Постанова № 33922230, 24.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2013 року № 826/10155/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київбуддеталькомплект»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів України у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2013 р. № 0000792240

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Київбуддеталькомплект» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2013 р. № 0000792240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10155/13-а, та призначено справу до судового розгляду.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів України у м. Києві від 08.02.2013 р. № 0000792240;

- стягнути з Державного бюджету на користь позивач сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що під час проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «Київбуддеталькомплект», відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, щодо заниження суми сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 179 892,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток від 08.02.2013 р. № 0000792240, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування свого заперечення відповідачем зазначено, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача Приватної Виробничо-Комерційної Фірми «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423), а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини Приватної Виробничо-Комерційної Фірми «Проксин» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати податкові зобов'язання та відповідно відсутнє право для формування валових витрат.

В наданому письмовому запереченні на позовну заяву, відповідачем зазначено, що в Акті Броварської ОДПІ від 30.09.2011 р. № 1385/232/2057642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «Проксин» (контрагента позивача) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2) за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, та з ФОП ОСОБА_4 (іпн.НОМЕР_3) за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, які були основними постачальниками товару (будівельних матеріалів) для такого контрагента позивача ПВКФ «Проксин», - було встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 із контрагентом позивача ПВКФ «Проксин» щодо купівлі-продажу (постачання) останніми на користь ПВКФ «Проксин» товару: будівельних матеріалів, які відповідно мали використовуватися ПВКФ «Проксин» при виконанні будівельних робіт на користь позивача, що за документами, наданими позивачем, виконувалися у великих обсягах та на значні суми.

Крім того, відповідачем було зазначено, що наявними матеріалами справи не підтверджується факту реального товарного характеру господарських операцій між ПВКФ «Проксин» та його контрагентами (зокрема в розрізі правовідносин із позивачем) щодо виконання будівельних робіт, зважаючи на документальне непідтвердження наявності у ПВКФ «Проксин» достатніх матеріально-технічних ресурсів для здійснення такого виду господарської діяльності (наявність основних фондів, складських приміщень, вантажного транспорту, устаткування), та не підтвердження факту реального придбання ПВКФ «Проксин» будівельних матеріалів (у значних обсягах) в інших контрагентів з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем щодо проведення будівельних робіт на об'єктах замовника.

Також, як було наголошено відповідачем в запереченні на позовну заяву, наявними у справі доказами підтверджується відсутність такого контрагента позивача ПВКФ «Проксин» за місцем його реєстрації (стан платника - « 9», направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), що відповідно унеможливлює отримання первинної документації на підтвердження товарності (фактичності) господарських операцій із контрагентами (в даному випадку із позивачем), та відповідно ставить під сумнів реальність (товарність) господарських операцій ПВКФ «Проксин» з контрагентами, оскільки позивачем в даному випадку не доведено жодними доказами, яким саме чином такий контрагент позивача ПВКФ «Проксин» без його фактичного знаходження за місцем реєстрації, мав змогу виконувати будівельні роботи у великих обсягах та на значні суми із використанням праці 29 робітників, а отже і не доведено наявність у ПВКФ «Проксин» будь-якої матеріально-технічної бази (складських приміщень та спеціальної техніки) для здійснення будівельних робіт.

В судове засідання, призначене на 27.08.2013 р. сторони не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття обох сторін в судове засідання 27.08.2013 р., що були повідомлені належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/10155/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, сторін у справі було належним чином повідомлено листом від 27.08.2013 р., що був отриманий представниками позивача та відповідача наручно, та докази зазначеного містяться в матеріалах справи.

За наслідками переходу судом до розгляду справи № 826/10155/13-а в порядку письмового провадження, позивачем 09.09.2013 р. до канцелярії суду було подано заяву про залучення додаткових доказів разом із переліченими в такій заяві документами.

Станом на 24.09.2013 р. інших документів від сторін по справі до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача - ПрАТ «Київбуддеталькомплект» (код за ЄДРПОУ 4012419) з питань дотримання податкового законодавства по фінансово- господарських взаємовідносинах із контрагентом Приватна Виробничо-Комерційна Фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) за період з 01.07.2011 р. по 30.07.2011 р., та з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 17.01.2013 р. № 28/22-511/4012419, згідно висновків якого позивачем порушено зокрема вимоги п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено суми сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 179 892,00 грн.

