Ухвала суду № 33886435, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/69013/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012

у справі № 2а-5765/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012, частково задоволено позовні вимоги: визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо залишення без розгляду заперечень ТОВ «Вогні Гестії» на акт перевірки від 02.12.2011 № 7611/23-522-34647220 з підстав недотриманням строків їх подачі; в іншій частині позову - відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, складений акт від 02.12.2011 № 7611/23-522-34647220, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 72 841,00 грн., та пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 58 273,00 грн.

Відповідач дійшов висновку, що правочини між позивачем та контрагентом - ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» про надання послуг по прибиранню приміщень, що мали місце в перевіряємому періоді, - були укладені без наміру настання правових наслідків, виключно в паперовому вигляді, з метою заниження об'єкту оподаткування, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету.

13.12.2011 ТОВ «Вогні Гестії» подало до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва заперечення на Акт перевірки, який був отриманий позивачем 06.12.2011.

20.12.2011 заперечення позивача на Акт перевірки були залишені відповідачем без розгляду, у зв'язку із недотриманням строків їх подачі.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 № 0001102305, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58 273,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 14 568,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 № 0001092305, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 72 841,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 18 210,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах з ТОВ «Вогні Гестії» (щодо надання клінінгових послуг на території приміщення розміром 5879,10 кв.м.), а отже, відсутність, фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між позивачем та ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» було укладено Договір № 021109 від 02.11.2009 про надання клінінгових послуг, за умовами якого, ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» зобов'язувалося провести роботи по прибиранню і миттю виробничих та адміністративних приміщень, розташованих за адресою: м.Житомир, вул. Щорса, 169.

Загальна вартість послуг прибирання та миття приміщення, оплачених за рахунок коштів позивача на користь ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» за перевіряємий період склала 349 630,00 грн. Позивач повністю сплатив контрагенту - ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» зазначену суму коштів - 349 630,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» було виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 58 273,00 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи), на підставі чого ТОВ «Вогні Гестії» було включено зазначену суму ПДВ 58 273,00 грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні та в акті перевірки не заперечується наявність та дослідження при перевірці первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності щодо здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме це: акти виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки про оплату отриманих послуг, що є платіжним документом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак, позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентом ТОВ «Сервіс-студія Арморіка».

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій з надання послуг, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль