Рішення № 33906572, 18.07.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7816/13-ц

Провадження № 2/161/2790/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 липня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пушкарчук В.П.,

при секретарі - Акайомовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ "Вердикт Фінанс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивує тим, що 24 лютого 2006 року Акціонерний комерційний банк «ТАС - Комерцбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 067-СК.

У відповідності до п.1.1 Кредитного договору, банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 31 000,00 доларів США, на строк з 24.02.2006 року по 24.02.2011 року на умовах передбачених у Договорі, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору, відповідач сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 16,00 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п.1.3. даного договору, від суми простроченої заборгованості.

Враховуючи вище викладене, станом на дату подачі позову сума заборгованості за пенею складає: 160 669,69 грн.

Крім цього, відповідно до п. 8.3. Кредитного договору, у випадку невиконання умов зазначених у п.п. 5.1.6., 5.1.7., 5.1.8., 5.1.9., 5.1.10., 5.1.11., 9.3 даного договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 15% від суми, зазначеної в п. 1.1. даного договору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

ТзОВ «Вердикт Фінанс» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції.

В силу вказаних норм 02.02.2012 року ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС -Комерцбанк», та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», уклали Договір факторингу № 11. Відповідно до п. 2.1. Договору № 11, клієнт відповідно до умов даного Договору відступає Факторові свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 11, з моменту відступлення клієнтом факторові прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов'язанні з ними права, зокрема, права вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до умов вказаного правочину первісний кредитор відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача, що підтверджується реєстром заборгованості боржників.

На виконання умов кредитного договору 21.03.2013 року ТзОВ «Вердикт Фінанс» було направлено на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України відповідно до якої, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Станом на дату звернення до суду жодних коштів позивачу від відповідача в рахунок погашення заборгованості не надходило.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 02.02.2012 року складала суму 766 120,81 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 247 680,70 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 149 982,64 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 368 585,31 грн. Заборгованість по тілу кредиту та по сплаті відсотків станом на 02.02.2012 року складала - 397 535,50 грн. Станом на дату подачі позову сума заборгованості за відсотками та складає: 230 317,49 грн.: 80334,85 грн. (за період з 02.02.2012 року по 07.05.2013 року) та 149 982,64 грн. (станом на 02.02.2012 року).

Крім цього, у відповідності до п. 18 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи вище викладене, розмір 3% річних за період 02.02.2012 року по 07.05.2013 року складає 15 062,78 грн.; розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 02.02.2012 року по 07.05.2013 року складає 396 333,78 грн.

Всього розмір заборгованості станом на 07.05.2013 року складає: 247 680,70 грн. + 230 317,49 грн. + 160 669.69 грн. + 15 062,78 грн. + 396 333,78 грн = 1 050 064,44 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі - 1 050 064,44 грн. та понесені судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі із підстав зазначених у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи. Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності представника позивача по наявним матеріалам справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 550 ЦК України.

Судом встановлено, що 24 лютого 2006 року Акціонерний комерційний банк «ТАС - Комерцбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 067-СК (а.с. 7-10).

У відповідності до п.1.1 Кредитного договору, банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 31 000,00 доларів США, на строк з 24.02.2006 року по 24.02.2011 року на умовах передбачених у Договорі, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору, відповідач сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 16,00 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п.1.3. даного договору, від суми простроченої заборгованості.

Враховуючи вище викладене, станом на дату подачі позову сума заборгованості за пенею складає: 160 669,69 грн.

Крім цього, відповідно до п. 8.3. Кредитного договору, у випадку невиконання умов зазначених у п.п. 5.1.6., 5.1.7., 5.1.8., 5.1.9., 5.1.10., 5.1.11., 9.3 даного договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 15% від суми, зазначеної в п. 1.1. даного договору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

ТзОВ «Вердикт Фінанс» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції.

В силу вказаних норм 02.02.2012 року ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС -Комерцбанк», та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», уклали Договір факторингу № 11. Відповідно до п. 2.1. Договору № 11, клієнт відповідно до умов даного Договору відступає Факторові свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 11, з моменту відступлення клієнтом факторові прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов'язанні з ними права, зокрема, права вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до умов вказаного правочину первісний кредитор відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача, що підтверджується реєстром заборгованості боржників.

На виконання умов кредитного договору 21.03.2013 року ТзОВ «Вердикт Фінанс» було направлено на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України відповідно до якої, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Станом на дату звернення до суду жодних коштів позивачу від відповідача в рахунок погашення заборгованості не надходило.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 02.02.2012 року складала суму 766 120,81 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 247 680,70 грн.; заборгованість по сплаті відсотків - 149 982,64 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 368 585,31 грн. Заборгованість по тілу кредиту та по сплаті відсотків станом на 02.02.2012 року складала - 397 535,50 грн. Станом на дату подачі позову сума заборгованості за відсотками та складає: 230 317,49 грн.: 80334,85 грн. (за період з 02.02.2012 року по 07.05.2013 року) та 149 982,64 грн. (станом на 02.02.2012 року).

Крім цього, у відповідності до п. 18 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи вище викладене, розмір 3% річних за період 02.02.2012 року по 07.05.2013 року складає 15 062,78 грн.; розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 02.02.2012 року по 07.05.2013 року складає 396 333,78 грн.

Всього розмір заборгованості станом на 07.05.2013 року складає: 247 680,70 грн. + 230 317,49 грн. + 160 669.69 грн. + 15 062,78 грн. + 396 333,78 грн = 1 050 064,44 грн.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 1 050 064,44 грн.

Відповідно до правила ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" 1 050 064,44 (один мільйон п'ятдесят тисяч шістдесят чотири гривні сорок чотири копійки) грн. заборгованості за кредитним договором

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" 3 441,00 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою ОСОБА_1, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання скарги про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги про апеляційне оскарження, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук