Ухвала суду № 33882910, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4174/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000231702 від 11.05.2012 , за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 56618, 70 грн. (за основним платежем -56525, 89 грн. та за штрафними санкціями - 92, 81 грн.).

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.03.2012 по 20.04.2012 посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем положень пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, що виявилось у завищенні позивачем суми податкового кредиту, чим занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 56158, 66 грн. та за липень 2011 року у розмірі 367, 23 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача та ПП «Контраст» матеріалів податкової перевірки контрагента позивача, а саме акту Бориспільської ОДПІ у Київській області № 32/22-2/13706055 від 14.04.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Контраст» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» за квітень 2011 року (а.с.139-143).

З акту перевірки ПП «Контраст» вбачається, що висновки щодо нікчемності укладеної між підприємством та ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» угоди ґрунтуються на обставинах, встановлених актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 974/23-7/37569486 від 03.08.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 та акту Ірпінської ОДПІ Київської області № 1196/15-3/33800960 від 22.06.2011, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД «Європа», щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за січень, лютий та квітень 2011 року.

У ході перевірки контрагента позивача ПП «Контраст» податковим органом встановлено, що у квітні 2011 року між ПП «Контраст»та ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» кладено договір на поставку дизельного палива на суму 617322, 70 грн. (у тому числі ПДВ 102887, 12 грн.).

Під час дослідження даних правовідносин перевіряючими встановлено наявність господарських операцій ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» з ТОВ ТД «Європа», яке, за даними перевірок, не знаходиться за юридичною адресою, документів до перевірки не надало, що послугувало висновку про відсутність у ТОВ ТД «Європа» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, та поставило під сумнів факт здійснення суб'єктами господарювання задекларованого основного виду діяльності.

З підстав наведеного, податковим органом зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, чим встановлено порушення статей 203, 207, 215, 228 Цивільного кодексу України у частині недодержання їх вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Поряд із цим, податковий орган дійшов висновку про відсутність у контрагентів ПП «Контраст» об'єктів оподаткування податком на додану вартість, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України.

За висновками перевіряючих, ТОВ ТД «Європа» та ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а отже усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», що слугувало підставою для встановлення порушення ПП «Контраст» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та, у свою чергу, спричинило завищення суми податкового кредиту в розмірі 102 887, 12 грн. за квітень 2011 року.

На думку податкового органу, у результаті порушення контрагентами ПП «Контраст»приписів цивільного та господарського законодавства правочин, укладений між позивачем та ПП «Контраст», має протиправний характер та є нікчемним. Тому надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 56158, 66 грн.

Згідно акту перевірки позивача, перевіряючими встановлено невключення позивачем до податкового зобов'язання суми податку на додану вартість від продажу паливно-мастильних матеріалів ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 2203, 38 грн., чим занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 367, 23 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 39/17-1/НОМЕР_2 від 27.04.2012 (надалі - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231702 від 11.05.2012 , за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 56618, 70 грн. (за основним платежем - 56525, 89 грн. та за штрафними санкціями - 92, 81 грн.).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, звернувся до Державної податкової служби у Київській області з відповідною скаргою.

Так, за наслідками адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, про що прийнято рішення про результати розгляду скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Контраст» 25.02.2011 було укладено договір поставки нафтопродуктів № 75 (а.с.62-63).

За умовами договору, передача товару здійснюється силами постачальника (ПП «Контраст»), постачальник доставляє товар покупцеві власним автотранспортом або відвантажує товар безпосередньо на АЗС по заправочних талонах чи заправочних відомостях за адресою: м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1. Вартість послуг по збереженню та доставці товару врахована у вартості товару (пункт 4.2 Договору від 25.02.2011).

Пунктом 4.3 договору від 25.02.2011 передбачено, що право власності на товар покупець набуває в момент їх приймання - передачі від постачальника, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін та штампами на товарно-транспортних накладних.

Відповідно до пункту 2.1 договору від 25.02.2011, якість товару повинна відповідати стандартам (ГОСТ, ТУ), встановленим для даного виду нафтопродукту та підтверджуватись, за вимогою Покупця, сертифікатами якості, виданими заводом-виробником.

На виконання умов договору, ПП «Контраст», виписало на адресу позивача належним чином оформлені податкові накладні (а.с.106, 108, 111, 114), а саме:

від 11.04.2011 № 104 на загальну суму 41667, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6944, 50 грн.);

від 11.04.2011 № 105 на загальну суму 47736, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7956, 00 грн.);

від 21.04.2011 № 260 на загальну суму 159062, 40 грн. (в т.ч. ПДВ - 26510, 40 грн.);

від 20.04.2011 № 245 на загальну суму 88486, 55 грн. (в т.ч. ПДВ - 14747, 76 грн.)

Також на підтвердження факту поставки товару за договором ПП «Контраст», надано позивачу видаткові накладні: від 11.04.2011 № РН-001072, від 11.04.2011 № РН-001073, від 20.04.2011 № РН-001125 та від 21.04.2011 № РН-001038. (а.с.105, 107, 109, 112).

На підтвердження факту передачі товару за договорам між позивачем та ПП «Контраст» оформлено товарно-транспортні накладні: № 208 від 11.04.2011, № 209 від 11.04.2011, № 249 від 20.04.2011, № 250 від 20.04.2011, № 255 від 21.04.2011, № 256 від 21.04.2011 (а.с.105, 107, 110, 113).

Матеріали справи також містять копії сертифікатів відповідності на бензин та дизельне паливо, поставлене позивачеві ПП «Контраст» (а.с.115-118).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (а.с.45-53).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна вартість послуг, наданих позивачеві ПП «Контраст», становить - 336951, 95 грн. (у тому числі ПДВ - 56 158, 66 грн.)

Судом першої інстанції встановлено, що за даними перевірки суми податку на додану вартість по зазначеним вище податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені у відповідних податкових деклараціях по податку на додану вартість у квітні 2011 року на загальну суму 56 158, 66 грн.

Податкові зобов'язання визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни придбаних нафтопродуктів. Оскільки, на думку податкового органу, передача товарів фактично не відбувалося, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, така угода є нікчемною, тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість вчинено позивачем незаконно.

З аналізу ч. 1 ст. 202, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 204, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачем не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом - ПП «Контраст», недійсним у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Згідно акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб ПП «Контраст», пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

За даними матеріалів справи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, одним із основних видів діяльності позивача за КВЕД (50.50.0) є роздрібна торгівля пальним.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб (а.с.64-65), одним із видів діяльності ПП «Контраст» є, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик наданих послуг, які б однозначно свідчили про призначення таких послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Позивачем зазначено, що придбані у ПП «Контраст» нафтопродукти, зокрема, дизельне паливо та бензин А-92, А-95, позивачем було у подальшому реалізовано шляхом роздрібної торгівлі через АЗС. Позивачем зауважено, що вказані господарські операції відносяться до його основного виду діяльності та використовуються виключно у власній господарській діяльності.

На підтвердження вказаного позивачем надано до матеріалів справи свідоцтво про право власності від 11.03.2004 серії НОМЕР_12 на нежитлову будівлю (АЗС з торговим залом для обслуговування водіїв та пасажирів), що розташована за адресою: АДРЕСА_1; акт державної технічної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію № 22; договір оренди земельної ділянки від 19.02.2003.

Факт наявності у позивача відповідних технічних ресурсів для проведення діяльності, пов'язаної з реалізацією пального, підтверджено і даними акту перевірки позивача.

Позивачем надано товарно-транспортні накладні та інші документи, які підтверджують факт та спосіб доставки товару за договором між позивачем та ПП «Контраст» (а.с.105, 107, 110, 113).

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що під час аналізу матеріалів податкової звітності та наданих контрагентом позивача - ПП «Контраст» документів у ході перевірки, податковим органом встановлено, що підприємством використовувались у своїй діяльності складські, виробничі та офісні приміщення. Доставка бензину та дизельного пального суб'єктам господарювання, з якими ПП «Контраст» перебуває у фінансово-господарських відносинах, здійснюється власним автотранспортом.

