Ухвала суду № 33939182, 02.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/602/13-к Головуючий у І інстанції Морозов О.Б. Провадження № 11-кп/795/276/2013 Категорія - ст. 271 ч. 1 КК України Доповідач Козак В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіКозака В. І. суддів - Воронцової С.В., Григор'євої В.Ф.,

при секретарі - Дудко Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012260290000018, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 271 КК України,

яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області, громадянин України, з середньо-технічною освітою, одружений, учасник бойових дій, працюючий начальником залізничної станції Б. Олійника, Південно-Західної залізниці, раніше не судимий, житель АДРЕСА_1,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

З участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Булавко О.В.,

потерпілого - ОСОБА_5,

представника потерпілого - ОСОБА_6,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

Вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України з призначенням покарання у виді штрафу у розмірі 680 грн.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу „Чернігівська обласна лікарня" Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації витрати за лікування ОСОБА_5 у сумі 2980 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вирок суду та визнати ОСОБА_2 невинним на підставі відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

Вважають, що вирок суду є незаконним, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, оскільки зайняв виключно обвинувальну позицію, при цьому не з'ясувавши в повному обсязі всіх обставин справи з посиланням на належні докази. Звертають увагу на те, що судом не було прийнято до уваги такі обставини, які свідчать про не винуватість обвинуваченого, зокрема те, що 24.05.2013 року ОСОБА_2 був у відрядженні в м. Київ, та ніяких інструктажів не проводив; за відсутності начальника станції контроль за станом охорони праці на території станції, відповідно до посадової інструкції, повинна здійснювати чергова по станції, а саме ОСОБА_7 яка і мала провести відповідний інструктаж; потерпілий не з початку робочого дня приступив до виконання робіт з обкошування трави мотокосою „Штіль" на території станції ім. Б.Олійника, а лише після з'ясування наявності робіт за посадою, після чого повідомив про свій намір чергову по станції ОСОБА_7 та не отримавши жодних інструктажів, самостійно взяв мотокосу та інструменти до неї, в тому числі і засоби особистого захисту, та приступив до роботи; відповідно до вимог п.п. 6.7.-6.10. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за № 231/10511, обов'язкові цільові інструктажі проводяться з працівниками при ліквідації аварії або стихійного лиха, при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюється наряд-допуск, наказ або розпорядження. Розкриття суті проведеного цільового інструктажу в журналі інструктажів не вимагається, так само як і отримання про нього розписки від працівника; в даному випадку наряд-допуск ОСОБА_5 до виконання робіт з обкошування трави мотокосою „Штіль" не видавався, бо такі роботи не передбачають видачу спеціальних розпорядчих документів, в свою чергу останній пройшов необхідний цільовий інструктаж з охорони праці з ОСОБА_8 при прибутті на робоче місце; обвинувачений ОСОБА_2 не видавав ні усного ні письмового наказу на виконання таких робіт; відповідно до положень інструкції з охорони праці № 210 для прийомоздавальника вантажу та багажу, ОСОБА_5 самостійно не мав права приступати до виконання робіт з обкошування трави без отримання цільового інструктажу з охорони праці. Вказує, що в даному випадку відсутній причинно наслідковий зв'язок між діяннями інкримінованими ОСОБА_2 та отриманою ОСОБА_5 травмою. Так стверджують, що обвинувачений провів потерпілому всі необхідні інструктажі з охорони праці та техніки безпеки, які передбачені, затверджені та відносяться до виконання робіт на залізничній станції, зокрема ним проводився і інструктаж з охорони праці та техніки безпеки щодо роботи з мотокосою „Штіль", що в судовому засіданні було підтверджено показами як самого потерпілого так і свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Крім того, обвинувачений не міг передбачити чи приступить до роботи 24.05.2013 року з обкошування трави, тому не міг провести йому жодного інструктажу. Стверджують, що ОСОБА_5 самостійно, приступив до обкошування трави без отримання цільового інструктажу та в порушення вимог інструкції з охорони праці. Тому вважають, що обвинувачений не порушував ст. 153 КЗпП України та ч. 6 ст. 18 ЗУ „Про охорону праці" відносно ОСОБА_5, бо не направляв останнього на роботи пов'язані з небезпекою для життя чи здоров'я, вжив всіх заходів з охорони праці та техніки безпеки, які визначені законодавством та локальними актами на даній станції. Судом першої інстанції не було взято до уваги твердження свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про те, що під час обкошування трави ОСОБА_5 часто відволікався на розмови по телефону. Крім того, звертають увагу на те, що в ході досудового слідства та під час розгляду справи в суді першої інстанції не було підтверджено жодним доказом те, що ОСОБА_5 травмувався саме за обставин заявлених ним же самим, оскільки обставини травмування не були підтверджені і висновком судово-медичної експертизи. Тому вважають, що вищевикладене свідчить про відсутність в діях обвинуваченого ознак злочину передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

Як встановив суд, наказом в.о. начальника Київського відділення Південно-Західної залізниці №53/НОК від 01.07.1992 року ОСОБА_2 з 01.07.1992 року призначений на посаду начальника залізничної станції Дроздівка, Південно-Західної залізниці. На підставі наказу № 259-Н від 03.10.2000 року Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" станція Дроздівка перейменована в станцію імені Бориса Олійника.

Згідно п. 2.3., 2.22, 2.35, 2.38, 4.6 посадової інструкції, затвердженої 25.06.2012 року начальником відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" ОСОБА_10, начальник станції забезпечує виконання завдань техніко-економічних показників роботи станції при безумовному забезпеченні безпеки руху та збереження вантажів, ефективного використання технічних засобів, дотримання вимог охорони праці та навколишнього природного середовища, забезпечує контроль за безпекою руху та охороною праці, забезпечує створення безпечних і сприятливих умов праці для працівників станції, дотримання законодавства з охорони праці організовує проведення на станції ступеневого оперативного контролю за станом охорони праці, відповідає за забезпечення охорони праці на станції.

На підставі ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаною з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу ( навчання) працівників з питань охорони праці. Відповідно до змісту ч. 6 ст. 18 ЗУ „Про охорону праці", не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці.

Так, 24.05.2012 року о 16 год. 00 хв. прийомоздавальник вантажу та багажу залізничної станції Імені Бориса Олійника ОСОБА_5, під час виконання робіт з благоустрою залізничної станції імені Бориса Олійника, Південно-Західної залізниці, із застосуванням мотокоси „STIHL", без відповідного навчання, проведення інструктажу та перевірки знань при роботі саме з мотокосою, отримав травму ока та частково втратив зір. Дану роботу ОСОБА_5 виконував за усною вказівкою начальника станції імені Бориса Олійника ОСОБА_2 При цьому, тілесні ушкодження потерпілий отримав в результаті того, що під час косіння трави біля 3-ї залізничної колії даної станції мав місце викид каміння щебеню з під ріжучого елементу мотокоси з влученням в око.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №89 від 29.12.2012 року, у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у вигляді контузії правого очного яблука, пост травматичної нейроретинопатії, вторинної макулопатії, субатрофії диску зорового нерву правого ока, які виникли внаслідок удару тупим твердим предметом та могли утворитися 24.05.2012 року, і за ознакою стійкої втрати працездатності менш, ніж на 1/3, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Таким чином, начальник залізничної станції імені Бориса Олійника Південно-Західної залізниці ОСОБА_2 як особа, яка є відповідальною за вирішення конкретних питань з охорони праці, видавши усне розпорядження про допуск ОСОБА_5 до роботи з мотокосою, грубо порушив вищевказані вимоги Закону, що й призвело до заподіяння шкоди здоров'ю останнього.

Своїми діями, які виразились у порушенні вимог законодавчих актів про охорону праці службовою особою підприємства, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 271 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вирок суду вважає законним та обґрунтованим, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 які підтримали подану апеляційну скаргу в повному обсязі, потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини не визнав та показав, що 23.05.2012 року близько 17 год. дав усне розпорядження ОСОБА_5 про проведення обкошування території залізничної станції ім. Б. Олійника, межі якої визначив особисто сам. Він розповів ОСОБА_5 де знаходиться коса та захисні окуляри і де взяти ключі від приміщення в якому вона зберігається. На даній мотокосі ОСОБА_5 раніше здійснював роботи по благоустрою станції. Коли вперше доручав ОСОБА_5 роботу на мотокосі, то ознайомив його з інструкцією по її експлуатації та розповів як на ній працювати. Хоча технічний стан перед початком робіт ним не перевірявся, але 23.05.2012 року він особисто працював мотокосою, і вона була в належному технічному стані. 24.05.2012 року на роботі його не було у зв'язку з відрядженням в м. Київ, тому процес роботи ОСОБА_5 він не контролював. Інструктаж з техніки безпеки він потерпілому проводив при прийомі на роботу та з деякою періодичністю. Інструктаж щодо роботи з цією мотокосою він не проводив.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, вона підтверджується показаннями потерпілого, свідків, допитаних під час розгляду справи в суді.

Так, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_5 він працював на посаді прийомоздавальника вантажу та багажу залізничної станції імені Бориса Олійника. 23.05.2012 року ОСОБА_2 дав йому завдання за допомогою мотокоси обкосити дільницю станції біля третьої колії. Отримавши таке завдання від начальника станції вперше, він розповів як нею користуватися, але інструктажу щодо техніки безпеки при роботі з мотокосою з ним проведено не було. 24.05.2012 року, він, прийшовши на роботу взяв мотокосу, одягнув захисні окуляри та пішов виконувати вказівку начальника. Близько 16 год. коли він косив траву біля колії, з-під коси вилетів камінь щебеню та видавивши скло окулярів потрапив йому в око. Скло з окулярів викинув. Прийшовши на станцію, він попросив співробітників подивитись що в нього з оком, оскільки ним не бачив. Йому викликали швидку допомогу, яка забрала його до Куликівської ЦРЛ, де оглянувши його лікар-офтальмолог сказав, що нічого страшного не має, призначив лікування та відпустив додому. Після огляду він повернувся на роботу. Оскільки в нього дуже боліло травмоване око, його забрав батько, та відвіз в Чернігівську обласну лікарню, де відразу був госпіталізований. Внаслідок отриманої травми йому встановили третю групу інвалідності.

З показань свідка ОСОБА_12, наданих ним під час розгляду справи в суді першої інстанції вбачається, що 24.05.2012 року, близько 16 год. 30 хв. йому на мобільний телефон зателефонував його син та сказав, що на роботі, під час обкошування мотокосою колії, йому в око потрапив камінь щебеню з-під коси. Також вказав що вже був у лікаря в Куликівській ЦРЛ, який призначив йому ліки. Після даної розмови, він приїхав до сина на роботу та побачив що в останнього дійсно пошкоджене праве око, яким він не міг дивитися. Ввечері вони звернулися за допомогою в Чернігівську обласну лікарню, де ОСОБА_5 був госпіталізований. Після виписки був направлений для подальшого лікування до м. Одеса в клініку ім. Філатова. Внаслідок отриманої травми сину було встановлено третю групу інвалідності.

З показань свідка ОСОБА_13, яка працює фельдшером Куликівського відділення екстреної медицини, вбачається, що 24.05.2012 року вона була на чергуванні. Близько 16 год. їх викликали на станцію Б.Олійника з повідомленням, що хлопець отримав травму ока. Приїхавши на місце виклику та оглянувши ОСОБА_5 виявила забійну рану ока, але відкритої рани не було. Потерпілий скаржився на біль в оці, внаслідок чого вона зробила йому знеболювальний укол та машиною швидкої допомоги доставили останнього до Куликівської ЦРЛ, де його оглянув лікар-окуліст.

Свідок ОСОБА_8, яка працює черговою станції ім. Бориса Олійника показала, що 24.05.2012 року чергувала по станції з 20.00 год. 23.05.2012 року по 08.00 год. 24.05.2012 року. Відповідно до своїх посадових обов'язків вона близько 08.00 год. 24.05.2012 року провела ОСОБА_5 інструктаж з охорони праці, після чого останній поставив свій підпис в журналі і вона пішла додому.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює квитковим касиром на ст. Б.Олійника. 24.05.2012 року вона знаходилась на своєму робочому місці. Перед початком роботи вони кожного разу проходять інструктаж з охорони праці з деяких питань, про що ставлять підпис у журналі. ОСОБА_5 в цей день здійснював обкошування трави мотокосою біля колій на станції, працював в захисних окулярах. Близько 16 год. ОСОБА_5 зайшов у приміщення станції та попросив подивитись що в нього з оком, оскільки туди потрапив камінь, показавши окуляри в яких не було скла. З черговою по станції ОСОБА_7 вони побачили, що у ОСОБА_5 підбите око. Оскільки він скаржився на біль, то вони викликали швидку допомогу, яка забрала потерпілого до Куликівської ЦРЛ. Коли ОСОБА_5 повернувся на роботу, за ним приїхав батько і забрав його.

Вищевикладені показання свідка ОСОБА_9 підтвердила свідок ОСОБА_7, надавши в судовому засіданні суду першої інстанції аналогічні показання.

Крім вищевикладених показань свідків винність ОСОБА_2 підтверджується також протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.12.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомив про отримання ним 24.05.2012 року тілесних ушкоджень під час роботи на станції ім. Бориса Олійника (а.с. 6-7);

- копією трудової книжки ОСОБА_5 підтверджується те, що він працював прийомоздавальником вантажу та багажу на ст. Б.Олійника з 07.07.2011 року по 30.07.2012 року (а.с. 12);

- актом №1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 26.06.2012 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 24.05.2012 року при виконанні робіт по обкошуванню колії на станції Б.Олійника за допомогою мотокоси „STIHL", отримав травму правого ока (а.с. 19-23);

- виробничою інструкцією прийомоздавальника вантажу та багажу станції ім. Б.Олійника ОСОБА_5, відповідно до якої роботи по благоустрою території станції не входять до його посадових обов'язків і лише в окремих випадках керівником може бути доручено працівнику иконання робіт, не передбачених даною посадовою інструкцією (а.с. 54-58);

- інструкцією з охорони праці №27 про виконання робіт по приведенню у відповідність смуг відведення залізниці в межах станції та зупиночних платформ до належного стану (далі Інструкція №27), згідно п. 1.4 якої вбачається, що до роботи з обкошування трави та бур'янів на узбіччі залізничної колії, смузі відводу залізниці в межах станції та зупиночних платформ допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, щорічне навчання і перевірку знань загальних питань охорони праці, даної інструкції і отримали цільовий інструктаж від керівника робіт з безпечного ведення даних робіт, з обов'язковим розписом у журналі реєстрації цільових інструктажів з охорони праці. Згідно п. 1.6 даної інструкції, не дозволяється робота з обкошування трави у безпосередній близькості до залізничної колії у одну особу. У групі повинно бути два і більше працівника, один з яких призначається старшим і є помічником безпосереднього керівника робіт і контролює якість та дотримання безпечних прийомів праці (а.с. 59-64);

- інструкцією з охорони праці №210 для прийомоздавальника вантажу та багажу станції ім. Б.Олійника, з якою ОСОБА_5 був ознайомлений 10.08.2012 року і з якої вбачається, що в ній відсутні положення щодо охорони праці при роботі з мотокосою (а.с. 68-80);

- журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці та перед вступом на чергування з питань охорони праці та перед вступом на чергування по станції ім. Б.Олійника, з якого вбачається, що ОСОБА_5 24.05.2012 року отримав інструктаж з правил техніки безпеки при виконанні посадових обов'язків з виходом на колії та щодо надання допомоги поїзду, що зупинився на перегоні. Цільового інструктажу з охорони праці при виконанні робіт з обкошування трави, у відповідності до п. 1.4 інструкції №27, ОСОБА_5 не отримував (а.с. 81-83);

- висновком експерта судово-медичної експертизи №89 від 25.01.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у вигляді контузії правого очного яблука, посттравматичної нейроретинопатії, вторинної маклопатії, субатрофії диску зорового нерву правого ока, які виникли внаслідок удару тупим твердим предметом та могли утворитися 24.05.2012 року, і за ознакою стійкої втрати працездатності менш, ніж на 1/3 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.с. 118-123);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14, з якого вбачається, що він працював лікарем окулістом в Куликівській ЦРЛ. 24.05.2012 року близько 16 год. до нього звернувся молодий хлопець із скаргою на біль в оці. Повідомив, що травму він отримав при обкошуванні трави на станції ім.. Б.Олійника, коли з-під мотокоси вилетів камінь та влучив йому в око. При огляді у нього був виявлений зовнішній крововилив та встановив останньому діагноз: закрита тупа травма ока, контузія ока з кон'юктивальним крововиливом та призначив хлопцю лікування. Від лікарняного хлопець відмовився. (а.с. 134);

- посадовою інструкцією начальника станції ім. Б.Олійника ОСОБА_2, відповідно до якої начальник станції, згідно п. 2.3 забезпечує дотримання вимог охорони праці, згідно п. 2.5 забезпечує виконання нормативів особистої участі з охорони праці, згідно п. 2.22 забезпечує контроль за охороною праці на станції, згідно п. 2.35 забезпечує створення безпечних та сприятливих умов праці для працівників станції, дотримання законодавства з охорони праці, згідно п. 2.38 організовує проведення на станції ступеневого оперативного контролю за станом охорони праці (а.с. 154-159);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.02.2013 року, під час якого ОСОБА_5 на станції ім. Б.Олійника, біля опори №36 вказав на місце, де він отримав тілесні ушкодження 24.05.2012 року (а.с. 178-180);

- довідкою КЛПЗ „Чернігівська обласна лікарня" згідно якої вартість лікування ОСОБА_5 в період з 24.05.2012 року по 05.06.2012 року становить 2980 грн. 40 коп. (а.с. 205).

На підставі вищевикладених доказів досліджених в судовому засіданні колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 271 КК України, що виразилось в порушенні вимог законодавчих актів про охорону праці службовою особою підприємства, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Крім того, суд першої інстанції при винесенні вироку оцінюючи докази по справі вірно та обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність критично віднестись до показань обвинуваченого ОСОБА_2 як до його захисної позиці з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки жодних вказівок ОСОБА_5 щодо обкошування трави не видавав спростовуються його показаннями , зокрема про те, що він 23.05.2012 року надав усну вказівку ОСОБА_5 на обкошування трави біля залізничної колії, особисто визначивши межі території.

Даний факт підтвердив своїми показаннями і потерпілий.

Твердження апелянтів про те, що внаслідок перебування ОСОБА_2 у відрядженні 24.05.2012 року, то його обов'язки повинна була здійснювати ОСОБА_7 та провести інструктаж з охорони праці є вірними та ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_7, відповідно до яких прийшовши на роботу вона провела цільовий інструктаж всім працівникам, які заступають на зміну.

Але, не зважаючи на вищевикладені доводи, посилання в апеляції про те, що в зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 24.05.2012 року у відрядженні позбавляє підстав про притягнення його до кримінальної відповідальності не знайшли свого обґрунтування, оскільки в силу того, що на передодні ОСОБА_2 надав усне розпорядження ОСОБА_5 здійснити обкошування трави в районі третьої колії, та повідомив про місцезнаходження ключів від місця зберігання мотокоси, потерпілий 24.05.2012 року і приступив до виконання вказівки начальника станції.

Є безпідставними посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції не були взяті до уваги показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про те, що потерпілий під час обкошування трави часто відволікався на телефонні розмови, оскільки це жодним чином не свідчить про те, що ОСОБА_2 в повній мірі дотримався всіх інструкцій з охорони праці.

Крім того, доводи апеляції про не доведеність жодними доказами того факту, що ОСОБА_5 отримав травму саме за тих обставин, на які він вказує спростовуються не лише його показаннями, з урахуванням того, що потерпілий попереджався про притягнення до кримінальної відповідальності за дачу неправдивих показань, які узгоджуються з показаннями свідків та іншими доказами по справі які були досліджені як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, має позитивні характеристики як з місця проживання так і місця роботи, має на утриманні двох повнолітніх дітей, які навчаються, є учасником бойових дій, відсутність як пом'якшуючих покарання обставин так і таких що обтяжують його, та вірно прийшов до висновку про необхідність призначення покарання у виді штрафу.

Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання, що порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 376, 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, в вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з дня отримання ухвали суду.

СУДДІ:

Козак В.І. Воронцова С.В. Григорєва В.Ф.