Ухвала суду № 33939323, 07.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 333/1746/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єд. унікальний № 333//1746/13-к

№ пров. 11-кп / 778/ / 366/13 Головуючий в 1-й інст. - Михайлова А.В.

Категорія - ст. 128,ч.1 ККУ Доповідач в 2-й інст. - Незола І.М.

07 жовтня 2013 року судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Незоли І.М.,

суддів - Старовойт І.П., Дадашевої С.В.,

при секретарі - Бакунєвій Г.Д.,

за участю прокурора - Безлер Л.В.,

адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому заседанні апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_4,

на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1; раніше не судимого,

- засуджено за ч.1 ст. 128 КК України до покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжним заходом щодо обвинуваченого залишена особиста порука.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задоволений частково в сумі 30 000 гр., цивільний позов прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах КУ "Міська клінична лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 15 063, 44 гр. задоволений в повному обсязі шляхом стягнення цих сум з обаинуваченого ОСОБА_4

Вирішена доля речових доказів.

Як вбачається зі змісту вироку, ОСОБА_4 визнаний судом винним у тому, що 02 листопада 2012 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, біля супермаркету "Сільпо", розташованого по вул. Ситова, 4 в м. Запоріжжі, діючи на грунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_5, який почався з нецензурної лайки і переріс у бійку, в процесі якої вони наносили один одному удари руками в різні частині тіла, ОСОБА_4 застрибнув на бетонний парапет висотою приблизно 1 м і завдав потерпілому, який стояв на асфальті біля парапету, один удар підйомом стопи правої ноги в праве плече. Від отриманого удару ОСОБА_5 впав на спину, вдарився головою об асфальтне покриття і знепритомнів, отримавши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому склепіння черепу з переходом на його основу праворуч, забою головного мозку важкого ступеня, з утворенням епідуральної гематоми праворуч, субдуральної гематоми зліва, з крововиливом під м'які оболонки головного мозку, з розвитком набряку речовини головного мозку, зі зміщенням серединних структур головного мозку, забою м'яких тканин, саден голови, обличчя, припухлості м'яких тканин в області підборіддя, на тлі явищ мозкової коми, за ознакою їх небезпеки для життя в момент заподіяння.

В своїй апеляції представник потерпілого адвокат ОСОБА_2 вважає вирок суду в частині кваліфікації дій обвинуваченого, як необережного спричинення тяжких тілесних ушкоджень, незаконним, вважає, що його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, визначеного ч.1 ст. 121 КК України, а також в частині часткового, а не повного задоволення цивільного позову потерпілого про відшкодування моральної шкоди, просить його скасувати та матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, а в разі незгоди з його доводами змінити вирок в частині розв'язання цивільного позову потерпілого, задовольнивши його в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді по справі, доводи представника потерпілого адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та доводи його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, доводи прокурора, який вважає, що скаргу потерпілого слід задовольнити частково, в частині цивільного позову, перевіривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Провина обвинуваченого у необережному заподіянні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, самим обвинуваченим не заперечується і в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, які були досліджені в судовому засіданні і яким в судовому вироку надана належна та об'єктивна оцінка, дії останнього правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст. 128 КК Україні, як необережне спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя потерпілого.

При цьому доводи захисника потерпілого в його апеляційній скарзі про неправильну кваліфікацію дій засудженого, як необережних, є хибними, оскільки з обставин цього правопорушення, які встановлені судом беззаперечно, вбачається, що тяжкі тілесні ушкодження були спричинені потерпілому внаслідок одного удару, націленого в плече останнього, від якого той впав на асфальтне покриття та отримав черепно-мозкову травму, спричинення якої, за висновками судово-медичної експертизи, могло виникнути в тому числі при ударі о тупий предмет, яким є також і асфальтне покриття ( т.1, а.с. 132-135).

Отже, за направленністю умислу ОСОБА_4 можна зробити лише єдиний висновок про те, що, наносячи потерпілому удар ногой, він не мав умислу на заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, але за тих обставин він міг і повинен був передбачати наслідки, що настали, тому його дії у відношенні до цих наслідків є необережними у формі злочинної самовпевненості, тобто, підпадають під ознаки ч.1 ст. 128 КК України.

Обираючи ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України взяв до уваги той факт, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має роботу, де характеризується позитивно, стан його здоров'я, а також його відношення до скоєного, і дійшов обгрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

В той же час заслуговують на увагу доводи представника потерпілого про неправильне розв'язання цивільного позову про відшкодування потерпіілому моральної шкоди, оскільки з матеріалів справи вбачається, що внаслідок отриманих ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 отримав інвалідність 2-ї групи безстроково, частково втратив можливість речі та пересування, повністю втратив працездатність і можливість утримувати свою родину, т.к. сам потребує постійного догляду, що спричиняє йому самому та його рідним великі моральні страждання, яких стягнута судом першої інстанції сума в розмірі 30 000 гр. явно не відшкодовує, тому вирок суду в цій частині підлягає зміні.

В той же час заявлена потерпілим сума 120 000 гр., з огліду на те, що злочин скоєний ОСОБА_4 з необережності, не відповідає принципам розумності і справедливості, тому судова колегія вважає за можливе також задовлльнити цей позов частково, в сумі 60 000 гр., що не позбавляє потерпілого можливості в подальшому заявляти щодо обвинуваченого матеріальні вимоги про відшкодування йому коштів на лікування в порядку цивільного провадження.

Крім того, ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст. 128 КК України, яка складається з однієї частини, тому посилання на ч.1 ст. 128 КК України є зайвим і підлягає виключенню з вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418 КПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.,

Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2013 року щодо ОСОБА_4 в частині розв'язання цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 змінити. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 60 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, в решті позову про відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_5 відмовити.

Виключити з вироку посилання на ч.1 ст. 128 КК України і вважати, що ОСОБА_4 цим вироком засуджено за ст. 128 КК України.

В решті вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Головуючий:

судді: