Ухвала суду № 33925337, 01.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

2

Головуючий першої інстанції Писанець Н.В.

Категорія 2 Доповідач Зайцева С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Янчук Т.О.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про роз*яснення рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 лютого 2013 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності відмовлено.

18 вересня 2013 року та 25 вересня 2013 року до апеляційного суду Донецької області від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про роз*яснення рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року ,із зазначенням про те ,що рішення суду є непонятним.Просили роз*яснити : чому суд апеляційної інстанції задовольнив апеляцію апелянта частково,з підстав того,що апеляційна скарга не відповідає формі та змісту ст. 295 ЦПК України; з підстав того,що замість клопотання, адвокат ОСОБА_4 просить прийняти нове рішення ; з підстав того,що суд апеляційної інстанції самостійно розширив межі своїх повноважень. Роз*яснити, яким пунктом,частиною ст.307 ЦПК України керувався суд апеляційної інстанції ; яким пунктом,частиною ст.309 ЦПК України керувався суд апеляційної інстанції . Доводи апеляційної скарги не передбачали відмову у задоволенні позову та підлягає роз*ясненню обставини в частині факту виконання своїх повноважень суддею -доповідачем при підготовці до розгляду справи апеляційним судом (в неправильній і неповній ) або перевищенням судом апеляційної інстанції меж розгляду справи . Роз*яснити, який довод апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 був підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Роз*яснити ,чому суд керувався лише доповіддю судді -доповідача, без дослідження матеріалів справи; в чому незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції убачає суд апеляційної інстанції; якщо суд відмовився від дослідження матеріалів справи ; в чому відбулося недоказаність обставин у рішенні суду першої інстанції;які обставини суд апеляційної інстанції вважає невстановленими судом першої інстанції;в чому порушення норм матеріального права ;в чому порушення норм процесуального права ;в чому суд апеляційної інстанції побачив суперечливість між депозитною сумою та нормою ч.2.ст.365 ЦК України ;які докази були надані суду першої інстанції відповідачем,щоб доказати свої заперечення ; де у висновках експертної оцінки міститься докладний опис проведених досліджень;чому суд не побачив внесену на депозитний рахунок суду суму 9680 грн.;в чому відповідачка Спивак не розпорядилася своїми правами; чому суд апеляційної інстанції не керувався роз*ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року « Про судову експертизу по кримінальним та цивільним справам» ; в чому незаконність рішення суду першої інстанції ,який розглянув справу на підставі наданих доказів ;чому суд не вирішив питання повернення суми з депозитного рахунку суду на адресу позивачки.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заяву .

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з*явилися,належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи ,шляхом отримання телефонограм № 2040,2041 (а.с.214-215),судової повістки (а.с.219) ,їхня неявка відповідно до ч.3.ст.221 ЦПК України , не перешкоджає розгляду питання про роз*яснення рішення суду .

Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що у роз*ясненні рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року слід відмовити, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Тобто, зміст статті 221 ЦПК України вказує на те ,що роз*ясненню підлягає рішення ,яке має виконуватись як у добровільному порядку ,так і примусово.Головною підставою для подання заяви про роз*яснення рішення суду є його незрозумілість,що ускладнює виконання рішення.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

ОСОБА_1,ОСОБА_2 зазначають, що рішення суду є незрозумілим .Проте, їх доводи стосовно того, що незрозуміле, неспроможні.

Резолютивна частина рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року про відмову задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності є зрозумілою .

Питання щодо повернення із депозитного рахунку суду суми 9680 грн.,яка внесена ОСОБА_1 на спеціальний рахунок для внесення коштів у разі застосування застави як запобіжного заходу, та для внесення коштів як заходу забезпечення позову у цивільних справах , де одержувачем платежу є ТУ ДСА України в Донецькій області , вирішується відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 « Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу «. Вказане питання не може бути підставою для звернення з заявою про роз*яснення рішення суду в розумінні положень ст.221 ЦПК України .

Враховуючи зазначене, у роз*ясненні рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 221, 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у роз*ясненні рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2013 року .

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :