Ухвала суду № 33945409, 02.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2718/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" про застосування адміністративного арешту коштів , -

В С Т А Н О В И В :

Вінницька ОДПІ звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Мегаспорт" про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку із недопуском директором ТОВ "Мегаспорт" посадових осіб Вінницької ОДПІ для проведення позапланової перевірки, 10 червня 2013 року заступником начальника Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС Бондарем І.А. було прийнято рішення № 11046/2202 від 10.06.2013 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Мегаспорт". На підставі статті 94 Податкового кодексу України податковий орган просив застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках товариства.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Вінницькій області Гаврищука В.М. від 25.04.2013 року про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Мегаспорт" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, Вінницькою ОДПІ було видано наказ №1972 від 05.06.2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мегаспорт" (а.с. 17-20). На підставі зазначеного наказу, 05.06.2013 року Вінницькою ОДПІ було оформлено направлення на перевірку № 1744/22.

При здійсненні виїзду на перевірку 07.06.2013 року посадовими особами Вінницької ОДПІ було пред'явлено директору ТОВ "Мегаспорт" зазначений наказ, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення, однак останній не допустив службових осіб податкового органу до проведення перевірки, відмовився від отримання копії наказу на проведення перевірки та від підпису у вищезазначеному направленні. В зв'язку з вищевикладеним, посадовими особами Вінницької ОДПІ було складено акт № 3960/2202 від 07.06.2013 року про відмову від підпису у направленні на перевірку № 1744/22 від 05.06.2013 року та отриманні копії наказу на проведення перевірки № 1972 від 05.06.2013 року та акт №482/2202 від 07.06.2013 року про відмову від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мегаспорт" (а.с. 13-14).

Одночасно директор ТОВ "Мегаспорт" на зворотному боці акта про відмову від допуску до перевірки зазначив, що він вважає неможливим проведення даної перевірки у зв'язку із відсутністю законних підстав для її призначення та проведення ( а.с.14).

Розглянувши матеріали звернення №3980/2202 від 10.06.2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, заступником начальника Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС було прийнято рішення № 11046/2202 від 10.06.2013 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Мегаспорт".

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що приписами ст. 16 Податкового Кодексу України №2755-IV від 02.12.2011 року (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи ( п. 16.1.9 ).

Пунктом 78.5 ст. 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Зокрема, згідно положень п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення па проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення па перевірку у такому випадку с дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових, осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків регулюється статтею 94 Податкового кодексу України, пунктом 94.1 якої визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно пп. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.4. ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї ж статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що з 27.06.2013 року по 01.07.2013 року Вінницькою ОДПІ, на підставі наказу № 2178 від 27.06.2013 року (а.с. 47), здійснено невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Мегаспорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлено актом №2294/2205/31255357 від 05.07.2013 року (а.с. 48-70).

З огляду на це колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обставини, які були приводом для звернення до суду для застосування адміністративного арешту коштів платника податків, усунуті, перевірку платника податків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року проведено, а відтак підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.