Ухвала суду № 33920888, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА

Справа № 5011-44/1491-2012 30.09.13

За заявоюБілокурова В'ячеслава Олеговича До Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (ідентифікаційний код 33240599) Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявникаБілокурова В.М. - представник за довіреністю від 30.09.2011 р.Від боржникане з'явився Присутні Бандура І.В. (арбітражний керуючий)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2012 року Білокуров В.О. звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" у зв'язку з неспроможністю останньої погасити прострочену заборгованість за договором позики від 05.08.2008 р. та виконавчими документами про її стягнення.

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 р. № 5011-46/1491-2012 (суддя Чеберяк П.П.).

Ухвалою суду від 14.05.2012 р. провадження у справі № 5011-46/1491-2012 про банкрутство Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" було припинено з посиланням на те, що провадження у справі про банкрутство юридичної особи, яка знаходиться у процесі припинення своєї діяльності шляхом ліквідації, можливе лише у разі недостатності у неї майна для задоволення вимог кредиторів на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р. скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р., матеріали справи направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 13.06.2013 р. справу № 5011-46/1491-201 було прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В. та призначено її до розгляду на 26.06.2013р.

26.06.2013 р. розгляд справи було відкладено на 05.07.2013 р. у зв'язку з неявкою у засідання представника боржника та неподанням витребуваних судом доказів.

05.07.2013 р. у справі № 5011-44/1491-2012 було винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою, зокрема, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича, визначено дату проведення попереднього засідання на 30.09.2013 р.

Крім того, 05.07.2013 р. за клопотанням ініціюючого кредитора судом було вжито заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Благодійній організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" розпоряджатися всім належним їй на праві власності нерухомим майном, у тому числі нежилим приміщенням площею 72,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 48, літера "А" без згоди господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та отриманого у межах провадження у справі № 5011-14/1491-2012.

18.07.2013 р. ініціюючим кредитором подано суду примірник газети "Голос України" № 131 (5631) від 18.07.2013 р., де було розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт".

12.09.2013 р. арбітражним керуючим Бандурою І.В. подано суду на розгляд реєстр вимог кредиторів з поясненнями та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

27.09.2013 р. від розпорядника майна до суду надійшла заява про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" за рішенням засновників.

У судове засідання, призначене на 30.09.2013 р., з'явилися представник ініціюючого кредитора та розпорядник майна боржника, які клопотали перед судом про скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" за рішенням засновників та про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Заслухавши присутніх у засіданні учасників провадження у справі та дослідивши матеріали справи і подані документи, суд встановив, що 12.07.2013 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" як юридичної особи у зв'язку з ліквідацією.

Як стверджує арбітражний керуючий Бандура І.В., 12.07.2013 р. голова ліквідаційної комісії Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" Зоря Олексій Іванович підписав та подав державному реєстратору Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації реєстраційну картку форми № 7 у зв'язку з чим до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис № 107411100006003138 про проведення державної реєстрації припинення боржника як юридичної особи за рішенням засновників.

На думку розпорядника майна, вчинення вказаної реєстраційної дії відбулося з порушенням законодавства (ч. 14 ст. 11, ч. 11 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. у редакції від 30.06.1999 р. зі змінами та доповненнями (далі - Закон), ч. 1 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") та всупереч дії ухвали підготовчого засідання від 05.07.2013 р. у справі № 5011-44/1491-2012.

Так, арбітражний керуючий Бандура І.В. вказує, що після призначення його розпорядником майна боржника жодного рішення про погодження ліквідації Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" ним не приймалося, а наявність порушеного провадження у справі про банкрутство в цілому унеможливлює припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації за рішенням засновника, зокрема, без вчинення всіх передбачених законодавством дій стосовно порядку припинення юридичної особи та завершення розрахунків з кредиторами.

В ухвалі підготовчого засідання від 05.07.2013 р. судом було визнано безспірність грошових вимог Білокурова В.О. до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" у розмірі 558 685,92 грн., що виникли за договором позики від 05.08.2008 р. № 1 та ґрунтуються на виконавчому листі, виданому у порядку наказового провадження і судовому рішенні про стягнення інфляційних нарахувань, 10 % річних, судових витрат, відсотків за користування позикою.

Згідно з ч. 14 ст. 11 Закону з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається у порядку, визначеному цим Законом.

У ч. 11 ст. 13 Закону закріплено, що після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника.

Аналізуючи обставини справи та доводи розпорядника майна, суд не погоджується з останнім, адже як свідчать наявні у справі докази, рішення засновника про припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" шляхом її ліквідації було прийнято ще до звернення Білокурова В.О. до господарського суду для ініціювання процедури банкрутства вказаної юридичної особи. Так, рішення засновника та єдиного члену Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" № 02/02-01 датоване 08.02.2011 р., публікація про що відбулася у Бюлетені державної реєстрації від 05.05.2011 р. № 172 (7).

08.06.2011 р. Білокуров В.О. направив на ім'я Богатчук Міли Іванівни (засновника боржника) вимогу кредитора від 08.06.2011 р., якою повідомив про наявність у Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" заборгованості перед ним та заявив грошові вимоги у розмірі 558 685,92 грн.

03.04.2012 р. ліквідатор боржника, призначений засновником, подав до суду клопотання, де в якості додатків містився відзив на заяву про порушення справи про банкрутство та відповідь на вимогу кредитора від 15.06.2011 р. № 15/06-1. В указаній відповіді йдеться про отримання листа-вимоги на суму 558 685,92 грн., необхідність документального підтвердження заявленої заборгованості та можливість її задоволення ліквідатором після задоволення кредиторських вимог, які надійшли вчасно на відміну від вимоги від 08.06.2011 р., що була заявлена з пропуском двомісячного строку. Доказів направлення відповіді від 15.06.2011 р. № 15/06-1 суду подано не було.

За твердженнями ініціюючого кредитора, ліквідатор не міг не знати про наявність заборгованості перед ним, оскільки він, серед іншого, як сторона відповідача приймав участь у розгляді у Шевченківському районному суді міста Києва справи про звернення стягнення на майнові права, зокрема, був присутній у судовому засіданні 19.04.2011 р.

Встановленими судом обставинами справи стверджується факт того, що рішення про припинення юридичної особи засновником Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" не було винесено без погодження з розпорядником майна всупереч обмеженням, передбаченим Законом, тобто обґрунтування арбітражного керуючого Бандури І.В. щодо поданої ним заяви є хибними.

У ч. 10 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вказується, що державний реєстратор залишає без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, якщо стосовно юридичної особи відкрито провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Станом на дату внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (12.07.2013 р.) ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство була чинною у зв'язку з винесенням Київським апеляційним господарським судом постанови від 28.05.2013 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Станом на час розгляду справи доказів виконання боржником грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором до суду не надходило, Білокуров В.О. стверджує, що не отримував від боржника погашення заборгованості в жодний спосіб.

Таким чином, зважаючи на письмові заяви (відзив, відповідь на вимогу кредитора) ліквідатора боржника Зорі О.І. про визнання грошових вимог Білокурова В.О. у сумі 558 685,92 грн. та факт припинення боржника як юридичної особи 12.07.2013 р. без задоволення визнаних кредиторських вимог, суд доходить висновку про наявність порушень у процедурі ліквідації Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт", встановленої Цивільним та Господарським кодексами України.

Крім того, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" у період чинності ухвали про порушення провадження у справі № 5011-44/1491-2012 також свідчить про безпідставність проведення такої реєстраційної дії з огляду на вищенаведені приписи У ч. 10 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Поряд з цим, незважаючи на встановлені фактичні обставини справи, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Бандури І.В. про винесення рішення у порядку провадження у справі про банкрутство про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису стосовно припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" через відсутність відповідних на те повноважень суду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України та спеціальним правовим актом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не наділений такою компетенцією.

Крім того, суд враховує наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державний реєстратор - це посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У ч. 1 ст. 4 вказаного Закону зазначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У силу приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" реєстраційні дії щодо реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців тощо здійснюється безпосередньо державними виконавцями, які по відношенню до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виступають суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи викладене, у даному випадку відновлення порушеного права Білокурова В.І. на отримання виконання грошового зобов'язання від Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" та забезпечення правомірності процедури припинення вказаної юридичної особи у період повноважень арбітражного керуючого Банлури І.В. як розпорядника майна боржника має відбуватися шляхом оскарження дій державного виконавця у порядку адміністративного судочинства. Крім того, встановлення наявності або відсутності шахрайських дії з боку ліквідатора Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" або у діях його посадових осіб щодо уникнення виконання грошового зобов'язання перед Білокуровим І.В. також має відбуватися в установленому законодавством порядку поза межами провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Як вказувалося вище, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, не наділений повноваженнями щодо постановлення судового рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Приймаючи до уваги встановлені обставини та відсутність підстав для скасування у межах провадження у справі про банкрутство запису № 107411100006003138 про проведення державної реєстрації припинення Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" як юридичної особи за рішенням засновників згідно з поданою арбітражним керуючим Бандурою І.В. заявою, враховуючи фактичну наявність такого запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд не вбачає правових засад для вчинення подальших процесуальних дій у справі № 910-44/1491-2012 та вважає за належне припинити провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 40 Закону та п. 6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у ч. 1 ст. 40 Закону закріплено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 1, 3-1, 6, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5011-44/1491-2012.

2. Дію мораторію припинити.

3. Скасувати заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 р.

4. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, державному реєстратору, прокуратурі, органу державної виконавчої служби та органу податкової служби за місцезнаходженням боржника та до Головного управління статистики у м. Києві.

Суддя Л.В. Омельченко