Ухвала суду № 33886066, 26.09.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1309/1384/12 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/783/1040/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Богонюка М.Я., Савуляка Р.В.

з участю секретаря Рванцової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, філії 14 Приватного підприємства «Нива -В.Ш.», ОСОБА_5, з участю третіх осіб - Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Периметр», Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання недійсними протоколу №1411230-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 28 грудня 2012року, акту про проведення прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, повернення майна власникові, -

встановила:

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 19 вересня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

Рішення оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, у зв'язку з тим, що судом допущено неповне з'ясування обставин справи, вважає недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; судом неправильно застосовано норми матеріального права.Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що акт про проведення прилюдних торгів з реалізації на них належної їй квартири, а також видане на підставі цього акту свідоцтво про придбання майна є недійсними. Вважає, що предметом оцінки була не належна їй (апелянтові) квартира, а інша нерухомість, оскільки у висновку оцінювача вказана квартира за іншою адресою, хоч цю обставину суд вважає опискою. Зазначає, що не була належним чином повідомлена про час та місце проведення торгів, оскільки торгуюча організація повідомляла її за адресою, до якої вона (апелянт) не має жодного відношення. Вказує, що її неналежним чином не було повідомлено про те, що торги не відбулися і об'єкт підлягає переоцінці. Відомості про квартиру, яка реалізовувалася з прилюдних торгів, не були належним чином опубліковані. У проданій з прилюдних торгів квартирі на час проведення таких проживали неповнолітні діти. У зв'язку з продажем квартири порушені житлові права неповнолітніх.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст.ст. 10, 59-61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Згідно з ст.3, ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Встановлено, що 8 листопада 2010 року Залізничним районним судом м. Львова на виконання рішення суду, яке набрало чинності, видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі 25 820,41доларів США ( т. 1 а.с.25).

13 липня 2011 року державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного вище виконавчого листа (т.1 а.с.30), що відповідає вимогам ст.ст.17-20, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження». Боржнику надано добровільний термін для виконання рішення суду до 20 липня 2011 року. Відповідно до ст. 31 вказаного Закону копію постанови про відкриття виконавчого провадження за вихідним №16600 (т.1 а.с.31) направлено боржнику рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у виконавчому документі, - АДРЕСА_2. Ця ж адреса вказана у виконавчому документі та договорі іпотеки, стороною якого була позивач (т.1 а.с.26). Вона не заперечує, що надала цю адресу при укладенні договору іпотеки і проживала за цією адресою Державним виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику, у межах звернення стягнення - 206 821,48 грн. За заявою стягувача на підставі п.3 ст. 19, п.2 ч.2 ст.25, ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та заборонено здійснювати відчуження арештованого майна. Відомості про вчинення дій, направлених на добровільне виконання рішення суду, в матеріалах справи відсутні.

21 липня 2011 року відповідно до вимог ст.ст. 28,41 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% на користь держави і витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем 26 липня 2011 року здійснено вихід за місцем знаходження арештованого майна (спірної квартири). Державний виконавець не зміг потрапити в квартиру, оскільки йому не відкрили двері, про що складено акт. Позивач в судовому засіданні ствердила, що вихід державним виконавцем здійснений в час, коли в квартирі були відсутні дорослі, а знаходилися лише її діти. У зв'язку з цим, державний виконавець провів опис і арешт квартири по відомостях з її технічного паспорта. У технічному паспорті квартири зазначено, що зовнішні стіни виконані з панелей (т.1 а.с.190).

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яким передбачено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності та замовником оцінки (ст.10). Проведення оцінки об'єкта нерухомості за виконавчим провадженням доручено експерту ТзОВ «Периметр» Бакальцю В.А., який таку оцінку провів (т.1 а.с.153).

Згідно з ч.3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомив сторони, направивши рекомендованою кореспонденцією їм висновок про оцінку майна. Боржниками ця кореспонденція отримана 13 серпня 2011 року (т.1 а.с.44). Позивач надала копію такого повідомлення до позовної заяви при зверненні нею з цим позовом до суду (т.1 а.с.10). Згідно з ч.ч.3-4 вказаного Закону та ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у разі незгоди з результатами визначення вартості майна чи оцінки, сторони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення стороною проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторона вправі оскаржити оцінку в судовому порядку. Позивач у такому порядку оцінку квартири не оскаржувала, чого вона не заперечує. Спростовуючи посилання позивача на те, що оцінку було проведено не її квартири за адресою АДРЕСА_1, а як зазначено у висновку від 4 серпня 2011 року, який надійшов на її адресу 13 серпня 2011року, - квартири за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що експертом допущено описку у зазначеному висновку. У зв'язку із зазначеним, державним виконавцем було повернуто звіт про оцінку майна в ТзОВ «Периметр» для виправлення описки. 5 вересня 2011 року висновок із виправленою опискою (т.1 а.с. 33-41) направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Вказаний висновок сторонами одержано 8 вересня 2011 року (т. а.с.46). Суд виходив з того, що позивача належним чином повідомлено про оцінку її квартири за адресою АДРЕСА_1. Проте, у наданий законом строк у визначеному порядку оцінка майна сторонами не оскаржувалась. 20 вересня 2011 року Залізничним ВДВС ЛМУЮ складено довідку про не оскарження висновку експерта (т.1 а.с.47).

3 листопада 2011 року державним виконавцем надано документи Головному управлінню юстиції у Львівській області для здійснення передачі майна на реалізацію. 8 листопада 2011 року конкурсна комісія державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняла рішення про передачу майна для реалізації спеціалізованім організаціям. 10 листопада 2011 року між Залізничним ВДВС ЛМУЮ укладено договір № 1411230 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Призначені на 30 листопада 2011 року торги з реалізації спірної квартири не відбулися, про що повідомила торгуюча організація (філія 14 ПП «НИВА-В.Ш.), яка відповідно до договору проводила ці торги.

Відповідно до ч.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах майно підлягає уцінці не більше як на 30%. Про це було повідомлено позивача, що стверджується повідомленням від 5 грудня 2011 року, копію якого вона додала до позовної заяви (т.1 а.с.8).

Протоколом №1411230 -1 від 28 грудня 2011 року зафіксовано реалізацію арештованого майна ( квартири АДРЕСА_1) за ціною 191 000 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_9 5 січня 2012 року на депозитний рахунок Залізничного ВДВС ЛМУЮ надійшли кошти у сумі 162 541 грн. від переможця торгів ОСОБА_5 (т.1 а.с.5).

На підставі вказаного вище протоколу державним виконавцем було складено акт про проведення прилюдних торгів від 11 січня 2012 року (т.1 а.с.53).

20 січня 2012 року платіжним дорученням № 2302 перераховано 14 600 грн. виконавчого збору в дохід держави та 176,45 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

23 січня 2012 року державним виконавцем платіжним дорученням № 2303 перераховано 147 764,55 грн. боргу на рахунок стягувача - ПАТ КБ «Надра».

30 січня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з реалізацією заставного майна.

Неповнолітні діти позивача зареєстровані у спірній квартирі 5 травня 2006 року - після передачі квартири в іпотеку (17 квітня вказаного року) (т.1 а.с.6,26-29).

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або законний інтерес способом, який встановлений договором або законом. Стаття 55 Конституції України гарантує громадянам право на оскарження в суді рішень, дій і бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням цього у ч.2 ст. 16 ЦК України формулюється правило про можливість пред'явлення позову на захист порушеного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Акт та протокол проведення прилюдних торгів є лише документами, які фіксують дії з реалізації арештованого майна, і не є актами, що підлягають оскарженню в розумінні ст.16 ЦК України. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не узгоджується з вимогами закону.

Одним із відповідачів у даній справі є філія 14 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.». Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (фізичні і юридичні особи, а також держава). Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути стороною у цивільній справі. Філії є відокремленими підрозділами юридичної особи, вони не є юридичними особами, а лише наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ст.95 ЦК України). Згідно Положення про філію 14 ПП «НИВА-В.Ш.» така є структурно відокремленим підрозділом ПП «НИВА-В.Ш.» і не є юридичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності (п.п. 1.2, 1.10 Положення). Таким чином, філія 14 ПП «НИВА-В.Ш.» не є належним відповідачем у цій справі.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів, оцінених судом належним чином кожного окремо на їх достовірність, допустимість та достатність, взаємний зв'язок у сукупності; встановлених судом обставини.

При встановленні зазначених обставин судом першої інстанції не було порушено норм матеріального і процесуального права, рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів.

З такими висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Т.І. Приколота