Ухвала суду № 33882912, 01.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №825/466/13-а Головуючий у 1- й інстанції Дяков В.І.

Суддя - доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

01 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П, Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області, Домницького виправного центру №135 УДДПВП України в Чернігівській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області, Домницького виправного центру №135 УДДПВП України в Чернігівській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду з підстав, передбачених ст.ст.99, 100 КАС України.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що ухвала була прийнята неправомірно, оскільки позивачем адміністративний позов подано у встановлений законом строк, з моменту, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду, зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, з огляду на те, що адміністративний позов подано 28 січня 2013 року, а про порушення його прав позивачу мало стати відомо 30 квітня 2012 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2013 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області, Домницького виправного центру №135 УДДПВП України в Чернігівській області, в якій просив визнати незаконною відмову Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області щодо невизнання отриманої позивачем травми правої руки під час виробництва, як виробничу травму 27 квітня 2012 року при відбуванні покарання у ДВЦ №135 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області; визнати отриману позивачем травму правої руки на виробництві під час відбування покарання 27 квітня 2012 року, як виробничу травму та зобов'язати Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області документально оформити згідно чинного законодавства України пенсію по втраті працездатності та сплатити позивачу спричинену матеріальну шкоду в розмірі, встановленому законодавством України.

Позивач 14 серпня 2012 року звернувся з письмовою заявою до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області про визнання отриманої травми 27 квітня 2012 року під час відбування покарання у Домницькому виправному центрі №315 виробничою та виплатити компенсацію.

Відповідачем 05 вересня 2012 року була надана письмова відповідь №11/С-157, згідно якої ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні його заяви, а також до зазначеної відповіді додано та надіслано на адресу позивача копію висновку про розслідування нещасного випадку від 30 квітня 2012 року.

За таких обставин, враховуючи, що в силу ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, колегія суддів доходить висновку, що позивач дізнався про відмову йому у визнанні отриманої травми виробничою лише з відповіді Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області від 05 вересня 2012 року №11/С-157 та доданого до неї висновку про розслідування причин одержаної травми, яка сталась в Домницькому виправному центрі №135 27 квітня 2012 року з засудженим ОСОБА_3, який працював підсобним працівником на дільниці термопласти-автомат, яка розташована на території підсобного господарства, з 22 липня 2010 року, затвердженого 30 квітня 2012 року начальником Домницького виправного центру №135, належних та допустимих доказів щодо ознаймолення позивача із зазначеним висновком в день його складення (затвердження) або в будь-який інший час з моменту затвердження до часу отримання позивачем відповіді від 05 вересня 2012 року №11/С-157 в матеріалах справи не міститься. Зважаючи на те, що адміністративний позов подано 28 січня 2013 року, тобто протягом шестимісячного строку звернення до суду з моменту, коли ОСОБА_3 дізнався про порушення його прав, процесуальні підстави, передбачені ст.ст.99, 100 КАС України, для залишення позовної заяви останнього без розгляду відсутні, а винесена судом першої інстанції ухвала від 05 лютого 2013 року на підставі ст.ст.99, 100 КАС України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду є необґрунтованою та безпідставною.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області, Домницького виправного центру №135 УДДПВП України в Чернігівській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 03 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.