Рішення № 33908945, 04.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/21/13 Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.Провадження № 22-ц/780/5127/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 24 04.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 червня 2010 року по вул. Прирічній, 37 у м.Києві з вини ОСОБА_2, який керував легковим автомобіля «SKODA», д.н. НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «БЦ «Фармація», сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль «SUZUKI», д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 Позивач зазначав, на час скоєння даної пригоди між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування № 036-а/10 (ки)-2 наземного транспорту, відповідно до якого за заявою ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 936 грн. 80 коп. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована НАСК «Оранта», позивач звернувся до останньої з виплатою страхового відшкодування у порядку регресу. Посилаючись на те, що НАСК «Оранта» виплатила страхове відшкодування лише у розмірі 6 573 грн. 29 коп. відповідно до ліміту полісу за вирахуванням суми зносу та франшизи, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь страхове відшкодування у розмірі 3 363 грн.51 коп. та судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» страхове відшкодування у розмірі 3 363 грн. 51 коп. та судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів того, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди він виконував трудові обов'язки на підприємстві.

Однак з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.4 (абз.2,3) постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського віддання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26 червня 2010 року по вул. Прирічній, 37 у м.Києві ОСОБА_2, який керував легковим автомобіля «SKODA», д.н. НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Бізненс Центр «Фармація» (далі - ТОВ «Бізненс Центр «Фармація»), порушив Правила дорожнього руху та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль «SUZUKI», д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3

Згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, ДТП сталася з вини відповідача.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначав, що він на час скоєння ДТП працював у ТОВ «Бізнес Центр Фармація» та виконував трудові обов'язки по доставці лікарських засобів на автомобілі «SKODA», д.н. НОМЕР_1, який належить даному товариству, що підтверджується даними постанови Оболонського районного суду міста Києва від 27 липня 2010 року та копією трудової книжки.

З копії трудової книжки на ОСОБА_2 видно, що він працював у ТОВ «Бізнес Центр Фармація» на посаді водія автотранспортних засобів в період з 15 червня 2009 року по 23 січня 2012 року (а.с.54-55).

Як вбачається з довідки ТОВ «Бізнес Центр Фармація» від 27 червня 2013 року, наданої на запит апеляційного суду, 21 червня 2010 року, тобто, в день скоєння ДТП, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з даним товариством та виконував трудові обов'язки (а.с.92).

За таких обставин колегія суддів вважає, що обов'язок по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування повинен нести володілець транспортного засобу - ТОВ „Бізнес Центр Фармація", а не ОСОБА_2, який управляв автомобілем в силу трудових відносин з вказаним товариством, а тому відсутні підстави для задоволення позову ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ч.4 ст.10, ст.214 ЦПК України наведені вище обставини не перевірив та помилково дійшов висновку про задоволення позову.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді