не включені до рядку 04.13 Декларації, який взагалі не був заповнений. Немає цих витрат і у рядку 04.1 Декларації.

Також, у декларації не враховані витрати на придбання товарів, робіт та послуг на суму 71145 грн., що підтверджується розрахунком коригування валових витрат на придбання товарів, робіт та послуг за 1-й квартал 2006 р. з переліком всіх журналів та аналітичних відомостей податкового обліку, та підтверджують фактичні витрати у сумі 6279424 грн. (ІІІ том а.с. 59-86).

Всі дані журналів та аналітичних відомостей податкового обліку витрат на придбання товарів (робіт, послуг) підтверджуються первинними документами постачальників, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також в акті перевірки вказано на порушення пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв"язку із безпідставним віднесенням до складу валових витрат на поліпшення основних фондів за 1 квартал 2006 року в сумі 132317 грн.

З даним висновком суд першої інстанції не погодився.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Зокрема, пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

- придбання лотерей, участь в азартних іграх;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

- придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно пп. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що валові витрати за 2006 рік в сумі 132317 грн. - це витрати на поліпшення основних фондів Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь".

Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують понесені витрати позивача, зокрема, видаткові накладні, акти на списання, акти прийому-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (т.І а.с. 116-173, т.ІІ а.с.208-249, т.ІІІ а.с. 1-27).

Таким чином, податковим органом при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" були надані усі первинні документи, які надають право віднести витрати на поліпшення основних фондів до складу валових витрат.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством занижено витрати по виплатах, пов"язаних з оплатою праці, на суму 5649 грн та внесках на соціальні заходи на суму 5564 грн.

В акті перевірки вказано, що на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР підприємство до валових витрат за 2006 р. двічі включена вартість ТМЦ в сумі 3711,00 грн., отриманих від СВТП "Технопром" (в 1 кварталі 2006 р. по оплаті, в 2 кварталі 2006 р. по отриманню товарів).

Колегія суддів вважає такий висновок безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів, зокрема з аналітичної відомості податкового обліку авансів виданих постачальником за 1-й квартал 2006 року, попередня оплата СВТП "Технопром" у сумі 3710,64 грн. не включалась до складу валових витрат 1-го кварталу 2006 року, тому отримання послуг із виготовлення прокатних валків у 2-му кварталі 2006 року були правомірно включені до складу валових витрат 2-го кв. 2006 р., згідно акту наданих послуг з механічної обробки валків № 130 від 05.06.2006 р. на суму 5564,81 грн. з ПДВ. (ІІІ том а.с.57-58).

Також стосовно твердження податкового органу в акті перевірки про заниження валових витрат на придбання товарів (робіт та послуг) за 2006 р. на 6771 грн. та за 1-й кв. 2007 р. на 55359 грн. і порушення при цьому п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, то ці твердження не підтверджуються ніякими доказами чи розрахунками, ні в самому акті перевірки, ні в додатках до нього не вказано, які саме витрати не були включені до складу валових витрат за 2006 р. та 1-й кв. 2007 року.

Не надано будь-яких пояснень щодо даного порушення представниками відповідача в ході розгляду справи, зокрема, по яким господарським операціям було занижено валові витрати на зазначені суми. З огляду на вказане суд вважає дані порушення не доведеним.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що позивач на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не вірно визначено долю матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, зокрема, не враховано в матеріальній складовій вартість електроенергії, в результаті чого завищено валовий дохід за 2006 р. на суму 7508 грн. та на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР підприємством завищено валові витрати за 1 квартал 2007 р. на суму 10204,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Зміст господарської операції є основою первинного документу, адже саме за змістом можна дізнатись, яка господарська операція відбулась.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Разом з тим, якщо керуватися законодавством з питань бухгалтерського обліку, то П(С)БУ-16 "Витрати" у абзаці п. 11 передбачено, що виробнича собівартість готової продукції складається з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, та ін., і саме цим пунктом П(С)БУ-16 "Витрати" слід користуватися, адже готова продукція та незавершене виробництво обліковується саме по виробничій собівартості.

Тобто, п. 22 П(С)БУ-16 "Витрати" стосується заповнення витрат у розділі ІІ ф. 2 "Звіт про фінансові результати" і відноситься до всіх операційних витрат, включаючи адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Тому користуватися цим пунктом при визначені показників, що включаються до розрахунку долі матеріальних витрат необґрунтовано, і відповідно витрати на електроенергію не включаються до матеріальних витрат.

Таким чином, висновки акту перевірки про завищення у балансовій вартості запасів долі матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, а саме: завищення валових доходів за 2006 рік на 7508 грн. та завищення валових витрат за 1 кв. 2007 року на 10204 грн. безпідставні і не повинні враховуватися при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2006 року та 1-й квартал 2007 року.

Також, податковий зазначає, що на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону № 639/97-ВР підприємством не вірно проведено розрахунок амортизаційних відрахувань, зокрема за 2006 р. занижено на суму 9611 грн. та за 1 квартал 2007 р. завищено податку на прибуток на суму 5588,00 грн.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону № 639/97-ВР, амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Судом першої інстанції встановлено, що дані податкового обліку балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів та нарахування податкової амортизації повністю відповідають показникам декларації з прибутку за 2006 р. та 1-й кв. 2007 р., а саме:

- за 2006 р. нараховано та задекларовано 483217 грн. амортизації по основним фондам та 3515 грн. по нематеріальним активам - всього 486732 грн.;

- за 1-й кв 2007 р. нараховано та задекларовано 224052 грн. амортизації по основним фондам та 3873 грн. по нематеріальним активам - всього 227925 грн. (ІІІ том а.с.49-56).

Таким чином, висновки акту перевірки про заниження позивачем амортизаційних відрахувань за 2006 р. на 9611 грн. і завищення амортизаційних відрахувань за 1 кв. 2007 р. на 5588 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо права на коригування валових витрат за 1 квартал 2006 року в декларації з податку на прибуток за 2006 рік, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі - Закон № 2181) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, позивачем правомірно було включено уточнюючі показники за 1-й квартал 2006 року до р. 5.2. декларації про прибуток 2006 року, а податковим органом всупереч положень п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181 не прийнято до уваги самостійне виявлення помилок.

Крім того, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що період, в якому відбулося коригування валових витрат, тобто 1 квартал 2006 року, був охоплений попередньою перевіркою та повністю підтверджений її результатами.

Так, жодним нормативним актом не встановлено прямої заборони проводити коригування даних податкових декларацій при самостійному виявленні помилок, якщо такі дані вже були предметом перевірки. Навпаки, єдиною підставою, яка б унеможливлювала проведення такого коригування є порушення строку давності, протягом якого платник податків має право подати уточнюючий розрахунок, з огляду на що зазначені доводи відповідача є безпідставними.

Апелянтом не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000892301/0 від 17.07.2007 року, а тому, з огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягало скасуванню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Трубний завод "Трубосталь" вул.Шатрищанська,65,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500