ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/2988/13
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали за позовом Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" про повернення військового майна із чужого незаконного володіння,
за участю представників:
прокуратури: не з'явилися;
позивача 1: Перегонцев І.А. (дов. № Д-784/2013 від 12.06.2013),
Шевченко Б.В. (дов. №Д-787/2013 від 12.06.2013);
позивача 2: Мальцев Л.Я. (дов. №531 від 17.06.2013);
відповідача: не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" про повернення військового майна із чужого незаконного володіння.
Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання № 59/2012 від 07.09.2012.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.08.2013.
16.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.
20.08.2013 до господарського суду Київської області надійшла заява прокуратури про зміну позовних вимог. Вказана заява прийнята судом до уваги.
Враховуючи вказане клопотання, ухвалою від 20.08.2013 розгляд справи було відкладено на 03.09.2013.
02.09.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника на лікарняному.
03.09.2013 представником відповідача-2 було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
З врахуванням даних клопотань, ухвалою від 03.09.2013 розгляд справи було відкладено на 01.10.2013.
09.09.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла зава прокуратури про уточнення позовних вимог. Вказана заява також прийнята судом до уваги.
Відтак, з урахуванням поданих заяв про уточнення позовних вимог суд розглядає вимоги про зобо'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" повернути Державному підприємству "Миколаївський бронетанковий завод" БТР 70 ДИ в кількості 1 од. вартістю 3710495,85 грн, БРДМ-2 заводський № К11ЛТ5877 в кількості 1 од. вартістю 143750,00 грн, БРДМ-2 заводський № С12ЛТ4305 в кількості 1 од. вартістю 143750,00 грн.
01.10.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника на лікарняному. Суд відмовляє в задоволенні цього клопотання з підстав того, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).
В судовому засіданні 01.10.2013 суд заслухав пояснення представників позивачів, вони підтримали позов у повному обсязі. Представники прокуратури та відповідача в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає можливим розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
07.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (товарний склад) та Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання № 59/2012. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору товарний склад зобов'язується за плату зберігати, протягом необхідного для поклажодавця часу, товари згідно Переліку, що міститься у додатку № 1 до договору, передані йому поклажодавцем і повернути ці товару у схоронності. Плата за зберігання становить 3,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 0,50 грн в місяць, за використання одного квадратного метру площі при зберіганні запасних частин, та виплачується поклажодавцем протягом 10 банківських днів після закінчення строку зберігання. Товари передаються на зберігання поклажодавцем шляхом підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до акту приймання-передачі товару на складське зберігання № 1 від 03.10.2012, що був підписаний сторонами, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання наступне майно: БТР 70 ДИ, вартістю 3710495,85 грн; БРДМ-2ДИ, вартістю 1250204,73 грн. Відповідно до акту приймання-передачі товару на складське зберігання від 13.11.2012, що також був підписаний сторонами, зберігач передав, а поклажодавець прийняв наступне майно: БРДМ-2ДИ, вартістю 1250204,73 грн. Відповідно до
акту приймання-передачі товару на складське зберігання від 29.12.2012 поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання наступне майно: БРДМ-2 (К11ЛТ5877), вартістю 143750,00 грн; БРДМ-2 (С12ЛТ4305), вартістю 143750,00 грн.
Відтак, суд встановив, що з урахуванням повернення майна, на відповідальному зберіганні у відповідача залишилось наступне: БТР 70 ДИ, вартістю 3710495,85 грн; БРДМ-2 (К11ЛТ5877), вартістю 143750,00 грн; БРДМ-2 (С12ЛТ4305), вартістю 143750,00 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Як вбачається з матеріалів справи позивач-2 належним чином виконав свої зобов'язання за договором, щодо сплати вартості наданих послуг відповідно до рахунку-фактури № ТЕ-17/1-24 від 03.04.2013 виставленого йому відповідачем. Вказаний факт підтверджується банківською випискою з рахунку позивача-2, копія якої міститься у матеріалах справи.
Таким чином суд встановив, що позивач-2 належним чином виконав свої зобов'язання за договором складського зберігання № 59/2012 від 07.09.2012.
Оскільки у договорі складського зберігання № 59/2012 від 07.09.2012 не визначений строк його дії, відповідач був зобов'язаний повернути вказане майно на першу вимогу поклажодавця в порядку ст. 938 Цивільного кодексу України.
Позивач-2 звертався до відповідача з листом № 308 від 02.04.2013 у якому просив повернути вказане майно. Даний лист залишено відповідачем без відповіді та задоволення. Позивач-2 повторно звертався до відповідача з листом № 357 від 16.04.2013 в якому також просив повернути майно. Вказаний лист також залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Відтак, суд встановив, що відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором складського зберігання № 59/2012 від 07.09.2012. А відповідно в нього виник обов'язок перед позивачем-2 щодо повернення майна, переданого на зберігання.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, суд вважає вимогу прокуратури про зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 передане на зберігання майно, а саме БТР 70 ДИ, вартістю 3710495,85 грн; БРДМ-2 (К11ЛТ5877), вартістю 143750,00 грн; БРДМ-2 (С12ЛТ4305), вартістю 143750,00 грн обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
В порядку ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (код ЄДРПОУ 32499006) повернути Державному підприємству "Миколаївський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 07856371) БТР 70 ДИ в кількості 1 од. вартістю 3710495,85 грн, БРДМ-2 заводський № К11ЛТ5877 в кількості 1 од. вартістю 143750,00 грн, БРДМ-2 заводський № С12ЛТ4305 в кількості 1 од. вартістю 143750,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (код ЄДРПОУ 32499006) в доход Державного бюджету України 1147,00 грн судового збору.
4. Видати накази.
Суддя А.Ф. Черногуз
Судове рішення № 33898838, Господарський суд Київської області було прийнято 01.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2988/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: