Ухвала суду № 33943183, 26.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 10053/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.

при секретарі Качинській І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Мукачево» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення рішення,-

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року Приватне підприємство госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Мукачево» (далі - ПП ГФ «Камаз-Транс-Мукачево») звернулось до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 року № 0000332202.

В обґрунтування заявленого позову покликаються на те, що Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області (далі - Мукачівська ОДПІ) при проведенні документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року виявлено заниження податку на прибуток підприємства і нарахована сума грошового зобов'язання через вказівку на відсутність первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013р. №0000332202, яким платнику донараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток/доходи приватних підприємств у розмірі 204 376,25 грн., в тому числі за основним платежем 163501 грн., суму штрафних санкцій 40875,25 грн. ПП ГФ «Камаз-Транс-Мукачево» вважає, що висновки до акту перевірки та прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення безпідставні, не відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають перегляду.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Мукачівської об'єднаної ДПІ Закарпатської області № 0000332202 від 10 квітня 2013 року.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення та прийняте нове про відмову у задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог покликаються на те, що грошове зобов'язання по податку на прибуток приватного підприємства у розмірі 204376,25 грн. донараховано правомірно, через завищення позивачем валових витрат. Порушуючи норми Податкового кодексу України (далі - ПКУ) ПП ГФ «Камаз-Транс-Мукачево» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включило собівартість придбаних паливно-мастильних матеріалів, що не підтвердженні первинними документами (видатковими накладними). Саме тому, податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до чинного законодавства.

Представник ПП ГФ «Камаз-Транс-Мукачево» в судове засідання не з'явився. Оскільки колегія суддів вважає неявку останнього такою, що відбулася без поважних причин, справу заслухано у його відсутності

Представник Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Пунктом 138.1 статті 138 ПКУ визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138-11 цієї статті. Витрати ж операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. А витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).

Відповідно до пункту 20.1.4. статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

За пунктом 58.1. статті 58 ПКУ у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.03.2013 року по 15.03.2013 (з продовженням з 18.03.2013 року по 22.03.2013 року) була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП ГФ «Камаз-Транс-Мукачево» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року. В результаті перевірки встановлено порушення податкового законодавства, про що був складений акт від 29.03.2013 року № 1201/22-00/13582877, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 року № 0000332202, яким платнику донараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 204376,25 грн., в т.ч. за основним платежем 163501 грн., сума штрафних санкцій 40875,25 грн.

Перевіркою, зокрема, було встановлено, що позивач отримував паливно-мастильні матеріали від ТОВ «Веста Сервіс». До перевірки були представлені тільки журнали-ордера по рахункам № 20.3,23 та 63.1, але не представлені видаткові накладні від ТОВ «Веста Сервіс».

Основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі податкових. Чинне законодавство встановлює необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд першої інстанції правильно вказав, що подорожній лист та товарно-транспортна накладна є документами, що містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення, а тому можуть вважатися первинними документами.

Водночас, з акту перевірки (а.с. 30-40), вбачається дослідження податковими перевіряючими податкових накладних. Крім того, в матеріалах справи присутні видаткові накладні (а.с. 8-12), акти прийому-передачі (а.с. 13-17), акти списання (а.с. 169-218), що свідчить про використання ПММ в господарській діяльності для здійснення господарських операцій.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, апеляційний суд приходить до висновку про підставність включення собівартості придбаних паливно-мастильних матеріалів до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, оскільки останні використовувались для здійснення господарської діяльності і підтверджені первинними документами.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року в адміністративній справі №807/1499/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді В.Я.Качмар

О.І.Мікула