Як було встановлено в Акті перевірки, в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом Приватна Виробничо-Комерційна Фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423), щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт, а саме:

- за Договором № 315/сп від 01.06.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи, перелічені у п. 1.7 Договору на об'єкті: житловий будинок за генеральним планом № 3 по вул. Воскресенська, 7, що у Дніпровському районі міста Києва;

- за Договором № 316/сп від 01.08.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи по улаштуванню монолітних конструкцій з використанням власної опалубки та цегляної кладки з матеріалів Замовника на об'єкті: м. Київ, житловий будинок № 5, мкрн. Осокорки Північні, 6, загальним об'ємом 350 м.куб.;

- за Договором № 317/сп від 01.09.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи на об'єкті: м. Київ, вул. Васильківська, 31/17 (секції 6,7,8,паркінг);

- за Договором № 23-12/1-10-2сп від 01.06.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи по улаштуванню монолітних конструкцій з використанням власної опалубки та цегляної кладки з матеріалів Замовника на об'єкті: м. Київ, вул. Здолбунівська, 11-В (будівельна адреса: вулиця Здолбунівська, 13) у Дарницькому районі міста Києва.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено зокрема податкове повідомлення-рішення:

- від 08.02.2013 р. № 0000792240, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 179 892 грн., з яких 179 892 грн. - основного платежу та 0 грн. - застосованої штрафної (фінансової) санкції.

За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Однак, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.02.2013 р. № 0000792240 - протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом Приватна Виробничо-Комерційна Фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423), щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт, а саме:

- за Договором № 315/сп від 01.06.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи, перелічені у п. 1.7 Договору на об'єкті: житловий будинок за генеральним планом № 3 по вул. Воскресенська, 7, що у Дніпровському районі міста Києва;

- за Договором № 316/сп від 01.08.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи по улаштуванню монолітних конструкцій з використанням власної опалубки та цегляної кладки з матеріалів Замовника на об'єкті: м. Київ, житловий будинок № 5, мкрн. Осокорки Північні, 6, загальним об'ємом 350 м.куб.;

- за Договором № 317/сп від 01.09.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи на об'єкті: м. Київ, вул. Васильківська, 31/17 (секції 6,7,8,паркінг);

- за Договором № 23-12/1-10-2сп від 01.06.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації повинен здати Замовнику роботи по улаштуванню монолітних конструкцій з використанням власної опалубки та цегляної кладки з матеріалів Замовника на об'єкті: м. Київ, вул. Здолбунівська, 11-В (будівельна адреса: вулиця Здолбунівська, 13) у Дарницькому районі міста Києва.

На виконання умов зазначених Договорів, у липні 2011 року Виконавцем було надано, а Замовником прийнято роботи на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 94 142 грн. 36 коп. (у т.ч. ПДВ 15 690 грн. 39 коп.). Копії Актів та податкових накладних містяться в матеріалах справи.

Також, на виконання умов зазначених Договорів, у жовтні 2011 року Виконавцем було надано, а Замовником прийнято роботи на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 781 782 грн. 68 коп. (у т.ч. ПДВ 140 737 грн. 02 коп.). Копії актів та податкових накладних містяться в матеріалах справи.

Як зазначає сам позивач в позовній заяві, такі будівельні роботи виконувались силами Виконавця за вказаними вище Договорами - працівниками робітничих спеціальностей, яких у штаті Приватної ВКФ «Проксин» перебувало на той час 29 чоловік, та зазначена інформація підтверджується звітністю за формою 1-ДФ.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до сутності таких господарських операцій (виконання будівельних робіт на великих об'єктах - житлових комплексах, будинках), вбачається необхідність наявності в такого контрагента позивача Приватної ВКФ «Проксин» відповідної матеріально-технічної бази (основних фондів, складських приміщень, вантажного транспорту, спеціальної техніки, устаткування, будівельних матеріалів), чого позивачем в даному випадку доведено не було, та зазначеного не підтверджується наявними у справі доказами.

Так, відповідно до умов зазначених Договорів на будівництво об'єктів, що також не заперечувалося позивачем, вбачається обов'язок виконання контрагентом ПВКФ «Проксин» робіт по улаштуванню монолітних конструкцій на відповідних об'єктах будівництва з використанням саме власної опалубки та цегляної кладки.

А отже, зважаючи на вищенаведене, зазначений контрагент позивача ПВКФ «Проксин» повинен був придбавати такі будівельні матеріали (опалубку та цеглу у великих об'ємах) в інших контрагентів, та зберігати такі будівельні матеріали на складах до їх використання в господарській діяльності підприємства.

З даного приводу, відповідачем було отримано Акт Броварської ОДПІ від 30.09.2011 р. № 1385/232/2057642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВКФ «Проксин» (контрагента позивача) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2) за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, та з ФОП ОСОБА_4 (іпн.НОМЕР_3) за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, які були основними постачальниками товару (будівельних матеріалів) для такого контрагента позивача ПВКФ «Проксин», в якому контролюючим органом зокрема встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 із контрагентом позивача ПВКФ «Проксин» щодо купівлі-продажу (постачання) останніми на користь ПВКФ «Проксин» товару: будівельних матеріалів, які відповідно мали використовуватися ПВКФ «Проксин» при виконанні будівельних робіт на користь позивача, що за документами, наданими позивачем, виконувалися у великих обсягах та на значні суми.

Крім того, відповідно до наявних у справі доказів, документально не підтверджується факту реального товарного характеру господарських операцій між ПВКФ «Проксин» та його контрагентами (зокрема в розрізі правовідносин із позивачем) щодо виконання будівельних робіт, зважаючи на документальне непідтвердження наявності у ПВКФ «Проксин» достатніх матеріально-технічних ресурсів для здійснення такого виду господарської діяльності (наявність основних фондів, складських приміщень, вантажного транспорту, устаткування, спеціальної техніки), та не підтвердження факту реального придбання ПВКФ «Проксин» будівельних матеріалів (опалубки та цегли у значних обсягах) в інших контрагентів з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем щодо проведення будівельних робіт на об'єктах замовника.

Також, в Акті Броварської ОДПІ від 30.09.2011 р. № 1385/232/2057642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «Проксин» (контрагента позивача) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2) за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, та з ФОП ОСОБА_4 (іпн.НОМЕР_3) за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, було встановлено відсутність такого контрагента позивача ПВКФ «Проксин» за місцем його реєстрації (стан платника - « 9», направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), що відповідно унеможливлює отримання первинної документації на підтвердження товарності (фактичності) господарських операцій із контрагентами (в даному випадку із позивачем), та відповідно ставить під сумнів реальність (товарність) господарських операцій ПВКФ «Проксин» з контрагентами, оскільки позивачем в даному випадку не доведено жодними доказами, яким саме чином такий контрагент позивача ПП ВКФ «Проксин» без його фактичного знаходження за місцем реєстрації, мав змогу виконувати будівельні роботи у великих обсягах та на значні суми із використанням праці 29 робітників, а отже і не доведено наявність у ПВКФ «Проксин» будь-якої матеріально-технічної бази (складських приміщень та спеціальної техніки) для здійснення будівельних робіт.

Враховуючи вищезазначене, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції ПВКФ «Проксин» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, місцезнаходження самого підприємства, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідні для виконання такого виду діяльності, як надання послуг з виконання будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми.

В зв'язку з цим ПВКФ «Проксин» фактично не могло здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ПВКФ «Проксин» (а саме будівельних матеріалів: опалубки та цегли) від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування та спеціалізованої техніки, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства - будівництво будівель.

Отже, у зв'язку з відсутністю такого контрагента позивача за місцем його реєстрації, а також відсутністю в останнього основних засобів, виробничого обладнання, транспорту та спеціалізованої техніки, матеріалів (сировини) та товарних запасів - здійснення основного виду діяльності (будівництво будівель) - є не можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПВКФ «Проксин» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ПВКФ «Проксин».

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ПВКФ «Проксин» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином контрагент ПВКФ «Проксин», який взагалі не знаходиться за місцем своєї реєстрації, без наявності жодної матеріально-технічної бази (устаткування), складських приміщень та спеціалізованої будівельної техніки, мав змогу виконувати будівельні роботи по влаштуванню монолітних конструкцій (та інші будівельні роботи) на об'єктах будівництва житлових комплексів, із використанням власної опалубки та цегляної кладки, без доведення також допустимими у справі доказами придбання таких будівельних матеріалів в інших контрагентів, які, як встановлено контролюючими органами - займалися фіктивною підприємницькою діяльністю без створення реальних правових наслідків (безтоварні операції) з метою надання податкової вигоди третім особам.

Представник позивача в судових засіданнях наголошував на тому, що зазначеними Договорами на виконання будівельних робіт між позивачем та контрагентом ПВКФ «Проксин» не було заборонено залучення ПВКФ «Проксин» субпідрядних організацій з метою виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, доказів щодо укладення ПВКФ «Проксин» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності матеріально-технічної бази (устаткування, спеціалізованої будівельної техніки, будівельних матеріалів (опалубки та цегли у значних обсягах), складських приміщень для їх зберігання, для здійснення такого виду діяльності (виконання будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми) - позивачем до суду надано також не було, та в судових засіданнях представник позивача не зазначив з посиланням на відповідні докази, ким саме (ПВКФ «Проксин» чи кимось іншим), виконувалися такі будівельні роботи за договорами із ПАТ «Київбуддеталькомплект».

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, ПАТ «Київбуддеталькомплект» не було надано ні до перевірки, ні під час адміністративного оскарження, ні в додатках до позовної заяви, документів які б підтверджували дані щодо виду, часу, змісту та обсягу господарської операції (на підтвердження виконання господарських операцій, переміщення, зберігання товарів та ін.), одиницю виміру господарської операції, що не підтверджує факту їх надання та не дає можливості зробити висновки щодо того за чий рахунок здійснювалося перевезення товарів та зв'язку цих витрат з фінансово-господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом позовної заяви позивач стверджує про те, що на виконання умов зазначених

Договорів Виконавцем було виконано, а Замовником прийнято роботи на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт.

При цьому, надані позивачем первинні документи не підтверджують суть та обсяги послуг (виконаних робіт).

Крім того, як видно з Актів приймання виконаних робіт, Виконавцем (контрагентом позивача ПВКФ «Проксин») надавались не тільки послуги, а й ТМЦ (товарно-матеріальні цінності), тоді як в податкових накладних зазначено тільки «виконання будівельно-монтажних робіт згідно Акту».

Також, з долучених до матеріалів справи Актів вбачається придбання ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) відносно яких у позивача повинні бути наявні документи, що підтверджують вартість таких матеріально-технічних ресурсів, що визначається згідно їх фактичних нормативних витрат та цін на них у відповідності до наданих Субпідрядником копій рахунків-фактур, подорожніх листів, накладних та товарно-транспортних накладних, доказів проплати від Постачальників, тощо, чого позивачем надано та доведено не було.

Враховуючи викладене вище, наявні у справі докази, та норми наведеного законодавства, суд погоджується з висновком відповідача, що взаємовідносини між ПАТ «Київбуддеталькомплект» та ПВКФ «Проксин» не спричинили реального настання правових наслідків, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 179 892 грн.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначений контрагент позивача ПВКФ «Проксин» за місцем його реєстрації не знаходиться, а отже є неможливим встановити, яким саме чином таке товариство (без його фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мало змогу виконувати будівельні роботи у великих обсягах та на значні суми.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ПВКФ «Проксин» була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагент позивача ПВКФ «Проксин» та його посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема із позивачем) від такого підприємства отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ПВКФ «Проксин» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - не можливо розшукати саме товариство та посадових осіб товариства (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ), - відсутність в товариства матеріально-технічних ресурсів (складських приміщень, устаткування, великогабаритних будівельних матеріалів, вантажного транспорту, спеціалізованої будівельної техніки, тощо) для здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, не підтверджує реальності надання таких послуг.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні контрагентом ПВКФ «Проксин» не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як зазначається в рішеннях Вищого адміністративного суду України щодо розгляду подібних спорів, сам факт наявності у платника податків первинних документів щодо господарської операції (договору, актів виконаних робіт), а також доказів про сплату коштів, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування валових витрат, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ПВКФ «Проксин» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ПВКФ «Проксин» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки такий контрагент ПВКФ «Проксин» особисто фактично не міг виконувати будівельних робіт (у великих обсягах та на значні суми), зважаючи на встановлення відсутності такого контрагента позивача за місцем його реєстрації, а також відсутності в останнього матеріально-технічних можливостей (відсутність складських приміщень, будівельного матеріалу, вантажного транспорту, спеціалізованої будівельної техніки, тощо), а доказів щодо укладення ПВКФ «Проксин» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем до матеріалів справи надано не було.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, а саме того, що контрагент позивача ПВКФ «Проксин» та його посадові особи за місцем реєстрації не знаходяться (первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій в розрізі правовідносин із контрагентами отримати не можливо), та матеріально-технічних ресурсів для здійснення задекларованого виду діяльності (будівельні роботи) ПВКФ «Проксин» не має, а відповідно фактично не мало можливості виконувати взяті на себе зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 08.02.2013 р. № 0000792240.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 24.09.2013 р.