Ухвала суду № 33908946, 01.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7464/13-ц Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 22-ц/780/5219/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 18 01.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» до ОСОБА_2 про розірвання договору про участь у фонді фінансуванні будівництва виду «А»,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило розірвати договір про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», укладеного 05 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» та ОСОБА_2

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року позовну заяву повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» для подання до належного суду.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» подана до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з порушенням ч.1 ст.109 ЦПК України, оскільки відповідачка зареєстрована та проживає у м. Києві, а тому суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи у липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант») звернулося до суду позовом до ОСОБА_2, в якому просило розірвати договір про участь у фонді фінансування будівництва виду «А».

Вимоги позову обгрунтувало тим, що 05 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» та ОСОБА_2 було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (далі - Договір), за яким відповідачка зобов'язалася передати позивачу грошові кошти у сумі 222 660 грн. в термін до 30 червня 2011 року в довірчу власність з метою отримання об'єкта інвестування - квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що в порушення п.3.3.1 договору відповідачка лише частково здійснила оплату за вказаним договором у розмірі 95000 грн., позивач просив його позов задовольнити з підстав, передбачених ст.ст.611, 651 ЦК України.

Тобто, предметом спору є розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, який виник з приводу порушення відповідачкою умов даного договору щодо внесення нею грошових коштів за об'єкт інвестування, а саме, квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 209 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегія суддів вважає, що правила виключної підсудності стосуються позовів щодо буд-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема, позови про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва нерухомого майна.

Таким чином, даний позов згідно з ч.1 ст.114 ЦПК України підсудний Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Суд першої інстанції хоча і врахував вказані вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, однак невірно витлумачив їх зміст, у зв'язку з чим помилково дійшов висновку про те, що даний позов не підсудний Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді