Ухвала суду № 33886241, 01.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/51765/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2012 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року

у справі № 2а-11981/11/0170/17

за позовом Державного унітарного підприємства м. Москви «Московське лікувально-санаторне об'єднання»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про скасування акту та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне унітарне підприємство м. Москви «Московське лікувально-санаторне об'єднання» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі - відповідач, ДПІ) про скасування акту та податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку санаторію «Меллас» Державного унітарного підприємства Московського лікувально-санаторного об'єднання Управління справами мерії Москви з питань достовірності формування даних податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року, за результатами якої складено акт від 04.08.2011 року № 2010/23-4/05354145/41.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року № 0003412301.

Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) задовольняючи позовні вимоги Державного унітарного підприємства м. Москви «Московське лікувально-санаторне об'єднання», виходив з того, що відповідачем проведено перевірку та складено за її результатами акт, без наявності на те законних підстав, без належного повідомлення позивача чим ДПІ порушено вимоги ст. 79 ПК України, та, як наслідок, прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № 0003412301 підлягає скасуванню.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком судів, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2. ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення щодо порушення п. ґ) п. 9.8 ст. 9, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Проте, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було встановлено та досліджено відповідні докази по суті виявлених контролюючим органом правопорушень з метою вжиття передбачених законодавством заходів, не надано належну правову оцінку, та не з'ясовано в повному обсязі всі фактичні обставини справи.

Крім того, слід зазначити, що порушення щодо порядку проведення перевірки податковим органом, які суди вважали підставою для скасування спірного рішення, не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення податкового органу за умов доведеності фактів порушення особою, що перевіряється, норм законодавства.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог ст. 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, колегія суду, відповідно до вимог ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов