Ухвала суду № 33886345, 01.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року м. Київ К/800/27573/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецпроектбуд»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р.

у справі № 2а-12711/10/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецпроектбуд»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецпроектбуд» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Спецпроектбуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №0000582320/3 від 15.10.2009 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Компанія «Спецпроектбуд», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р. скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. залишити в силі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Спецпроектбуд», за результатами якої складено акт № 736/23-2/34814728 від 19.03.2009 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 1.7. п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрем, занижено податок на додану вартість у сумі 60101, 30 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0000582320/3 від 12.08.2009 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 90 151, 95 грн., у тому числі 60101,30 грн. - основного платежу та 30 050, 65 грн. - штрафних санкцій.

Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №0000582320/3 від 15.10.2009 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із придбанням товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, право платника податків на податковий кредит обумовлюється обов'язковою умовою як придбання платником податку товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що в свою чергу передбачає реальність поставки товарів (робіт, послуг).

При цьому з метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит, слід з'ясувати чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (податкову вигоду).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.06.2008 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Профліга» (Підрядник) укладено договір № 04-06/08, згідно якого, підрядник зобов'язується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому наступну проектну документацію: Розробка рекомендацій з виконання проектних пропозицій належної інфраструктури кварталу житлових будинків «Срібні води», за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Раковець.

01.07.2008 року між позивачем та ТОВ «Профліга» укладено договір № 01/70-08, згідно якого, підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи по реконструкції ВАТ «ТГК "Дністер», а замовник зобов'язується прийняти і оплати виконані роботи.

01.08.2008 року між позивачем та ТОВ «Профліга» укладено договір № 01/7-08, згідно якого, підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи в м. Новий Розділ по вул. Гірнича 4, а саме: улаштування стрічкових фундаментів, улаштування вертикальної гідроізоляції стрічкових фундаментів, планування території та улаштування основи, земляні роботи.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, у ТОВ «Профліга» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів виробництва товарів (робіт, послуг) немає, що виключає можливість їх подальшого продажу ТОВ «Компанія «Спецпроектбуд».

Крім цього, відповідно до листа ТОВ «Карпатська кераміка» від 21.12.09 № 226 виконавцем робіт по улаштуванню бруківки є ТОВ «Компанія «Спецпроектбуд», а не ТОВ «Профліга».

Згідно відповіді ВАТ «Туристично-готельний комплекс «Дністер» від 04.12.09 № 222, ТОВ «Компанія «Спецпроектбуд» в 2008 році виконувала в приміщенні ВАТ ТГК «Дністер» ремонтно-будівельні роботи, а саме розбирання димової труби та влаштування тимчасових побутових приміщень будівлі ВАТ ТГК «Дністер».

Отже, внаслідок виконання названої господарської операції у позивача виникає обов'язок щодо декларування податкових зобов'язань, а не право на податковий кредит.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецпроектбуд» відхилити.

2.Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов