Ухвала суду № 33928039, 01.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

3

Головуючий першої інстанції Орчелота А.В.

Категорія 31 Доповідач Зайцева С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Зінов*євої А.Г.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково: стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 2550 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 6 000 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_2 на її користь з 6000 грн. до 97 450 грн. В іншій частині рішення суду від 29 серпня 2013 року залишити без змін. В обґрунтування доводів зазначає, що суд, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та тому занизив розмір стягнутої з ОСОБА_2 моральні шкоди.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.

У судове засідання представник відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Еталон»,відповідач ОСОБА_2 не з*явилися ,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи,шляхом отримання телефонограми № 2042 та судових повісток ,про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.78,79).Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи ,не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону ,тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення ,суд першої інстанції всебічно ,повно і об*єктивно дослідив надані сторонами докази ,правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те ,що вимоги позивачки грунтуються на законі та підлягають частковому задоволенню.

У рішенні наведені відповідні мотиви ,з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Суд першої інстанції встановив, що вироком Микитівського районного суду м. Горлівка від 25 грудня 2012 року ОСОБА_2 засуджений за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 02 квітня 2013 року вирок суду від 25 грудня 2012 року в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України було змінено та на підставі ст. 75, ст. 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки. В частині стягнення шкоди за цивільним позовом, вирок суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду у порядку цивільного провадження.

В результаті порушення відповідачем ОСОБА_2 Правил дорожнього руху ,скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля ВАЗ 2104 реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_4 була спричинена черепно - мозкова травма з переломом правої скроневої кістки з ушибом головного мозку легкого ступеню, що за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно з ч.ч. 1, 3 ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судом першої інстанції цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія « Еталон ». Тому суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача ПрАТ « Страхова компанія «Еталон» за шкоду заподіяну життю та здоров*ю 2550 грн.

Відповідно з ч.1, п.1,п.2 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої ,членів її сім*ї чи близьких родичів.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд першої інстанції ,задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 6000 грн, правильно виходив з того,що злочинними діями відповідача та ушкодженням здоров*я ,позивачці завдано фізичні та моральні страждання,які призвели до погіршення її нормальних життєвих зв*язків. Визначив розмір шкоди з урахуванням характеру, тривалості,обсягу моральних страждань, тяжкості ушкодження здоров*я , стану здоров*я позивачки та тяжкість істотних змін способу життя ,врахувавши вимоги розумності та справедливості, здобуті по справі докази . Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрунтовані.

Відповідно ч.3 ст.10 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди є законним і обґрунтованим, а розмір шкоди визначено з урахуванням принципів об*єктивності, справедливості та розумності.

Стаття 11 ЦПК України передбачає ,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи наведене , апеляційний суд вважає,що з*ясувавши в достатньо повному об*ємі обставини справи , перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку,суд першої інстанції ухвалив рішення , що відповідає вимогам закону . Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК України , виключне право оцінки доказів належить суду ,який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням ,що грунтується на всебічному,повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності,керуючись законом .

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права,порушень норм процесуального права, які б могли привести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

У відповідності до ч.1.ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: