Постанова № 33893169, 03.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.10.2013 р. справа №908/1825/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Прилуцьких М.І.від позивача:Дігтяренко В.С., представник за дов. від 01.04.13р. № 4від відповідача:Баранова О.П., представник за дов. від 24.09.13р. б/н Пеліванов Д.І., представник за дов. від 24.09.13р. б/н розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької областівід17.07.2013 рокуу справі№908/1825/13 (суддя Проскуряков К.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ, Запорізької області до відповідача Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м. Бердянськ, Запорізька областьпростягнення 5119,26 грн.ВСТАНОВИВ:

27.05.2013 року Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м.Бердянськ, Запорізька область про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з 01 жовтня 2012р. по 15 лютого 2013р. у розмірі 5119,26грн. (а.с.3-5).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.07.2013р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ Запорізької області були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м.Бердянськ, Запорізька область на користь позивача заборгованість у розмірі 5119,26грн., 1720,50грн. судового збору (а.с.101-102).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем щодо оплати отриманих послуг за використання теплової енергії у період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. та обґрунтованість стягнення з посиланням на ст. ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідач, Приватне підприємство «Азовська фармацевтична компанія «Здрава», звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2013р. по справі №908/1825/13, оскільки вказане рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі (а.с. 115-120).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що договірні відносини за спірний період між позивачем та відповідачем не існували, а відтак у відповідача не має обов»язку сплачувати вартість теплової енергії.

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на те, що суд не перевірив відповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості положенням законодавства щодо визначення вартості спірної теплової енергії.

Апелянт наполягає на тому, що згідно робочого проекту «Розрахунки теплового навантаження приміщення аптеки», виконаного БФ «НІІПроектреконструкція» у 2007р., теплове навантаження по елементам конструкції приміщення становить 1390Ккал/год, але позивач застосовує 3374Ккал/год.

Крім того, апелянт зауважив, що у рахунку від 31.12.2012р. оплата нарахована за грудень 2012р. становить 2754,43грн., а у розрахунку - 1572,91грн.

Таким чином, на думку апелянта, наданий позивачем розрахунок вартості одержаної теплової енергії не відповідає дійсності та вимогам закону.

30.09.2013р. до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від позивача від 23.09.13р. № 2586, в яких позивач просив залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2013р., а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» є юридичною особою (ідентифікаційний код 05541120), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою з ЄДР, здійснює свою діяльність на підставі Статуту (а.с.29, 30, 32-45).

Одним із видів діяльності позивача є постачання пари та гарячої води (п.2.2.1 Статуту).

Відповідач - Приватне підприємство «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 23289309), що підтверджено випискою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.78, 79).

Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії посилався на ті обставини, що він здійснював постачання теплової енергії відповідачу в орендоване ним на той час приміщення, яке знаходиться за адресою: с.Нововасилівка, вул.Леніна,8.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Нововасилівської сільської ради №1 від 28.08.2012р. «Про передачу в оренду майна Нововасилівської сільської територіальної громади» передано ПП «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» в оренду приміщення за адресою с.Нововасилівка вул. Леніна, 8 для організації аптечного пункту у с.Нововасилівка, загальною площею 23,7 кв.м., терміном на 2 роки 11 місяців, з щомісячною орендною платою 3грн.80 коп. за 1 кв.м. (а.с. 14).

31.08.2012р. між Нововасилівською сільською радою (за договором - орендодавець) та Приватним підприємством «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» (за договором - орендар, далі - відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №42, за умовами якого, орендодавець передає нежитлове приміщення за адресою с.Нововасилівка по вул.Леніна,8, загальною площею 23,7 кв.м. для використання з метою аптечного пункту на підставі рішення 26 сесії шостого скликання Нововасилівської сільської ради від 28.08.2012р. №1 (п.1.1 договору) (а.с.11-12).

Строк оренди з 31.08.2012р. по 31.07.2015р. (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1 договору, орендодавець передає приміщення орендарю за Актом прийому-передачі, в якому зазначається технічний стан приміщення і інженерного обладнання на момент здачі в оренду.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний Акт здачі-приймання нежитлового приміщення у будинку №8 по вул.Леніна, с.Нововасилівка, згідно якого орендодавець здає, а орендар приймає нежитлове приміщення за адресою с.Нововасилівка, вул.Леніна,8, загальною площею 23,7 кв.м. (а.с. 13).

Оплата за комунальні послуги, воду, газ, електроенергію, опалення, радіоточку, загальну антену, телефон здійснюється безпосередньо орендарем (п.3.6 договору).

Експлуатаційні витрати, опалення і комунальні послуги оплачуються орендарем окремо (п.4.2).

Договір підписаний сторонами без будь-яких заперечень, скріплений печатками сторін в установленому порядку.

22.10.2012р. відповідач направив на адресу ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" лист № 74 від 22.10.2012р., в якому відповідач відмовлявся від укладення договору купівлі-продажу теплової енергії та просив відключити приміщення від системи опалення.

06.12.2012р. відповідачу було направлено лист № 3637 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та примірники договору № 101 від 05.12.2012 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, що підтверджується копією фіскального чека № 4128 від 06.12.2012р. та описом вкладення № б/н від 06.12.2012р. (а.с.15).

Листом № 85 від 07.12.2012р. відповідач повідомив про відмову у підписанні договору № 101 від 05.12.2012 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та просив позивача відключити приміщення за адресою: с. Нововасилівка, вул. Леніна, 8 від централізованої системи теплопостачання (а.с.16).

Рішенням 33 (позачергової) сесії Нововасилівської сільської ради Запорізької області шостого скликання від 15.02.2013 № 2 "Про дострокове розірвання договору оренди нежилого приміщення" було достроково розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 42 від 31.08.2012р. (зворотній бік а.с.21).

15.02.2012р. між Нововастлівською сільською радою та ПП "АФК "Здрава" підписано акт здачі-прийняття нежитлового приміщення по вул. Леніна, 8, с. Нововасилівка.

На письмовий запит Нововасилівської сільської ради від 26.01.2007р. № 19 Бердянським філіалом "НДІпроектреконструкція" було зроблено розрахунок теплового навантаження обігріву приміщення аптеки, розташованого в с. Нововасилівка, вул. Леніна, 8 (а.с. 18).

Як зазначає позивач, Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» на приміщення за зазначеною адресою, орендоване відповідачем, було відпущено теплової енергії за період з 01.10.2012 року по 15.02.2013 року на загальну суму 5119,26грн.

23.04.2013р. позивач на адресу відповідача, ПП "АФК "Здрава" направив претензію №1000, в якій просив сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 5119,26грн. до 13.05.2013р. (а.с.23).

Проте, відповідь на зазначену претензію відповідач не надав.

Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті спожитої теплової енергії за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року у розмірі 5119,26грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з вимогою до відповідача про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. у розмірі 55119,26грн, з посиланням на ст. ст.1212, 1213 ЦК України.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі - Закон № 2633), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У (далі -Закон № 1875), Правилами користування тепловою енергією затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.

Згідно ст. 1 Закону України № 2633-1У теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Пунктом 4 ст. 19 Закону України № 2633-1У передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст.24 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до п.3 ст.20 Закону України № 1875 споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 19 Закону України № 1875 передбачає, що відношення між учасниками договірних відношень у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних началах.

Правила користування тепловою енергією затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 та визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії ( далі - Правила).

Пунктом 3 цих Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією (п. 4 Правил).

Відповідно до частини 1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ст.179 Господарського кодексу України, зазначено, що укладення господарського договору є обов»язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов»язковим для суб»єкта господарювання у випадках, передбаченим законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов»язковості укладення договору для певних категорій суб»єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Абзацом 5 п. 5 зазначених Правил встановлено, що теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

До обов»язків споживача теплової енергії, зокрема, належить вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил ( абз.6 п. 40 Правил)

Таким чином, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов»язковою та такою, що передбачена Законом.

Як встановлено колегією суддів та вбачається із тексту позовної заяви договір купівлі-продажу теплової енергії, в період заявлений позивачем, між сторонами не укладався.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.03.2013р. по справі №908/332/13-г, яке не оскаржувало ся та набрало законної сили, за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» про зобов»язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії у задоволенні позову відмовлено з підстав того, що орендні правовідносини між Нововасилівською сільською радою та ПП «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» припинилися, об»єкт оренди повернуто орендодавцю (а.с. 62-63).

Слід зазначити, що ст.ст.1212, 1213 відносяться до глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Підрозділу 2 «Недоговірні зобов»язання».

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на норми ст.ст.1212, 1213 ЦК України та стверджував, що відповідач у спірний період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. отримав від енергопостачального підприємства теплову енергію на суму 5119,26 грн. без достатніх правових підстав, тобто без укладання відповідного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, вищевказана норма права встановлює підстави виникнення зобов»язання повернути безпідставно придбане майно або відшкодувати його вартість, якими є сукупність наступних умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов»язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов»яз-ків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Підставою виникнення зобов»язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (здійснення будь-яких неправомірних діянь з метою отримання безпідставного збагачення).

Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов»язаний повернути потерпілому безпідставне набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, вирішуючи спір такої категорії, господарській суд повинен був дослідити питання щодо факту набуття особою майна, до якої звернулася потерпіла особа з відповідними вимогами, а також відсутність чи наявність підстав для його набуття.

Проте, господарський суд, розглядаючи справу не звернув увагу на те, що позивачем не надано актів про підключення та відключенні приміщення відповідача до опалення та доказів, які б підтверджували подачу теплової енергії в зазначеному позивачем обсязі у спірний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на Акти зняття показань приладу обліку (а.с.56-60) та перелік споживачів с.Нововасилівка по вул.Леніна,8, з якого вбачається, що крім відповідача теплове навантаження отримували інші підприємства та організації (а.с.61).

Судова колегія зазначає, що позивачем не надано взагалі до матеріалів справи доказів, які підтверджують надання послуг за опалення саме відповідачу.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у рахунку-акті виконаних робіт №101 від 31.12.2012р., наданого відповідачем, оплата, нарахована за грудень 2012 року, становить 2754,43грн., а у детальному розрахунку нарахувань, наданого позивачем, який наявний у матеріалах справи зазначено 1572,91грн. (а.с 24, 93).

Також, згідно розрахунку ТОВ «Бердянськгражданпроект», виконаного у лютому 2013р. теплове навантаження на опалення приміщення аптеки за розрахунком т тепловтрат по елементам конструкцій будинку становить 1699 ккал/год, а за розрахунком тепло надходжень фактично встановлених опалювальних приладів та труб, які проходять відкрито, становить 1486 ккал/год (а.с.86). Виходячи з того, що витрати теплової енергії на опалення приміщення не можуть перевищувати її (теплової енергії) надходження, за розрахункову величину приймається найменша, тобто проектне навантаження на опалення приміщення аптеки за цим розрахунком становить 1486 ккал/год, а не 3374 ккал/год, як зазначено позивачем у детальному розрахунку ( а.с.24).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи вищенаведене та фактичні обставини справи, а також те, що наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов»язковою в силу Закону, позивачем не доведено належними та допустимими доказами набуття відповідачем за рахунок позивача майна без належних правових підстав, колегія суддів вважає висновок суду про правомірність позовних вимог таким, що не відповідає вимогам законодавства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м.Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2013 року у справі №908/1825/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2013р. у справі №908/1825/13 - скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ, Запорізької області до Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м.Бердянськ, Запорізька область про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з 01 жовтня 2012р. по 15 лютого 2013р. у розмірі 5119,26грн. - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ (ЄДРПОУ 05541120) на користь Приватного підприємства «Азовська фармацевтична компанія «Здрава» м.Бердянськ (ЄДРПОУ 23289309) витрати зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою, в сумі 860грн.25коп.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді

І.В. Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Запоріз. обл.