Ухвала суду № 33898478, 23.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

6

Справа №343/1485/13-ц

Провадження №22ц/779/2446/2013

Категорія 51

Головуючий у 1 інстанції - Монташевич С.М.

Суддя-доповідач - Томин О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: Томин О.О.,

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря: Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вигодське лісове господарство», третя особа без самостійних вимог - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання видати наказ про прийняття на роботу та внести в трудову книжку запис про роботу, сплатити обов'язкові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у трудових відносинах з ДП «Вигодське лісове господарство», а саме: що він з 01.07.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року працював в ДП «Вигодське лісове господарство» лісорубом 3-го розряду. Зобов'язано ДП «Вигодське лісове господарство» видати наказ про прийняття ОСОБА_3 на роботу з 01.07.2011 року, внести до його трудової книжки запис про те, що він з 01.07.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року працював в ДП «Вигодське лісове господарство» лісорубом 3-го розряду за трудовим договором. Зобов'язано ДП «Вигодське лісове господарство» сплатити за ОСОБА_3 обов'язкові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. Стягнено з ДП «Вигодське лісове господарство» 114,70 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, ДП «Вигодське лісове господарство» подано апеляційну скаргу, в якій посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

На їхню думку, відносини, які склалися між громадянином ОСОБА_3 та ДП «Вигодське лісове господарство» не можна вважати трудовими, оскільки із ОСОБА_3 01.07.2011 року було укладено договір цивільно-правового характеру, згідно якого ОСОБА_3 мав надавати лісгоспу послуги по виконанню лісогосподарських робіт в Шевченківському лісництві на свій страх і ризик. Після підписання цього договору ОСОБА_3 перестав підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку. Вказують на те, що на дану угоду не поширюється дія Кодексу законів про працю України, оскільки громадянину ОСОБА_3 було роз'яснено права, які випливають з даної угоди, і саме з його ініціативи було укладено цей договір. Вважають, що суд першої інстанції безпідставно посилається на норму трудового законодавства про те, що фактичний допуск до роботи вважається трудовими відносинами, незалежно від того чи було укладено трудовий договір, оскільки із ОСОБА_4 було укладено угоду про надання послуг, а не фактично допущено до роботи. Те, що ОСОБА_3 працював із понеділка по п'ятницю не трактують як п'ятиденний робочий тиждень, оскільки він міг надавати послуги у будь-який зручний для себе час, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку. Перебування ОСОБА_3 у вихідні дні вдома теж не вважають суперечністю нормам цивільного законодавства, оскільки мова тут йшла про результати праці. У зв'язку з наведеним, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні Апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала. Позивач та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 01.06.2011 року ОСОБА_3 був прийнятий тимчасово лісорубом з відрядною оплатою праці по 3-му розряду Шевченківського лісництва Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» згідно Наказу №56 від 30.05.2011 року та 30.06.2011 року звільнений з роботи по закінченню терміну трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України відповідно до Наказу №66 від 29.06.2011 року, про що свідчать відповідні записи у його трудовій книжці (а.с. 15 - 17, 28 - 29).

Встановлено також, що згідно цивільно-правової угоди №308 від 01.07.2011 року, укладеної між ДП «Вигодське лісове господарство» та ОСОБА_3, останній зобов'язувався надавати послуги по виконанню лісогосподарських робіт в Шевченківському лісництві лісгоспу на строк до 31.12.2011 року (а.с. - 18).

Як вбачається з Акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №2 від 11.10.2011 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 року бригада у складі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким також допомагав ОСОБА_7, здійснювали валку лісу в урочищі Пянівський лісосіки суцільно-санітарної рубки Шевченківського лісництва, квартал №24, виділ №30, в ході якої о 09 год. 50 хв. стався нещасний випадок зі смертельними наслідками ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с. 9 - 14).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1) від 28.07.2011 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. - 19).

Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2 підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу (серії НОМЕР_2) від 16.10.1994 року (а.с. - 20).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того ОСОБА_3 протягом тривалого часу виконував роботу лісоруба з дозволу та під контролем службових осіб ДП «Вигодське лісове господарство», використовував для роботи інструменти відповідача, протягом робочого тижня проживав у спеціально відведеному вагончику у лісі, тобто був фактично допущений до виконання робіт із підвищеною небезпекою.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На відміну від трудового договору, цивільно-правовий договір є угодою двох або більше осіб стосовно встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків.

Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці.

За змістом ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Аналогічна правова позиція міститься у роз'ясненнях, наданих у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року, відповідно до якого фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того чи було прийняття на роботу належним чином оформлене.

Як зазначено в Акті спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 09 год. 50 хв. на Державному підприємстві «Вигодське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України, код ЄДРПОУ 22186175, складеного комісією Держгірпромнагляду 03.10.2011 року, цивільно-правові угоди №303, №306, №308 на надання послуг по виконанню лісогосподарських робіт, які укладені з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 носять ознаки трудового договору, а даний нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом і на нього згідно п. 51 «Порядку розслідування та ведення обліків нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» складається акт за формою Н-1 (а.с. 35 - 42).

Крім того, згідно Акту перевірки №09-10-060/58 Територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області, складеного 26-29.08.2011 року, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виконували лісогосподарські роботи не на свій власний ризик, а під контролем посадової особи підприємства, при роботі використовували засоби виробництва, захисні засоби, паливно-мастильні матеріали підприємства, підпорядковувалися діючим на підприємстві інструкціям з охорони праці, а щодо встановлення режиму роботи - правилам внутрішнього трудового розпорядку ДП «Вигодське лісове господарство» (а.с. 31 - 34).

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2012 року, який набрав законної сили 14.03.2012 року, за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що спричинило загибель лісорубів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, майстра лісу Шевченківського лісництва ДП «Вигодське лісове господарство» ОСОБА_8 визнано винним за ч. 2 ст. 272 КК України та покарано позбавленням волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності на строк 1 рік та застосовано ст. 75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки; ОСОБА_6 визнано винним за ч. 2 ст. 272 КК України та покарано позбавленням волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати тракторами та самохідними машинами, на керування якими 11.05.2002 року йому видано посвідчення серії НОМЕР_3, на строк 1 рік та застосовано ст. 75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки 6 місяців (а.с. 21 - 26).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Також ст. 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи більше п'яти днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників за умови, що вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у відповідності до ст. 24 КЗпП України ОСОБА_3 вважається таким, що працював по трудовому договору і на нього розповсюджуються вимоги трудового законодавства України, в тому числі й вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Посилання апелянта на те, що відносини, які склалися між громадянином ОСОБА_3 та ДП «Вигодське лісове господарство» не можна вважати трудовими, оскільки із останнім 01.07.2011 року було укладено договір цивільно-правового характеру, згідно якого ОСОБА_3 мав надавати лісгоспу послуги по виконанню лісогосподарських робіт в Шевченківському лісництві на свій страх і ризик, не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються представленими позивачем доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення, за доводами апеляційної скарги, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» відхилити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Беркій О.Ю.

Пнівчук О.В.