Постанова № 33941653, 20.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 р. Справа № 805/12796/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправними дій відповідача та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-300 від 01.08.2013 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправними дій відповідача та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-300 від 01.08.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 03.08.2013 р. вона отримала прийняту відповідачем вимогу № Ф-300 від 01.08.2013 р. про сплату суми боргу 1194,03 грн. З зазначеною вимогою позивач не погодилась, посилаючись на те, що вона є пенсіонером за вислугою років, через що не повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З наведених підстав просила визнати протиправними дії відповідача та вказану вимогу скасувати.

Позивач подала суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 20).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення (а.с.16-17), зазначила, що позивач повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки не досяг загального пенсійного віку та отримує пенсію на пільгових умовах. Просила у задоволенні позову відмовити та розглянути справу у письмовому провадженні (а.с. 20).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування (фіксований порядок) з 01.01.2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску серія НОМЕР_2 (а.с. 6,7). Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Авдіївка, як пенсіонер та отримує пенсію за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 (а. с. 8).

01.08.2013 року УПФУ в м. Авдіївка Донецької області сформовано вимогу про сплату недоїмки № Ф-300, якою визначено, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 22.07.2013 року становить 1194 грн. 03 коп. (а. с. 21).

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Нормою ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464 (далі Закон №2464).

Згідно ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Та обставина, що позивачеві призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не є спірною.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року №3609-VI. Даним Законом доповнено статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частиною четвертою такого змісту: "4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Відповідно до абз. 2 п. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058 положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст. 2 цього Закону.

За змістом п. "а" ч. 1 ст. 2 Закону № 1788 трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

З системного аналізу положень ст. ст. 12-18 Закону № 1788 слідує, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (ст. 12), пільгові умови призначення пенсії за віком (ст. 13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо).

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058) визначене поняття "пенсія" - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом та поняття "пенсіонер - особа, які відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Суд дійшов до висновку, що аналіз норм наведених законів дає підстави для висновку, що "пенсіонер за віком" - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.

Правовою нормою, яка міститься в ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, рівно як і іншими нормами права не встановлено, що звільненню від сплати єдиного внеску підлягають лише ті фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058 і, що пенсіонери, яким призначено пенсію за іншими (спеціальними законами) не мають право на пільгу щодо звільнення від сплати єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону №2464.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких умов позовні вимоги про скасування вимоги № Ф-300 від 01.08.2013 р. підлягають задоволенню.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Тому, враховуючи, що відповідач не лише прийняв протиправні рішення, а також всупереч закону здійснював нарахування позивачеві єдиного внеску, такі дії підлягають визнанню протиправними, а позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету сума сплаченого ним судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.2) в розмірі 34,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправними дій відповідача та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-300 від 01.08.2013 р. - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області в частині нарахування єдиного соціального внеску за 2013 рік ОСОБА_1 протиправними.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про сплату боргу № Ф-300 від 01.08.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ід. № НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.