Рішення № 33903328, 30.09.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/9581/13-ц

пр. № 2/759/4518/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - П*ятничук І.В.,

при секретарі - Іванові К.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «УніКредитБанк» до ОСОБА_1

про відшкодування завданої шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «УніКредитБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив суд постановити рішення, яким стягнути з останнього на користь банку матеріальні збитки в розмірі 572 990 грн. 40 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування аявлених вимог вказуючи на те, що 13 січня 2011 року до Відкритого акціонерного товариства УніКредит Банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк» з письмовою заявою звернувся клієнт Банку фізична особа-резидент ОСОБА_4 про те, що згідно з виписками за рахунками з його поточного рахунку зникли 24 000 доларів США 00 центів. У своїй заяві клієнт стверджував, що згідно виписки за його рахунком, кошти були обміняні на гривню, та відправлені з його рахунку, а також повідомив, що останнім часом не робив ніяких переказів та просить розібратися в даній ситуації. Шляхом проведення внутрішньобанківської перевірки було встановлено, що 22 грудня 2010 року співробітник Відділення № 40 Філії ПАТ «УніКредит Банк», яке знаходиться за адресою: 01034, АДРЕСА_1 ОСОБА_5 виготовив фіктивні заяву та платіжне доручення від імені клієнта Банку ОСОБА_4 про продаж валюти на міжбанківському аукціоні з послідуючим переводом гривні у вигляді благодійної допомоги. В заяві на продаж іноземної валюти та платіжному дорученні було підроблено підписи клієнта Банку ОСОБА_4 та керівника Відділення №40 Філії ПАТ «УніКредит Банк» ОСОБА_6, а також підроблено відбиток номерного штамп-датеру ОСОБА_6. 27 грудня 2010 року Відповідач надіслав електронний лист на поштову скриньку Сектору платежів роздрібного бізнесу Відділу розрахунків роздрібного бізнесу ПАТ «УніКредит Банк» (електронна поштова скринька «GREEN»), до якого було додана сканкопія «Платіжного доручення №1 від 22 грудня 2010 року, платник ОСОБА_4, отримувач ОСОБА_7». Відповідачу було відмовлено в проведенні зазначеної операції, оскільки п. 7.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України №492 встановлено, що з поточних рахунків в національній валюті фізичних осіб-резидентів забороняпься перерахування коштів на будь-які рахунки фізичних осіб-неризидентіів, крім рахунків нерезидентів-інвесторів. В подальшому 28 грудня 2010 р. ОСОБА_1 надіслав електронний лисіт на поштову скриньку Сектору платежів роздрібного бізнесу Відділу розрахунків роздрібного бізнесу ПАТ «УніКредит Банк» (електронна поштова скринька «GREEN»), до якого було додана сканокопія «Платіжного доручення № 1 від 22.12.2010 р., платник ОСОБА_4, отримувач ОСОБА_8», згідно яких була проведена операція переводу за фіктивним платіжним дорученням 190 000, 00 гривень з рахунка клнієнта банку ОСОБА_4 на поточний рахунок клієнта ОСОБА_8 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток). Останній ще у жовтні 2010 року звертався до Банку із заявою про викрадення нової платіжної картки та ПІН-коду до неї, кім того що ОСОБА_1 в силу своїх посадових обов»язків мав доступ до пін-кодів клієнтів. Також від час перевірки було нвстановлено, що в обох платіжних дорученнях, доданих до електронних листів містяться однакові коди перевірки. Що неможливо за логікою програми. Корім того, одночасно відповідач змінив номера свого телефону та зазначених клієнтів в автоматизованій банківській системі Б 2. В ніч з 28 на 29 грудня 2010 року через оператора контакт центру Банку невстановленими особами було активовано платіжну картку клієнта ОСОБА_8 відмінено ліміт на здійснення транзакції та було проведено 52 транзакції в різних банкоматах на території м. Києва та загалом було знято 190 000 (сто дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок. Слід зазначити, що для активації картки та зняття ліміту необхідно було мати доступ до клієнтських даних в системах банку, щоб отримати ідентифікаційні дані клієнта ОСОБА_8, в тому числі і таємне слово. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва по кримінальній справі №1- 1185/11, провадження №1/761/141/2013 Відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, даний вирок набув законної сили. Таким чином, оскільки збитки були виявлені 13 січня 2011 року, коли до Банку звернувся клієнт ОСОБА_4, а офіційний обмінний курс Долару США до гривні, встановлений Національним Банком України на 13 січня 2011 року складав 7, 9582 гривень за 1 Долар США, Банк вправі просити суд зобов'язати Відповідача відшкодувати Банку наступну суму: - 572 990, 40 гривень - збитки в доларах США у перерахунку в національну валюту України - гривню, які були завдані Банку злочинним діями Відповідача, у потрійному розмірі відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Посилаючись на норми права передбачені Цивільним кодексом України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року №3, Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей», просили заявлені позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та вироці Шевченківського районного суду м.Києва від 03 квітня 2013 р. просив заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, вказуючи на те, е має жодного відношення до викрадення зазначених коштів в даній банківській установі, вказував що не має матеріальної можливості для відшкодування завданих збитків.

Заслухавши пояснення представника позивача, відопвідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 03 квітня 2013 р., який набув законної сили ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 КК України, за якими призначено йому покарання у виді: за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням фінансово-господарських обов'язків на два роки; за ч. 4 ст. 191 КК України - п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням фінансово-господарських обов'язків на два роки. За сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, остаточне основне та додаткове покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням фінансово-господарських обов'язків на два роки. У відповідності до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 протягом іспитового строку покладено певні обов»язки.

Відповідно до даного вироку ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що займаючи посаду фахівця з продажу Київського відділення № 40 Філії Банку ПАТ «УніКредит Банк» в м. Києві (далі Банк) на підставі наказу ПАТ«УніКредит Банк» за №945/1-к від 1 вересня 2008 року, та маючи згідно посадової інструкції відповідні завдання та обов'язки, а саме: проводити у відповідності з вимогами законодавства України ідентифікацію особи, яка здійснила фінансову операцію або відкриває рахунок (в тому числі депозитний) до відкриття рахунку або надання послуг, лише на підставі оригіналів документів, що посвідчують особу (паспорт,ідентифікаційний номер); у випадку ненадання клієнтом необхідної інформації чи документів або умисного надання неправдивих відомостей для його ідентифікації, клієнту відмовити в наданні банківських послуг, а розрахункові або касові документи повернути без виконання з написом на зворотній стороні «Відмовлено у проведенні операцій на підставі ст. 64 ЗУ "Про банки і банківську діяльність". Напис засвідчити підписом і штампом; засвідчувати своїм підписом і підписом клієнта копії документів на підставі яких проводилася ідентифікація; приймати грошово-розрахункові документи від юридичних та фізичних осіб, перевіряти їх правильність оформлення згідно чинного законодавства, звіряти відповідність зразків підписів та достатність залишків на рахунках, не допускати виправлень і дописок в написанні сум цифрами та прописом, звіряти відповідність додаткових екземплярів документа його першому екземпляру; вводити платіжні документи, прийняті від клієнтів, в операційну систему Банку "Б-2" та "Ferragosto"; візувати всі перевірені та підготовлені за його участю документи, тобто являючись особою, у віданні якої перебували грошові кошти Банку вчинив замах на розтрату чужого майна, яке перебувало у його віданні, у великих розмірах та повторно вчинив розтрату чужого майна, яке перебувало у його віданні, у великих розмірах, за наступних обставинах. Так, 22 грудня 2010 року, у період до 9 години 53 хвилин, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату грошових коштів Банку, які перебували у його віданні, у невстановленому слідством місці та за не встановлених слідством обставин (не встановленим способом) виготовив на відповідних бланках Банку "Заяву про продаж іноземної валюти №1 від 22.12.10 " про обмін грошових коштів у сумі 24 000 доларів США на гривню, які знаходилися на рахунку клієнта банку ОСОБА_4 та "Платіжне доручення №1 від 22.12.10, платник ОСОБА_4 отримувач ОСОБА_7", які клієнтом банку ОСОБА_4 не підписувалися, відповідно, останній і не давав нікому доручень на здійснення згаданих операцій. Далі, 22 грудня 2010 року, у період часу з 9.53 години до 9.54 години, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 знаходячись у відділенні Банку №40 (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14а), провів перевірку вказаних операцій в системі S/Monitor WebQuery, ввівши наступні дані та отримавши коди перевірок, які є унікальними для кожної перевірки та автоматично генеруються вказаною системою: -Платник: ОСОБА_4 відповідь-W101222-439154; -Отримувач: ОСОБА_9 відповідь-W101222-440863; -Код отримувача: 000000000 відповідь-W101222-442171; -Код платника: НОМЕР_1 відповідь-W101222-444026. У подальшому, 27 грудня 2010 року, о 9.55 год., ОСОБА_1 знаходячись у тому ж відділенні Банку №40, переслідуючи ціль розтрати грошових коштів Банку у сумі 180000 грн., шляхом спроби організації та здійснення їх перерахування з рахунку ОСОБА_4 який не доручав працівникам банку здійснювати відповідний платіж, на рахунок ОСОБА_9 з наступним зняттям цих коштів з рахунку ОСОБА_9 за допомогою використання її платіжної картки, викраденої з відділення Банку №40, шляхом використання банкоматів м. Києва, надіслав електронний лист на почтову скриню Green, до якого було додано скановану вказану вище "Заяву про продаж іноземної валюти №1 від 22.12.10", у електронному варіанті якої, виготовленому ним за не встановлених слідством обставин, вже містилися підроблені підписи ОСОБА_4 та керівника Київського відділення №40 Банку, а також підроблений відбиток номерного штамп-датеру згаданого керівника, який вказану заяву не підписував та свій штамп на ній не ставив. Далі, 27 грудня 2010 року, о 9 годині 56 хвилин, поштовою скринькою Green даний лист був отриманий та виконаний, після чого, в цей же день, о 15 годині 32 хвилини, ОСОБА_1 надіслав електронний лист на почтову скриню Green, до якого було додано скановане «Платіжне доручення №1 від 22.12.10, платник ОСОБА_4, отримувач ОСОБА_7", щодо перерахування останній 180 тисяч гривень, який був отриманий поштовою скринькою Green та залишений без виконання на підставі п 7.8 Пост. НБУ №492 від 12.11.2003 року, оскільки переказ коштів з рахунків резидентів на рахунок нерезидентів заборонений, про що ОСОБА_1 було повідомлено електронною поштою о 15.41 год., тобто ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Крім того, 28 грудня 2010 року, у період до 9 години 20 хвилин, ОСОБА_1 будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.4 ст.191 КК України, тобто діючи повторно, переслідуючи злочинний намір, спрямований на вчинення розтрати грошових коштів Банку, які перебували у його віданні, знаходячись у невстановленому слідством місці та за не встановлених слідством обставин (не встановленим способом) виготовив на відповідному бланку "Платіжне доручення №1 від 22.12.10, платник ОСОБА_4, отримувач ОСОБА_10", яке клієнтом банку ДМіхаелем не підписувалося, відповідно, останній і не давав нікому доручень на здійснення подібних операцій. У наступному, того ж дня, о 9 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 направив електронного листа на поштову скриню Green, до якого було додано скановане "Платіжне доручення №1 від 22.12.10, платник ОСОБА_4 отримувач ОСОБА_10", щодо перерахування останньому 190 000 гривень, хоча фактично ОСОБА_4 відповідного платіжного доручення не підписував та з подібним дорученням до банку не звертався, після чого, згаданий лист в цей же день, о 9 годині 11 хвилин був отриманий поштовою скринькою Green, та виконаний спеціалістами Банку у формі здійснення безпідставного перерахування грошових коштів у сумі 190 000 грн. з рахунку ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_10, з подальшим зняттям цих коштів невстановленою особою з рахунку ОСОБА_10 шляхом активації його платіжної картки, викраденої з відділення №40, та здійснення транзакцій по зняттю коштів з банкоматів м. Києва. ( а.с. 62-71)ю

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним той факт, що винним в спричиненні матеріальної шкоди позивачу є саме відповідач.

Відповідно до матеріалів справи вбачається що відповідач ОСОБА_1 працював на посаді фахівця з продажу Київського відділення № 40 Філії Банку ПАТ «УніКредит Банк» в м. Києві (далі Банк) на підставі наказу ПАТ«УніКредит Банк» за №945/1-к від 1 вересня 2008 року, та відповідно до наказу № 557-к від 27.12.2010 р. звільнено з займаної посади за угодою сторін.

Згідно до Постанови правління АВТ «УніКредитБанк» від 21.01.2011 рю за №30 постановлено затвердити відшкодування клієнту банку ОСОБА_4 грошової суми в розмірі 24000 долари США за рахунок банку.

Відшкодування даної суми підтверджується випискою по особовим рахункам з 27.01.2011 р. по 28.01.2011 р.

Враховуючи те, що на стадії досудового розслідування та попереднього судового розгляду позивач, з об'єктивних причин, не зміг заявити цивільний позов, керуючись ч. 4 ст.28 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960р. (за яким розслідувалася кримінальна справа), відповідно до якої особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства, позивачем подано даний позов до відповідача.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року №3, розмір шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, умисним знищенням, умисним псуванням матеріальних цінностей, визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 6 червня 1995 року №217/95-ВР.

Відповідно до п. е) ст. 1 зазначеного Закону України, збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, відшкодовуються у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.

Таким чином, оскільки збитки були виявлені 13 січня 2011 року, коли до позивача звернувся клієнт ОСОБА_4, а офіційний обмінний курс Долару США до гривні, встановлений Національним Банком України на 13 січня 2011 року складав 7, 9582 гривень за 1 Долар США, то є обґрунтованими вимоги банку щодо стягнення наступної суми:

- 572 990, 40 гривень - збитки в доларах США у перерахунку в національну валюту України - гривню, які були завдані Банку злочинним діями Відповідача, у потрійному розмірі відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей».

Враховуючи наведене, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено судом, відповідачем не виконано свої договірні зобов'язання перед позивачем.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача і понесені останнім судові витрати пропорційно до суми задоволених позовних вимог згідно до ст.. 88 ЦПК України, в розмірі 3441 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року №3, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61 , 88, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства « УніКредитБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства « УніКредитБанк» ( м.Київ вул.Ярославів Вал буд.14-А, код ЄДРПОУ 21753123) матеріальні збитки в ромірі 572 990 ( п»ятсот сімдесят дві тисячі дев»ятсот дев»яносто) грн. 40 коп., та судові витрати в розмірі 3441 ( три тиясчі чотириста сорок одну) грн., а всього в розмірі 576 431 ( п»ятосот сімдесят шість тисяч чотириста тридцять одну) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя:

ун. № 759/9581/13-ц

пр. № 2/759/4518/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - П*ятничук І.В.,

при секретарі - Іванові К.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «УніКредитБанк» до ОСОБА_1

про відшкодування завданої шкоди, -

В с т а н о в и в :

Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства « УніКредитБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства « УніКредитБанк» ( м.Київ вул.Ярославів Вал буд.14-А, код ЄДРПОУ 21753123) матеріальні збитки в ромірі 572 990 ( п»ятсот сімдесят дві тисячі дев»ятсот дев»яносто) грн. 40 коп., та судові витрати в розмірі 3441 ( три тиясчі чотириста сорок одну) грн., а всього в розмірі 576 431 ( п»ятосот сімдесят шість тисяч чотириста тридцять одну) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: