Постанова № 33907433, 18.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2904/13-а

18 вересня 2013 року 14год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Рашко В.Г.,

відповідача: представники Красько І.Г., Мриглод Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" до Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Рівненській області (відповідач 1), Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (відповідач 2) про скасування рішення відповідача 1 про результати розгляду скарг від 07.08.2013 року №139/10с/10-210/171,172, скасування податкових повідомлень-рішень відповідача 2 від 17.05.2013 року №0000051602, №0000111602.

В судовому засіданні 05.09.2013 року судом допущено заміну відповідача 2 - Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, його правонаступником - Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. На їх обґрунтування пояснив, що Державною податковою адміністрацією в Рівненській області на підставі постанови суду проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд". За результатами розгляду матеріалів перевірки Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації в Рівненській області порушено кримінальну справу щодо посадових осіб товариства. За наслідками додаткових дослідчих перевірок у порушенні кримінальної справи відмовлено. В подальшому акт перевірки позивача відповідачем 1 передано відповідачеві 2, останнім прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000051602, №0000111602. Позивачем дані податкові повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку. Відповідачем 1 скарги позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін, про що прийнято рішення від 07.08.2013 року №139/10с/10-210/171,172.

Представник позивача не погоджується з оспорюваними рішеннями відповідачів, вважає їх такими, що прийняті із порушенням вимог закону та за відсутності підстав. Вказав, що територіальними органами доходів і зборів не враховано положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі наявності кримінальної справи, порушеної щодо посадових осіб платника податків - юридичної особи, збільшення грошового зобов'язання за наслідками порушень, виявлених під час перевірки, яка проводилась в межах кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, заборонено до дати набрання законної сили обвинувальним вироком суду або до дати винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Представник позивача зазначив, що у зв'язку із відмовою у порушенні кримінальної справи, прийняття відповідачем 2 податкових повідомлень-рішень є неправомірним. На думку представника позивача, відповідач 1 повинен був врахувати дані обставини під час розгляду скарг. Крім того, представник позивача посилається на ту обставину, що платник податків звертався до Державної податкової адміністрації України із скаргою на дії податкового органу під час проведення перевірки. Оскільки вказану скаргу у строки встановлені законом розглянуто не було, вважає, що в силу вимог пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України вона є задоволеною, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі скасованого акту перевірки. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти заявлених щодо нього позовних вимог заперечив. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що рішення про результати розгляду скарг від 07.08.2013 року №139/10с/10-210/171,172 прийнято на підставі та в межах повноважень територіального органу доходів і зборів. Просив у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти заявлених щодо нього позовних вимог заперечив. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" виявлено заниження даним платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Після відмови у порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб позивача, матеріали перевірки передано до органу державної податкової служби за місцем обліку платника податків, якою на той час була Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби. Представник відповідача 2 вказав, що в межах строків, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, територіальний орган доходів і зборів має повноваження на прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами порушень, виявлених під час минулих перевірок. На думку представника відповідача 2, наведені положення Податкового кодексу України поширюються на випадки, коли перевірка платника податків проводилась в межах кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність. Просив у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 15.03.2011 року - 21.03.2011 року Державною податковою адміністрацією в Рівненській області, на підставі постанови Рівненського міського суду від 09.03.2011 року по справі №4-497/11, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків і зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року. Результати перевірки оформлено актом від 28.03.2011 року №6/35-30/33353699 (а.с. 82-109).

28.03.2011 року перевіряючими складено акт №3/35-30/33353699 про неможливість вручення та підписання акту перевірки посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" (а.с. 170).

05.04.2011 року платником податків подано заперечення на акт перевірки №13/01. Згідно відповіді Державної податкової адміністрації в Рівненської області від 12.04.2011 року №7355/35-40 висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 47-54, 182-185, 187, 189).

Листом Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 21.03.2011 року №92/35-30 матеріали перевірки передано в Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Рівненській області (а.с. 169).

30.04.2011 року, за результатами розгляду матеріалів перевірки, слідчим Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Рівненській області винесено постанову про порушення кримінальної справи щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" ОСОБА_4 та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" ОСОБА_5 по факту умисного ухилення останніх від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, яке призвело до ненадходження в бюджет коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с. 165-167).

В подальшому дану постанову слідчого скасовано Прокуратурою Рівненської області, матеріли неодноразово направлялись для проведення додаткових дослідчих перевірок.

10.08.2012 року оперуповноваженим оперативного підрозділу Відділу податкової міліції Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" ОСОБА_4 та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" ОСОБА_5 по факту умисного ухилення останніх від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, яке призвело до ненадходження в бюджет коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с. 110-117).

Листом Державної податкової служби у Рівненській області від 26.03.2013 року №1656/7/16-30/4 матеріали перевірки передано в Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби для прийняття податкових повідомлень-рішень (а.с. 79).

17.05.2013 року Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000051602 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1515878,75 грн., в тому числі 1212703,00 грн. за основним платежем та 303175,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000111602 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 702437,50 грн., в тому числі 561950,00 грн. за основним платежем та 140487,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 9-12, 80).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" подано скарги від 06.06.2013 року №22/01, №23/01 на вказані податкові повідомлення-рішення. Згідно рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07.08.2013 року №139/10с/10-210/171,172 скарги платника податків залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 14-18, 42-46).

Стосовно позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 17.05.2013 року №0000051602, №0000111602 суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 28.03.2011 року №6/35-30/33353699, документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена відповідачем 1 з підстав, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 09.03.2011 року Рівненським міським судом винесено постанову по справі №4-497/11, якою задоволено подання першого заступника Голови - начальника Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Рівненській області, надано дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків і зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року строком не більше п'яти робочих днів (а.с. 181).

У постанові суду вказано, що необхідність призначення перевірки оперативним підрозділом обґрунтована наявністю оперативно-розшукової справи №17-014-002/10, в межах якої здійснюється перевірка фактів умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах шляхом неправомірного формування Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по безтоварним операціям з рядом суб'єктів господарювання.

На виконання вказаної постанови суду Державною податковою адміністрацією в Рівненській області винесено наказ "Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" від 11.03.2011 року №70 (а.с.171-172).

Отже, позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" була призначена на підставі норм Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 року №2135-XII.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Акт перевірки від 28.03.2011 року №6/35-30/33353699 став підставою для порушення щодо директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, яке призвело до ненадходження в бюджет коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с. 165-167, 169).

Таким чином, з моменту порушення кримінальної справи, даний акт перевірки повинен розцінюватись як доказ у ній.

Абзацами 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

У матеріалах справи відсутні вирок суду чи постанова про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, винесені по кримінальній справі, порушеній щодо директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, по фактам, що виявлені під час позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року.

Дослідженим в ході судового розгляду відмовним матеріалом Управління податкової міліції Державної податкової служби у Рівненській області №2/13 підтверджується, що його сформовано по матеріалах перевірки, оформленої актом від 28.03.2011 року №6/35-30/33353699. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.08.2012 року на час судового розгляду справи є остаточним документом даного відмовного матеріалу.

Враховуючи зазначене, на момент виникнення спірних правовідносин, в органу державної податкової служби були відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, призначеної відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача 2 щодо можливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, в силу положень статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 1 п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, вказана норма Податкового кодексу України встановлює строки для визначення грошових зобов'язань платників податків. В свою чергу, спірні правовідносини регулюються пунктом 58.4 статті 58, пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, які виключають можливість визначення платнику податків грошових зобов'язань за наслідками перевірки, призначеної відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність, до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 17.05.2013 року №0000051602, №0000111602 в даному випадку прийнято без наявності для цього відповідних повноважень. Тому, вони є неправомірними і підлягають скасуванню.

Водночас, суд не бере до уваги твердження позивача щодо неправомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень внаслідок їх прийняття на підставі акту перевірки, який позивач вважає скасованим в порядку, передбаченому пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврбуд" подавалися скарги до Державної податкової адміністрації України, а саме, від 23.03.2011 року №14/01-1, від 28.04.2011 року №17-01, від 01.06.2011 року №23-01 із вимогою перевірити законність дій посадових осіб Державної податкової адміністрації в Рівненській області під час проведення перевірки позивача (а.с. 55-59, 61-63, 66).

Державною податковою адміністрацією України вказані скарги було направлено для розгляду до Державної податкової адміністрації в Рівненській області із вимогою доповісти про результати їх розгляду (а.с. 60, 64).

Згідно з п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Суд зазначає, що наведені норми регулюють порядок оскарження в адміністративному порядку рішень, прийнятих податковим органом. У своїх скаргах позивач оскаржував дії посадових осіб податкового органу, як органу дізнання, вимогу скасувати акт перевірки не ставив. Тому, ці скарги не можна вважати такими, що подані в порядку статті 56 Податкового кодексу України. З огляду на це, суд приходить до висновку, що скарги позивача розглянуті Державною податковою адміністрацією України відповідно до вимог закону.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 07.08.2013 року №139/10с/10-210/171,172 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 56.2, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству чи виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони). Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з п. п. 56.8, 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Пунктом 56.10 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктами 56.17, 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі рішення про результати розгляду скарги територіальним органом доходів і зборів приймаються податкові повідомлення-рішення, які є підставою для сплати податкового зобов'язання.

При цьому, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За установленими в теорії права підходами до класифікації актів, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав та обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Отже, обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання яких забезпечується діючим у державі правовим механізмом.

Із зазначеного випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та інтереси рішенням суб'єкта владних повноважень. Проте, таке рішення повинно породжувати, змінювати або припиняти права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Рішення територіального органу доходів і зборів про результати розгляду скарги платника податків саме по собі не породжує настання для останнього правових наслідків, а є лише підставою для направлення йому податкового повідомлення-рішення.

Водночас, податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Тому, правові наслідки для платника податків породжують безпосередньо податкові повідомлення-рішення, якими нараховані грошові зобов'язання.

За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно вимог статті 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 17.05.2013 року №0000051602 та №0000111602.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврбуд", із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2259,59 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.