Ухвала суду № 33886430, 25.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року м. Київ К/9991/43309/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В., Голубєвої Г.К., Ланченко Л.В.розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 р. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р.

у справі № 2а-18060/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Поліграф Груп"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Поліграф Груп" (далі - позивач, ТОВ "Альянс Поліграф Груп") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2011 р. № 0001022340.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на невірне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р.

Позивач надав письмові заперечення від 13.09.2012 р., в яких проти доводів касаційної скарги заперечував та просив постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 р. і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Сомаленд" за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.08.2011 року № 365/1-23-40-34715722 та виявлені правопорушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на підставі акта перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 22.08.2011 р. № 0001022340, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 208 418 грн. та 1 грн. штрафних санкцій.

Як встановлено судами першої та другої інстанції та вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій стала наявність у фінансово-господарських взаємовідносинах між ТОВ "Альянс Поліграф Груп" та ТОВ "Сомаленд" ознак нікчемного правочину, оскільки відповідно до акту зустрічної перевірки неможливо підтвердити господарські взаємовідносини з контрагентом.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи спір по суті прийшли до висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та про реальність господарських операцій.

З даною позицією погоджується колегія суддів касаційної інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Сомаленд" було укладено договір поставки товарів від 02.12.2010 року № 02/12-10-2 про здійснення ТОВ "Сомаленд" поставки продукції (товару) та зобов'язання позивача прийняти та оплатити поставлену продукцію, асортимент,номенклатура якої визначається товаросупроводжувальними документами: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними.

ТОВ "Сомаленд" виписало на адресу ТОВ "Альянс Поліграф Груп" податкові накладні на загальну суму 1 250 508,96 грн. (в т.ч. ПДВ 208 418,15 грн.), які підписані від імені ТОВ "Сомаленд" уповноваженою особою та скріплені печаткою підприємства.

Судами встановлено, що за поставлену продукцію ТОВ "Альянс Поліграф Груп" розрахувалось шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ "Сомаленд" безготівкових коштів на повну суму поставленої продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Наявність у справі копій товаросупроводжувальних документів, а також копій банківських виписок, які підтверджують розрахунки між позивачем та контрагентом за поставлену продукцію, а також факт подальшої реалізації позивачем придбаних товарів, що підтверджується наявними у справі видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарів та виписками банку спростовують твердження відповідача щодо нікчемності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "Альянс Поліграф Груп" та ТОВ "Сомаленд". Судами попередніх інстанції вірно встановлено факт реального вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ "Сомаленд".

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Як встановлено судами відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

Крім того, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 2а-18060/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) Г.К.ГолубєваПомічник судді (підпис) Л.В.Ланченко