На підтвердження даного факту представником відповідача надано лист ПП "Контраст" № 217 від 19.11.2012 (а.с.144) в якому зазначено, що на балансі підприємства знаходиться автотранспорт: ГАЗ-53, державний номер НОМЕР_3 об'єм 2412 л., ГАЗ-5201, державний номер НОМЕР_4, об'єм 2425 л., ГАЗ-53, державний номер НОМЕР_5, об'єм 4845 л., ГАЗ-5201, державний номер НОМЕР_13, об'єм 5200 л., ГАЗ-53, державний номер НОМЕР_6, об'єм 5260 л., МАЗ-5334, державний номер НОМЕР_7, об'єм 7840 л., МАЗ-5334, державний номер НОМЕР_8 об'єм 8075 л., Камаз-5410, державний номер НОМЕР_9, напівпричіп державний номер НОМЕР_10, об'єм 16150 л., причіп, державний номер НОМЕР_11, об'єм 9030 л. Даний лист підписано керівним складом ПП «Контраст», а саме: генеральним директором -ОСОБА_4, комерційним директором - ОСОБА_5, директором по транспорту - ОСОБА_6 та засвідчено печаткою ПП "Контраст". Дійсність цієї інформації підтверджена начальником ВРЕРДАІ Богуславського району Київської області ОСОБА_7 засвідчувальним написом та скріплено мокрою печаткою.

Зі змісту наданих товарно-транспортних накладних судом першої інстанції вірно встановлено, що вантажовідправником зазначено - ПП «Контраст», вантажоодержувачем - ФОП ОСОБА_2, при цьому марки автомобілів співпадають з наявними на балансі ПП «Контраст» транспортними засобами. Вказані документи дають змогу встановити який товар, у якій кількості, ким та куди був доставлений.

У ході судового розгляду справи в суді першої інстанції судом допитано у якості свідка директора ПП «Контраст» - ОСОБА_8, який підтвердив факт поставки позивачеві нафтопродуктів.

Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що факти отримання позивачем послуг придбання нафтопродуктів та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському і податковому обліку та в податковій звітності позивача; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Отже, враховуючи правочини, предметом яких є придбання нафтопродуктів, беручи до уваги вид діяльності позивача та його контрагента є підстави вважати, що господарські операції позивача з ПП «Контраст» підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище товари були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Висновки податкового органу про нікчемність укладеного між позивачем та ПП «Контрас» правочину ґрунтуються виключно на матеріалах перевірок контрагентів останнього, тобто по ланцюгу постачання. Так, з акту перевірки ПП «Контраст» вбачається, що перевіряючими встановлено нікчемність укладеного договору між ПП «Контраст» та ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія» на поставку саме дизельного палива на суму 617322, 70 грн. (у тому числі ПДВ 102887, 12 грн.). Вказаний факт у подальшому й слугував підставою для встановлення нікчемності й угоди, укладеної між ПП «Контраст» та ФОП ОСОБА_2

Однак, предметом спірного правочину було не лише дизельне паливо, а й бензин А 92 та А 95. Відповідачем не надано будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку даних операцій із операціями, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності на предмет придбання наведеного палива ПП «Контраст»у ТОВ «Українсько-європейска нафтова компанія», яке у свою чергу придбавалось у ТОВ ТД «Європа».

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1 та 2 статті 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, правочин, укладений позивачем та ПП «Контраст», відповідає нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності позивача із вказаним підприємством, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

В силу ст. 70 КАС України будь-які належні та допустимі докази того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) відсутні.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання первинних документів, а саме: судом досліджені договір, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні тощо.

Згідно податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань за відповідні періоди та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт надання товарів позивачеві з боку ПП «Контраст» документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту надання та поставки товару не доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для підтвердження реальності господарської операції, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість.

У ході судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позивачем не заперечувався факт порушення з невключення позивачем до податкового зобов'язання суми податку на додану вартість від продажу паливно-мастильних матеріалів ФОП ОСОБА_3

Тому, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області № 0000231702 від 11.05.2012 у частині нарахування фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 56159, 66 грн. (за основним платежем - 56158, 66 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.), підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що суми по операціям з даним контрагентом, а саме 56158, 66 грн., які віднесені ФОП ОСОБА_2 до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року підлягають корегуванню.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 17.09.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

І.В. Федотов

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.