Рішення № 33920894, 20.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10724/13 20.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Київенерго" про стягнення 2 055 079,08 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Пясецька Г.О. (дов. № 179 від 02.09.2013 року)від відповідача Горох О.М. (дов. № 17 від 08.01.2013 року) Романенко С.В. (дов. № 1 від 02.01.2013 року)від третьої особи-1Печеній Л.Р. (дов. № 76 від 17.06.2013 року)від третьої особи-2Король О.М. (дов. № 91/2012/12/18-3 від 18.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі по тесту - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 08206-А/2-09 від 01.04.2008 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 2 055 079,08 грн., в тому числі 1 850 291,24 грн. основного боргу, 993,21 грн. збитків від інфляції, 44 706,74 грн., 3 % річних, 66 573,33 грн. пені, 92 514,56 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10724/13, розгляд справи призначено на 02.07.2013 року.

27.06.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи/

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року справу № 910/10724/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/10724/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

18.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив, клопотання про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та клопотання про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/10724/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/10724/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року.

22.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 23.07.2013 року представники відповідача підтримали подані 18.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва клопотання про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник позивача не заперечив проти поданих клопотань про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Суд, розглянувши подані відповідачем клопотання, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновку про залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та Публічного акціонерного товариства "Київенерго", оскільки рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 20.08.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

26.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

16.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи - 1 надійшов відзив.

16.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Представник третьої особи - 1 в судове засідання 16.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.07.2013 року виконав частково, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи - 2 в судове засідання 16.08.2013 року також не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.07.2013 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 16.08.2013 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 16.08.2013 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2013 року строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 20.09.2013 року.

У судовому засіданні 20.09.2013 року представники учасників судового процесу надали пояснення по справі.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (абонент) було укладено договір № 08206-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (надалі по тексту - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 (надалі по тексту - правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за № 403/6691 (надалі по тексту - правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", визнано такими, що втратили чинність, наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року № 65 "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 року за № 165/374, та наказ Держжитлокомунгоспу від 02.12.1992 року № 67 "Про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарсько-питного водопостачання і каналізації".

Згідно з п. 2.1.1. Договору облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, що зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату у наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

У відповідності до пунктів 2.1.5, 2.1.6 Договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Пунктом 2.2.1. Договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з пунктом 2.2.2. Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі платежу, позачергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункт 2.2.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.2.4 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору, за період з 01.05.2011 року по 31.12.2012 року, свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги виконав частково, у зв'язку з чим у Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 850 291,24 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 850 291,24 грн. основного боргу, 993,21 грн. збитків від інфляції, 44 706,74 грн. 3 % річних, 66 573,33 грн. пені, 92 514,56 грн. штрафу.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема, з тих підстав, що розрахунок позовних вимог на суму 1 850 291,24 грн. безпідставно містить у собі грошову суму, яка є вартістю води на підігрів, яку відповідач не зобов'язаний сплачувати позивачу відповідно до Договору.

Також, відповідач зазначив про сплату Комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації суми боргу за Договором у розмірі 584 637,44 грн., на підтвердження чого надав суду наступні платіжні доручення: № 53 від 28.01.2013 року на суму 120 346,79 грн.; № 4 від 26.02.2013 року на суму 90 015,55 грн.; № 200 000,00 грн. на суму 95 000,00 грн., № 17 від 16.07.2013 року на суму 87 275,10 грн.

Окрім того, відповідач заперечив проти нарахування пені за весь період заборгованості та проти одночасного нарахування пені та штрафу, оскільки, вказане суперечить вимогам чинного законодавства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 202 275,10 грн. припинити, в іншій частині вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та, на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, приймати від нього стічні води відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з вимогами п.п. 2.1, 2.2 та 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року (надалі по тексту - Правила) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Таким чином, стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (надалі по тексту - Закон) передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Згідно з пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом).

При цьому, у відповідності до Закону, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

Станом на час розгляду даної справи в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 року № 400.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10, вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Таким чином, відповідач є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення (згідно із Законом - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб).

Пунктом 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

При цьому, згідно пункту 1.2 вищевказаних Правил, виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).

Згідно приписів статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та відведення стоків, обсяги яких сторонами визначено актами відповідно до умов Договору, а не у зв'язку із оплатою обсягів води, яка використовується для гарячого водопостачання, як про це зазначає відповідач, а відтак правовідносини сторін регулюються умовами Договору, виходячи зі складених двосторонніх актів.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що договором передбачено облік питної води, в тому числі і тієї, що йде на підігрів у місці передачі послуг від позивача відповідачу - на межі балансової належності, де встановлені водолічильники.

Відповідачем не надано доказів того, що він уклав договір і оплачує послуги будь-якої особи, крім позивача, з постачання питної води для підігріву або послуги з постачання гарячої води.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїх постановах від 16.05.2012 № 3/75-64/269, від 27.11.2012 у справі № 52/237-35/143-2012 та від 29.05.2013 року у справі № 5011-36/11359-2012.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання щодо послуги з постачання питної води та водовідведення виконав належним чином, зауважень щодо наданих позивачем послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за вищевказані послуги здійснив не в повному обсязі.

Вищевказані обставини підтверджуються, зокрема, актами про зняття показань з приладу обліку за період з 01.05.2011 року по 31.12.2012 року, особовими рахунками Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та дебетово-інформаційними повідомленнями, які підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Судом не встановлено, що сторонами не дотримано визначений умовами Договору порядок зняття показників лічильників, відповідач проти правильності визначення такого обсягу та вартістю наданих послуг у порядку, передбаченому пунктом 2.2.4. Договору, заперечень не надав, а його заперечення зводились до неврегульованості умовами Договору оплати поставленої холодної води для виготовлення гарячої.

Водночас, відповідачем на підтвердження часткової сплати за Договором, надано суду наступні платіжні доручення: № 53 від 28.01.2013 року на суму 120 346,79 грн.; № 4 від 26.02.2013 року на суму 90 015,55 грн.; № 200 000,00 грн. на суму 95 000,00 грн., № 17 від 16.07.2013 року на суму 87 275,10 грн.

Проте, сума боргу, сплачена за платіжними дорученнями № 53 від 28.01.2013 року на суму 120 346,79 грн.; № 4 від 26.02.2013 року на суму 90 015,55 грн. врахована позивачем при розрахунку ціни позову у даній справі.

Разом з тим, як вбачається з платіжних доручень № 200 000,00 грн. на суму 95 000,00 грн., № 17 від 16.07.2013 року на суму 87 275,10 грн., з призначенням платежу: оплата за послуги водопостачання та водовідведення боргові за грудень 2012 року згідно договору № 08206-А/2-09 від 01.04.2008 року, відповідач, в процесі розгляду даної справи сплатив суму заборгованості у розмірі 202 275,10 грн.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Отже, відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 202 275,10 грн. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки основний борг сплачено відповідачем у повному обсязі після порушення провадження у справі.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 648 016,14 грн. нормативно обґрунтований та документально підтверджений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 993,21 грн. збитків від інфляції, 44 706,74 грн., 3 % річних, 66 573,33 грн. пені, 92 514,56 грн. штрафу.

Згідно з пунктом 4.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 4.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 66 573,33 грн., за період з січня 2012 року по грудень 2012 року, а тому твердження відповідача про неправомірне нарахування позивачем пені не приймається судом до уваги.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 66 573,33 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 4.6. Договору сторони погодили, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, які відмовився сплатити . Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплати рахунок постачальника.

Відтак, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, приймаючи до уваги пункт 4.6 Договору, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 5% штрафу від суми заборгованості у розмірі 92 514,56 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 3% річних на загальну суму 44 706,74 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на загальну суму 993,21 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/10724/13 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 202 275,10 грн. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька,1а, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 03327664) 1 648 016 (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч шістнадцять) грн. 14 коп. основного боргу, 993 (дев'ятсот дев'яносто три) грн. 21 коп. інфляційних нарахувань, 44 706 (сорок чотири тисячі сімсот шість) грн. 74 коп. три проценти річних, 66 573 (шістдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 33 коп. пені, 92 514 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 56 коп. штрафу, 41 101 (сорок одна тисяча сто одна) грн. 58 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк