Ухвала суду № 33918950, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7539/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Ф.К.А.» (ТОВ «реал,- Супермаркет Україна» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «реал,- Супермаркет Україна» ( на час розгляду в апеляційному суді ТОВ «Трейд Маркет В.К.А.У») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2013 року №00009715 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів У м. Києві подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Під час апеляційного розгляду справи за клопотанням представника позивача судом проведено заміну позивача у зв'язку зі зміною найменування останнього на ТОВ «Трейд Маркет Ф.К.А.».

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «реал,-Гіпермаркет Україна», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДПІ у Дарницькому районі м. Києва складено акт від 28 січня 2013 року №197/1520-35030945, яким встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено ТОВ «реал,-Гіпермаркет Україна» розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100 624 грн.

Так, товариством включено до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних №33 від 18 вересня 2012 року, №3201 від 22 жовтня 2012 року, №9/2 від 19 жовтня 2012 року,№11/2 від 26 жовтня 2012 року, №10/2 від 22 жовтня 2012 року та № 1 від 01 жовтня 2012 року, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а платником подано додаток 8 «заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» подано до декларації за листопад 2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 січня 2010 року між позивачем та ПП «Рарітет» укладено договір поставки товарів та надання послуг № 22211.

29.10.2012 року ПП «Рарітет» поставлено товар позивачу на суму 176 840,33 грн, що підтверджується видатковою накладною №Р0000003201 від 22 жовтня 2012 року.

На виконання умов договору ПП «Рарітет» виписало позивачу податкову накладну №3201 від 22 жовтня 2012 року на суму 176 840,33 грн, у т.ч. ПДВ 29 473,39 грн.

Факт перерахування коштів на користь зазначеного підприємства підтверджується платіжним дорученням №1652 від 24 січня 2013 року на суму 264 909 грн.

01 липня 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» укладено договір поставки товарів та надання послуг № 24349.

01 та 08 листопада 2012 року ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» поставлено позивачу товар на суму 272 830,96 грн, що підтверджується товарними накладними від 19 жовтня 2012 року № 4501563668, від 22 жовтня 2012 року № 4501573452 та від 26 жовтня 2012 року № 4501580780.

На виконання умов договору ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» виписало позивачу податкові накладні: №9/2 від 19 жовтня 2012 року на суму 87 145,42 грн у т.ч. ПДВ - 14 524,24 грн; № 10/2 від 22 жовтня 2012 року на суму 93 969,84 грн, в т.ч. ПДВ 15 661,64 грн; № 11/2 від 26 жовтня 2012 року на суму 91 715,70 грн в т.ч. ПДВ 15 285,95 грн.

Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №17090 від 06 листопада 2012 року на суму 181 115,26 грн.

17 липня 2012 року між позивачем та ТОВ «Офіс Стійл» укладено договір постачання обладнання №ОР1-FІТ024-ОFSTL01.

01 жовтня 2012 року ТОВ «Офіс Стійл» поставило позивачу товар на суму 156 040,90 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0001332 від 18 вересня 2012 року та товарно-транспортною накладною.

На виконання умов договору ТОВ «Офіс-Стайл» виписало позивачу податкову накладну № 1 від 01 жовтня 2012 року на суму 86 357 грн у т.ч. ПДВ 14 392,83 грн.

Підтвердженням оплати коштів за поставку є платіжне доручення №16557 від 25 жовтня 2012 року на суму 136 173,95 грн.

06 жовтня 2012 року ТОВ «Елін» поставило позивачу товар на суму 67 716 грн, що підтверджується видатковою накладною №562 від 26 вересня 2012 року.

Факт поставки товару та його оплати підтверджується податковою накладною №33 від 18 вересня 2012 року на суму 67 716 грн у т.ч. ПДВ 11 286 грн та платіжним дорученням № 14320 від 18 вересня 2012 року на суму 67716 грн.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 ст.198 ПК право суб»єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно з п.198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено у п. 201.6 ст. 201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних ( п.201.10 ст.201 ПК).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції сторони не заперечували факту реальності вчинених правочинів за участю позивача та його контрагентів.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач подав 20.12.2012 року до ДПІ у Дарницькому районі декларацію з ПДВ за листопад 2012 року та заяву про відмову постачальника надати податкову накладну в якій зазначено, що податкові накладні № 9/2 від 19 жовтня 2012 року, №10/2 від 22 жовтня 2012 року, № 11/2 від26.10.2012 року виписані ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс», податкова накладна № 3201 від 22 жовтня 2012 року виписана приватним підприємством «Рарітет» податкова накладна №1 від 01 жовтня 2012 року виписана ТОВ « Офіс Стійл» податкова накладна № 33 від 18 вересня 2012 року виписана ТОВ «Елін» не внесені до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Крім того, позивач надав до податкового органу документи на підтвердження факту придбання продукції.

Проте, як зазначено у Податковому Кодексі України, у разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що таке право зберігається за ним протягом 365 днів з дня виписки такої накладної.

Отже, судова колегія вважає, що судом вірно встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо безпідставного зменшення ТОВ «реал,-Гіпермаркет Україна» суми від»ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року в розмірі 100 624 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 26 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.