Рішення № 33905968, 02.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 911/3034/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Центральної філії Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород

про стягнення 10217,21 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Центральної філії Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (надалі відповідач) про стягнення 10217,21 грн., з яких 7385,21 грн. основний борг та 2832,00 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за полісом № АА/1156992 від 12.02.2011 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2013 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.09.2013 року.

11.09.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги ТДВ "Страхова компанія "Провіта" визнаються частково, а саме у розмірі 6385,21 грн.

У судовому засіданні 11.09.2013 року судом оголошено перерву до 02.10.2013року, про що сторонами підписано відповідне повідомлення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

встановив:

05 травня 2011 року між АТ "Українська пожежно-страхова компанія" (найменування якого відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") та Михальчуком Мирославом Богдановичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К-047/000/11 0000046, а саме: автомобіля Suzuki Jimny 1.3 2007 року випуску, державний реєстраційний номер ВС9931АХ. Експлуатантами автомобіля, згідно з умовами договору, визначено Михальчука Мирослава Богдановича та Михальчук Ольгу Миколаївну.

Відповідно до умов зазначеного договору страхова сума становить 98000,00грн., страховий тариф - 4,48 %, безумовна франшиза 0,5 % від страхової суми (з вини водія) та 0,2 % (без вини водія).

12 липня 2011 року на вул. В.Великого, 16 у м. Львові трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Suzuki Jimny 1.3 2007 року випуску, державний реєстраційний номер ВС9931АХ за кермом якого перебувала МихальчукО.М. та автомобіля марки "ЗАЗ", державний реєстраційний номер ВС99-68ВХ за кермом якого перебував Зобнін П.А.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Suzuki Jimny 1.3 2007 року випуску, державний реєстраційний номер ВС9931АХ.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2011 року (копія у матеріалах справи) встановлено, що у скоєнні ДПТ винний Зобнін П.А., водій автомобіля "ЗАЗ", державний реєстраційний номер ВС99-68ВХ.

Пунктом 9 частини першої ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковою у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до звіту № 297/11 про оцінку автомобіля Suzuki Jimny 1.3, державний реєстраційний номер ВС9931АХ від 26.07.2011 року, який зроблено оцінювачем ЗАТ УЦПЗ "Експерт Сервіс" Хомишиним А.Ю. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 7281 від 12.12.2009 року, видане ФДМ України), вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Jimny 1.3, державний реєстраційний номер ВС9931АХ становить 11767,18грн. (з врахуванням фізичного зносу автомобіля).

Разом з тим, відповідно до страхового акту №429/11 від 21.11.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki Jimny 1.3, державний реєстраційний номер ВС9931АХ, з урахуванням фізичного зносу деталей складає 7875,21 грн.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № К-047/000/11 0000046 від 05.05.2011 року Центральною філією АТ "УПСК", відповідно до заяви Михальчука М.Б. від 30.10.2011 року, було здійснено виплату страхового відшкодування ФОП Дмитренко В.О. у розмірі 7385,21грн. (за виключенням франшизи у розмірі 490,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 21.11.2011 року № 1525.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до полісу № АА/1156992 від 12.02.2011 року цивільно-правова відповідальність Зобніна П.А. на момент здійснення ДТП була застрахована ТДВ "СК "Провіта". Відповідно до умов полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 150000,00 грн., при цьому франшиза складає 1000,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із частиною вісімнадцятою ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

01.06.2012 року, з метою досудового врегулювання спору, позивач скерував на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 7385,21 грн., яку було отримано представником відповідача 05.06.2012 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи.

Проте, з огляду на встановлені вище судом обставини, сума страхового відшкодування у порядку регресу з вимогою щодо сплати якої позивач мав право звернутися до відповідача становить 6385,21 грн. (7385,21грн.- 1000,00грн. дорівнює 6385,21грн., де 7385,21 грн. - сума страхового відшкодування сплачена позивачем, а 1000,00 грн. - франшиза за полісом обов'язкового страхування).

Станом на дату судового засідання вказана заява позивача про виплату страхового відшкодування у частині сплати 6385,21 грн. залишена відповідачем без належного реагування, доказів іншого відповідачем суду не надано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів позивачу у сумі 6385,21 грн. у порядку регресу.

Вказана заборгованість визнана присутнім у судовому засіданні представником відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, відповідно до приписів ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві лише витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням його фізичного зносу.

Як визначено в ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами частини першої ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вказано, що вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 6385,21 грн. (при загальному розмірі заявлених вимог 7385,21 грн.) страхового відшкодування у порядку регресу, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2832,00 грн., нарахованої відповідно до п. 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з якою, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Вказана вимога залишається судом без задоволення, оскільки зазначена норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 26.09.2012 року у справі № 4/17-3520-2011.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; код ЄДРПО України 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Центральної філії Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (01080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40; код ЄДРПО України 20602681) - 6385 (шість тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 21 коп. шкоди у порядку регресу та 1075 (одну тисячу сімдесят п'ять) гривень 22 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2013 року.

Суддя А.В. Лопатін