Рішення № 33920882, 23.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16188/13 23.09.13

За позовомФізичної особи-підприємця Каширіна Артема ВолодимировичаДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс Сталь»Пророзірвання договору та стягнення 59 813,86 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Каширін Артем Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою «Торговий дім «Імпекс Сталь» про розірвання договору та стягнення 59 813,86 грн.

Ухвалою від 27.08.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.09.2013 року.

У судове засідання 23.09.2013 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс Сталь» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Каширіним Артемом Володимировичем (замовник) було укладено договір поставки № С0123, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого встановлюється сторонами шляхом оплати покупцем рахунку наданого постачальником або в специфікаціях підписаних сторонами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п 2.2 договору, кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою сторонами.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах.

Згідно з пунктом 3.4. договору, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати та перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не погоджено сторонами в специфікації. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунка-фактури факсимільним зв'язком.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем, на реквізити, які вказані в даному договорі.

Умовами п. 3.6 договору встановлено, що дата оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється відповідно до Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 р., врахуванням особливостей, встановленим цим договором.

Умовами пункту 4.2. договору визначений наступний строк поставки товару: поставка товару здійснюється протягом 10 робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях до цього договору.

Відповідно до п. 6.1.1 договору постачальник зобов'язаний передати покупцю товар, погоджений сторонами, в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Пункт 6.1.2. договору зобов'язує постачальника передати покупцю, уповноваженій ним особі або передає разом з товаром, при наявності довіреності на товар наступні документи :

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну на товар;

- податкову накладну на товар.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № С01223 від 10.06.2013 р. ФОП Каширін A.B. отримав від ТОВ «Торговий дім «Імпекс Сталь» рахунок-фактуру № СФ-0005276 від 18.06.2013 року, в якому зазначено найменування та характеристики товару - лист 0,5x1250x2500 оц, у кількості 7,650 т. на загальну суму 59 813,86 грн. з урахуванням ПДВ.

Отримавши даний рахунок-фактуру, позивачем 19.06.2013 р. було перераховано на рахунок відповідача суму у розмірі 59 813,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 466 від 19.06.2013 року.

Разом з тим, у граничний строк встановлений умовами договору (10 робочих днів після 100 % передоплати) - 03.07.2013 р., відповідач не здійснив поставку замовленого товару.

19.07.2013 року позивачем на адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору було направлено претензію про повернення суми попередньої оплати. Відповіді на зазначену претензію позивачем не отримано.

На момент подачі позовної зави, товар, що був оплачений позивачем 19.06.2013 року, відповідачем не поставлений, грошові кошти не повернуті.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору поставки № СО123 від 10.06.2013 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс Сталь» та Фізичною особою-підприємцем Каширіним Артемом Володимировичем та стягнення з відповідача 59 813,86 грн. суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Умовами пункту 4.2. договору визначений наступний строк поставки товару: поставка товару здійснюється протягом 10 робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 19.06.2013 р. було перераховано на рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 59 813,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 466 від 19.06.2013 року. Разом з тим, у граничний строк встановлений умовами договору (10 робочих днів після 100 % передоплати), тобто до 03.07.2013 р., відповідач не здійснив поставку замовленого товару.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 19.07.2013 р. було направлено претензію про повернення суми передплати, у зв'язку з не поставкою відповідачем товару у строки передбачені п. 4.2 договору. Зазначена претензія позивача залишена відповідачем без належного на те реагування.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 59 813,86 грн.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін можливе у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, непостачання відповідачем товару передбаченого умовами договору поставки № СО123 від 10.06.2013 р. є істотним порушенням його умов, оскільки позивач не отримав ті блага, на які він розраховував при укладенні спірного договору з відповідачем.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору поставки № СО123 від 10.06.2013р. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір поставки від 10.06.2013 року № С0123, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс Сталь» та Фізичною особою-підприємцем Каширіним Артемом Володимировичем.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імпекс Сталь» (місцезнаходження: 02156, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Шолом-Алейхема, 22, код ЄДРПОУ 38096155) на користь Каширіна Артема Володимировича (місцезнаходження: 83092, Донецька обл., м. Донецьк, Будьоновський р-н, вул. Незавісімості, 46, кв. 103, ідентифікаційний номер 2934005094) 59 813 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 86 коп. суми попередньої оплати та 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.09.2013 р.

Суддя Спичак О.М.