Постанова № 33929141, 25.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2624/13-а

25 вересня 2013 року 10год. 35хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кузьмарук Г.В.,

відповідача: представник Кондратенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0002291502.

На підставі ст. 55 КАС України суд допустив заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ним у відповідності до положень ст. ст. 198 та 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) включені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а саме: за листопад 2012 р. на 18 725,43 грн., за грудень 2012 р. на 66 009,41 грн., за січень 2013 р. - 73 937,5 грн., та за лютий 2013 р. на 23959,89 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачем неправомірно включені суми податку 182632,23 грн. до складу податкового кредиту, а саме: за листопад 2012 р. на 18 725,43 грн., за грудень 2012 р. на 66 009,41 грн., за січень 2013 р. - 73 937,5 грн., та за лютий 2013 р. на 23959,89 грн., оскільки до «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну» надано лише копії податкових накладних по платниках, зазначених у таблицях 3.1-3-4, однак не надано інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ.

17.04.2013 року посадовими особами відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами проведеної перевірки складений акт №40/15-200/05424874 (а. с. 16-18 т. 1).

Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, завищення ПАТ «Рівнеобленерго» податкового кредиту з ПДВ на суму 182 632,23 грн., а саме: за листопад 2012 р. на 18 725,43 грн., за грудень 2012 р. на 66 009,41 грн., за січень 2013 р. - 73 937,5 грн., та за лютий 2013 р. на 23959,89 грн., та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. на 18725,43 грн., за грудень 2012 р. на 66 009 грн., за січень 2013 р. - 73938 грн., та за лютий 2013 р. на 23960 грн.

На підставі висновків акту перевірки №40/15-200/05424874 від 17.04.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0002291502 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182632,00 грн. за основним платежем та в сумі 91316,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 32 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області подані наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- №9079299156 від 17.12.2012 року за листопад 2012 року у якій до складу дозволеного податкового кредиту листопада 2012 року віднесено суму ПДВ в розмірі 18 954,09 грн. До податкової декларації додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), копії платіжних доручень, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів, та копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт отримання товарів (а. с. 48-132 т. 1).

- №9085129938 від 18.01.2013 року за грудень 2012 року у якій до складу дозволеного податкового кредиту грудень 2012 року віднесено суму ПДВ в розмірі 66009,41 грн. (а. с. 132-134 т. 1). До податкової декларації додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), копії платіжних доручень, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів, та копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт отримання товарів (а. с. 138-250 т. 1, а. с. 1 т.2).

- №9007468044 від 18.02.2013 року за січень 2013 року, у якій до складу дозволеного податкового кредиту січень 2013 року віднесено суму ПДВ в розмірі 73937,5 грн. (а. с. 2-4 т. 2) До податкової декларації додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), копії платіжних доручень, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів, та копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт отримання товарів (а. с. 5-78 т. 2).

- №9013906441 від 18.03.2013 року за лютий 2013 року, у якій до складу дозволеного податкового кредиту лютий 2013 року віднесено суму ПДВ в розмірі 23959,89 грн. (а. с. 79-81 т. 2). До податкової декларації додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), копії платіжних доручень, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів, та копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт отримання товарів (а. с. 82-147 т. 2).

Вищевказані декларації, заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), а також копії первинних бухгалтерських документів були отримані відповідачем, про що свідчить відповідні відмітки вхідної кореспонденції податкового органу (а. с. 43, 46, 48, 132, 135, 138 т. 1, 2, 5, 7, 79, 82, 84 т. 2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем виконані всі умови, передбачені ст. 201.10 статті 201 ПК України, для включення сум податку 182632,23 грн. до складу податкового кредиту, а саме: за листопад 2012 р. на 18725,43 грн., за грудень 2012 р. на 66009,41 грн., за січень 2013 р. - 73937,5 грн., та за лютий 2013 р. на 23959,89 грн.

Заперечення податкового органу стосовно того, що позивачем до «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну» надано лише копії податкових накладних по платниках, зазначених у таблицях 3.1-3-4, однак не надано інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що засвідчують факт отримання таких товарів/послуг, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Зокрема, первинними бухгалтерськими документами (видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами виконаних робіт, банківськими виписками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт), які додані до листів №25/4651 від 18.12.2012 року, 25/207 від 22.01.2013 року, №25/555 від 19.02.2013 року, №25/884 від 19.03.2013 року (а. с. 48, 138 т. 1, 7, 84 т. 2) підтверджується як факт отримання товарів/послуг так і факт розрахунку за придбаний твар/надані послуги з контрагентами позивача.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 ПК України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як вже зазначалося вище по тексту, положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Наведений вище аналіз норм Податкового кодексу свідчить про те, що формувати податковий кредит та одночасно скаржитися на продавця (постачальника) покупець має право упродовж 365 днів з моменту виписки податкової накладної.

Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, в якій зазначене наступне:

«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

Оскільки позивач виконав умову щодо надання до звітних декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року Додатку 8 із заявами про відмову постачальників надати податкові накладні, то суд приходить до висновку про правомірність віднесення суми ПДВ за податковими накладними, отриманими пізніше ніж у тому звітному періоді, в якому позивач вирішив їх включити, однак до спливу 365 календарних днів з дня складання таких податкових накладних, що відповідає приписам п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Одночасно, матеріалами справи підтверджується включення позивачем податкових накладних до реєстру отриманих податкових накладних в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання таких накладних (а. с. 148-152).

Крім того, абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України встановлено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд бере до уваги ту обставину, що документи, що підтверджують показники, відображені позивачем у податкових деклараціях за листопад-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року, були подані до контролюючого органу після закінчення документальної невиїзної перевірки, однак до моменту винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0002291502 (а. с. 48, 138 т. 1, 7, 84 т. 2), а відтак, податковим органом такі документи повинні були бути враховані під час розгляду питання про прийняття рішення, що, в свою чергу, останнім зроблено не було, чим порушено вимоги абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно включені суми податку на додану вартість 182632,23 грн. до складу податкового кредиту, а саме: за листопад 2012 р. на 18 725,43 грн., за грудень 2012 р. на 66 009,41 грн., за січень 2013 р. - 73 937,5 грн., та за лютий 2013 р. на 23959,89 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0002291502 є протиправним та таким, що належить до скасування у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 55, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07 травня 2013 року №0002291502 визнати протиправним та скасувати в повному обсязі.

Присудити на користь позивача - публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.